Справа №9162 Головуючий в їй інстанції- Литвинова Р.А.
Категорія - 39/40 Доповідач - Котушенко С.П.
20 грудня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Лисичної Н.М.
суддів - Котушенко С.П., Григорченко Е.І.
при секретарі - Чергенець С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та комунального підприємства «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» про захист права на інформацію визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, -
26 грудня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до КП «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» про захист права на та відшкодування моральної шкоди. В той же день він звернувся до суду з уточненим в ході розгляду справи позовом до того ж відповідача про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2007 року обидва позови були об'єднані в одне провадження.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1. посилався на те, що з 2002 року він знаходився в трудових правовідносинах з відповідачем в якості машиніста фекальної насосної станції №2. 7 грудня 2006 року за направленням відповідача він пройшов медичний огляд, а 9 грудня був відсторонений від роботи за станом здоров'я. Його усні та письмові заяви про видачу копії медичного висновку про стан здоров'я та копії наказу про відсторонення від роботи відповідач залишив без задоволення. Побоюючись звільнення, під натиском відповідача він вимушений був погодитись працювати прибиральником. Вказаними діями відповідача йому була спричинена моральна шкода.
Посилаючись на порушення своїх трудових прав та права на інформацію, позивач просив визнати незаконними дії відповідача в ненаданні йому копії медичного висновку про стан здоров'я та копії наказу про відсторонення від роботи, визнати незаконними накази відповідача про відсторонення від роботи та про переведення на роботу прибиральником, поновити його на роботі в якості машиніста фекальної насосної станції №2 та стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 15 000 гр.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року позов задоволено частково. Визнані незаконними накази №427 від 11 грудня 2006 року і №107-к від 14 грудня того ж року та дії КП «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська», які полягають в відмові видачі позивачу копій наказу про відсторонення від роботи та медичного висновку про стан здоров'я, позивача поновлено на роботі машиністом фекальної насосної станції №2 та стягнуто з відповідача на користь позивача 1210 гр. на відшкодування моральної шкоди.
28 вересня 2007 року судом ухвалене додаткове рішення про допуск до негайного виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення та збільшення відшкодування моральної шкоди до 15 000 гр.
Відповідач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та на ухвалення з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить передбачених ст.ст.309-311 ЦПК України підстав для задоволення апеляційних скарг.
З матеріалів справи вбачається, що з 2002 року позивач знаходився з відповідачем в трудових правовідносинах в якості машиніста фекальної насосної станції №2. 7 грудня 2006 року він пройшов медичний огляд, за результатом якого був визнаний придатним до праці без робіт на висоті та в заглибленнях, в зв'язку з чим був відсторонений від роботи 11 грудня того ж року за наказом №427.
Копії даного наказу та медичного висновку про стан здоров'я відповідач на вимогу позивача не видав, проти чого не заперечував в суді.
Наказом №107-к від 14 грудня 2004 року позивач був переведений на роботу прибиральника території дільниці зеленого господарства та упорядкування. Пізніше він повторно пройшов медичний огляд, за результатом якого був визнаний придатним до праці машиністом насосних установок, тому суд дійшов правильного висновку про визнання дій та наказів відповідача незаконними, про поновлення позивача на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Розглядаючи виниклий спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимоги закону. Висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявністю в матеріалах справи доказів.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд урахував характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, тяжкість вимушених змін в його житті та інші обставини тому доводи апеляційної скарги позивача не можуть бути підставою для зміни рішення в даній частині.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач був переведений на роботу прибиральником за його власною заявою, не є підставою для скасування рішення, оскільки цю заяву позивач вимушений був написати після ознайомлення з додатком до наказу №427 від 11 грудня 2006 року (а.с.30) який містить попередження про звільнення з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України в разі відмови перейти на запропоновану посаду.
Інші доводи апеляційної скарги КП не мають правового значення для вирішення спору, і не дають підстав до висновку про порушення судом норм матеріального права, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Згідно ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів, належить суду, який оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та комунального підприємства «Виробниче обєднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» відхилити.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.