Справа №33ц-588 кс/07;
6-12321 кс05
Головуючий у першіій інстанції: Грищенко Т. М.
Категорія 40
Суддя-доповідач: Віхров В. В.
20 грудня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Віхрова В. В., Гайдук В. І., Козлова С.П.,
розглянувши відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від 22.02.2007) в касаційному провадженні в попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 іОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2004 року, -
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовами про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої через пошкодження належного їй автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася через дії та за вини ОСОБА_3., який керував автомобілем, належним ОСОБА_2., у зв'язку з чим просила стягнути на свою користь відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 гривень та майнової шкоди у сумі 6 332гривень 83 коп.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 13 серпня 2004 року позовні вимогиОСОБА_1. задоволені частково і на її користь стягнуто з ОСОБА_2. 6 332гривень 83 коп. відшкодування майнової шкоди та стягнуто з ОСОБА_3. 4 000 гривень відшкодування моральної шкоди; судові витрати віднесені на рахунок відповідача ОСОБА_2., який має відшкодувати позивачу 63 гривні 33 коп.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2004 року задоволена частково апеляційна скаргаОСОБА_4., рішення місцевого суду скасоване з ухваленням нового рішення, яким на користьОСОБА_1. з ОСОБА_3. стягнуто 6 332гривень 83 коп. відшкодування майнової шкоди, 500 гривень відшкодування моральної шкоди, а в задоволені позовних вимог до ОСОБА_2. відмовлено повністю; судові витрати віднесені на рахунок відповідача ОСОБА_3.
У касаційній скарзі ОСОБА_4. вказує на упереджений розгляд справи місцевим судом, недостовірність доказів, якими обґрунтовані висновки судів про фактичні обставини, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо оцінки доказів та меж апеляційного розгляду, з огляду на що просить скасувати рішення апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах касаційної скарги, дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду та його скасування відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 29.03.2004 о 18 годині біля с Хотянівка Вишгородського району Київської області ОСОБА_2. на підставі виданої йому ОСОБА_3. довіреності використовував належний останньому на праві власності автомобіль «Москвич-412», під час керування яким виїжджав на перехресті з другорядної дороги на головну і на порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху створив перешкоду у русі, внаслідок чого сталося зіткнення і був пошкоджений автомобіль «Форд-Ескорт», НОМЕР_1, належний на праві власності позивачу, збитки останньої від чого склали 6 078 гривень 21 коп., а також у зв'язку з чим позивач витратила 250 гривень на проведення товарознавчого дослідження і чотири гривні 62 коп. на оплату послуг поштового зв'язку.
Також встановлено, що позивач у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і пошкодженням її майна пережила душевних хвилювань.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду і постановляючи нове рішення, виходив з того, що, оскільки автомобіль ОСОБА_3. був переданий за довіреністю у користування ОСОБА_3., то останній згідно зі ст. 1187 ЦК України є володільцем джерела підвищеної небезпеки і має відповідати за завдану шкоду відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1167, 1188, 1192 ЦК України, при чому суд знайшов співмірною моральній шкоді суму відшкодування в 500 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 ЦПК України (1963 року) підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. При цьому колегія суддів зважує на те, що предметом касаційного оскарження визначене лише рішення суду апеляційної інстанції.
Суд у цій справі за ст. 335 ЦПК України (2004 року) під час її розгляду в касаційному порядку в межах касаційної скарги і вимог, які були заявлені у суді першої інстанції, перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За ст. 1 Закону України «Про статус суддів» суддя є носіями і посадовими особами судової влади, який відповідно до Конституції України наділений повноваженнями здійснювати правосуддя. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» гарантією незалежності судді є встановлений процесуальним законом порядок здійснення судочинства, що є формою здійснення правосуддя. З огляду на це суд касаційної інстанції не може визнати порушеним право на судовий захист та наявність підстав для сумнівів у безсторонності та неупередженості суду (відводу судді) лише з тих підстав, що раніше суддя розглядав справу за участі тих же осіб в порядку іншого провадження певного виду судочинства.
Як вбачається з апеляційної скарги (а.с. 110-112), рішення місцевого суду оскаржене до апеляційного суду обома відповідачами в особі їх представника в повному обсязі, у зв'язку з чим за ст. 301 ЦПК України (1963 року) суд апеляційної інстанції мав розглядати справу в повному обсязі заявлених в суді першої інстанції вимог.
Судами встановлені фактичні обставини за наслідками оцінки досліджених у судовому засіданні зібраних доказів в їх сукупності, які погоджуються між собою і між якими усунені протиріччя, мотиви чого наведені судами, і порушень ст.ст. 30, 62, 202 ЦПК України 1963 року суд касаційної інстанції не вбачає. Відповідно, апеляційний суд повно і всебічно переглянув справу в межах апеляційного провадження та виніс рішення у справі за суттю вимог у відсутність обставин, які б цьому перешкоджали.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, а рішення апеляційним судом ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права. Наведені ж у касаційній скарзі доводи висновків місцевого та апеляційного судів не спростовують.
Керуючись, ст.ст. 323, 332, 336, 342-345 ЦПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, остаточна і оскарженню не підлягає.