ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
“05» лютого 2009р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2003р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03.12.2003р.
у справі № 2-5535/03
за скаргою ОСОБА_1
на рішення Державної податкової адміністрації України
У червні 2003р. гр. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на рішення Державної податкової адміністрації України № 4445/м/25-0215 від 18.12.2002р. «Про результати розгляду скарги».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2003р. провадження в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Державної податкової адміністрації України було закрито відповідно до ст. 227, п.1 ст. 228 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з тим, що ця скарга не підвідомча загальним судам, і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. ОСОБА_1 як приватному підприємцю роз'яснено судом його право на звернення до господарського суду.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.12.2003р. вказану ухвалу місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку до Верховного суду України.
У зв'язку з набранням чинності з 01.09.2005р. Кодексом адміністративного судочинства України справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення Державної податкової адміністрації України відповідно до п.10 Розділу YII Прикінцевих і перехідних положень цього Кодексу було передано для розгляду до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справу розглянуто в порядку, установленому статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на час розгляду скарги ОСОБА_1 мав статус приватного підприємця, а Державна податкова адміністрація України - юридичної особи. А тому відповідно до приписів ст.ст. 24, 248-1 ЦПК України і ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України дана скарга не підвідомча загальним судам, і спір між приватним підприємцем і юридичною особою підлягав розгляду господарським судом у встановленому порядку.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у повній відповідності з названими нормами процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2003р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03.12.2003р. у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
Головуючий (підпис) Конюшко К.В. Судді (підпис) Ланченко Л.В. (підпис) Нечитайло О.М. (підпис) Пилипчук Н.Г. (підпис) Степашко О.І. З оригіналом згідно Відповідальний секретар А.О. Сватко