"30" травня 2013 р. справа № 2а-5650/10/0812
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
Позивач ОСОБА_2 15.11.2010 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя по не нарахуванню пенсії за період з 09 липня 2007 року по теперішній час, зобов'язати здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни за той же період відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум за вказаний вище період часу.
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2010 року, ухваленою в порядку скороченного провадження, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача, постановлено зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2010 року по 21.12.2010 року, згідно зі ст.6 Закону України №2195 від 18.11.2004 року та частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання, передбаченого ст.6 Закону України №2195 від 18.11.2004 року, підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання позивачу визначених вищезазначеним Законом пільг як дитині війни.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України №2195 від 18.11.2004 року, має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України №2195 від 18.11.2004 року
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Разом з тим, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно покладання обов'язку на відповідача здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії позивачу як дитині війни за період з 01.03.2010 року по 21.12.2010 року, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, адміністративний позов подано до суду 15.11.2010 року, а тому позивач має право на нарахування та виплату надбавки до пенсії з врахуванням 6-місячного строку давності у відповідності до ст.99 КАС України, а саме з 15.05.2010 року безстроково до зміни в законодавстві.
За таких обставин, суд вважає, що постанова Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2010 року підлягає зміні.
Керуючись ст.197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст. 201, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя - задовольнити частково.
Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2010 року - змінити.
Викласти абзац другий та третій резолютивної частини постанови в наступній редакції:
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо не сплати щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_2 згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" з 15.05.2010 року протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 15.05.2010 року, згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"№2195 від 18.11.2004 року та частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, до зміни в законодавстві.
В решті постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2010 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова