ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
12 лютого 2009 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)
суддів Амєліна С.Є.
Головчук С.В.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Міненку І.М.,
у відсутності сторін та їх представників,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу, відповідно до Указу Президента України від 14.07.1999 року № 847 за період з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2002 року; 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173 за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2004 року; 90% надбавки, введеної Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 за період з 01 травня 2003 року по 31 грудня 2004 року; щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 за період з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2004 року; 90% надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 з 01 січня 2005 року.
Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2006 року скасовано постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 червня 2006 року, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2006 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 червня 2006 року залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу, після звільнення з військової служби у 1982 році в запас, призначена пенсія за вислугу років.
Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Згідно з вимогами статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Перерахунки пенсії проводяться з підвищенням тих видів грошового забезпечення, що передбачені статтею 43 вказаного Закону.
Закон України “Про внесення змін до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яким передбачено перерахунок пенсії, вступив в законну силу з 01.01.2005 року і на правовідносини, що виникли раніше не поширюється.
Оскільки, позивач під час проходження служби не отримував надбавок, введених Указами Президента України від 14.07.1999 року № 847, від 05.05.2003 року № 389 та від 23.02.2002 року № 173, а щомісячна премія у розмірі 33,3 % до 01.01.2005 року законодавством не була віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, то підстав для їх включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії за законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005 року, немає.
Крім того, статтею 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004 року, яким внесено зміни до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень нового закону на виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року - 100% перерахованої пенсії з врахуванням премії в розмірах встановлених законодавством.
Отже, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов обгрунтованного висновку про те, що позивач не мав права на перерахунок пенсії із зазначених ним в позові підстав.
Таким чином, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись статтями 160, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату задовольнити.
Постанову апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2006 року скасувати, а постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 червня 2006 року залишити в силі.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
(підпис)
М.І. Гурін
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
С.В.Головчук
(підпис)
М.Г. Кобилянський
(підпис)
В.В. Юрченко
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар І.М. Міненко