25 квітня 2013 р. Справа № 804/4/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представників позивача - Підлужного В.М., Сиромятникова Е.О., представника відповідача - Семенової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства «Теплотехніка»
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі
м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової
служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -
рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплотехніка» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000812302 від 26.02.2012 р. про сплату податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 317875 грн. 50 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0003932302 від 11.10.2012 р. про сплату податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 197815 грн. 00 коп., які прийняті на підставі Акту № 598/222/31402141 від 05 червня 2012 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Підприємство «Теплотехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.11.2011 р.» та Акту № 1373/222/31402141 від 21 вересня 2012 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Підприємство «Теплотехніка» підтвердження з питань, що викладені в скарзі».
В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено.
- щодо правильності обрахування податку на прибуток у 2009 р. Відповідно до пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», наказу ДПА «Про затвердження узагальнюючого податкового роз'яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків» № 756 від 30.09.2010 р. позивачем були скориговані валові витрати у півріччі 2009 р., які були помилково не внесені до річної декларації за 2008 р., тому висновки відповідача про завищення валових витрат у півріччі 2009 р. є безпідставними, так само є безпідставним нарахування зобов'язання з податку на прибуток в податковому повідомленні-рішенні рішення № 0000812302 від 26.02.2012 р. в даній частині.
- щодо правильності обрахування податку на прибуток у 1 кварталі 2011 р. в частині заниження валових витрат. Висновки в Акті перевірки № 1 про те, що підприємством були отримані запчастини без укладення будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження його оплати є безпідставними, оскільки не ґрунтується на жодних документах. Крім того позивач купував не запчастини, а сировину для власної продукції, з якої здійснювало виробництво.
- щодо правильності обрахування податку на прибуток у 1 кварталі 2011 р. в частині завищення валових витрат. Висновки відповідача в Акті перевірки № 1 про завищення валових витрат є безпідставними та спростовуються журналом-ордером і відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень 2011 р., сальдовою відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за лютий 2011 р., сальдовою відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за березень 2011 р., аналізом рахунку 631 за січень, лютий та березень 2011 р.
- щодо неправомірності твердження по нікчемність правочину між позивачем та ПП «АКМ Метал». Висновки відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ПП «АКМ Метал» позивач вважає безпідставними, оскільки товарність даного правочину підтверджується первинними документами, в тому числі дорожніми листами та дозволами на проїзд, що підтверджують факт транспортування сировини від ПП «АКМ Метал» до позивача. Тому висновки відповідача про незаконне формування позивачем податкового кредиту є безпідставними.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та зазначив, що позивачем не надано обґрунтованих письмових пояснень причин здійснення у 2008 р. збиткової діяльності за даними податкового обліку, не надано даних бухгалтерського обліку щодо калькуляції собівартості виготовленої продукції, актів списання матеріалів у виробництво. Збільшення валових витрат за 2008 р. по рядку 05.2. відображено (відкореговано) у декларації з податку на прибуток за півріччя 2009 р. і в подальшому (в деклараціях за 9 місяців 2009 р. та за 2009 р.) не відображалося. Зазначені обставини вказують на правомірність нарахування відповідачем зобов'язання з податку на прибуток.
За даними ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська контрагент позивача ПП «АКМ Метал» за юридичною особою не знаходиться, відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності, проти директора ПП «АКМ Метал» порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 367 КК України (неналежне виконання посадовою особою службових обов'язків). Позивачем не надано товарно-транспортних накладних, що є порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. Зазначені обставини вказують на правомірність висновків відповідача про незаконне формування позивачем податкового кредиту.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 41 від 28.03.2012 р. та наказу на продовження № 183 від 14.05.2012 р. на підставі пп. 77.1 ст. 77 ПК України проведена планова виїзні перевірка ТОВ Підприємство «Теплотехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.11.2011 р.», про що складено Акт № 598/222/31402141 від 05 червня 2012 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Підприємство «Теплотехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.11.2011 р.».
Відповідно наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 526 від 10.09.2012 р. на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведена позапланова виїзні перевірка ТОВ Підприємство «Теплотехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства, що викладені в скарзі наданій до ДПС у Дніпропетровській області, про що складено Акт № 1373/222/31402141 від 21 вересня 2012 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Підприємство «Теплотехніка» підтвердження з питань, що викладені в скарзі».
На підставі даних актів були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000812302 від 26.02.2012 р. про сплату 260677,00 грн. податку на прибуток та 57198,50 грн. штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення № 00393202 від 11.10.2012 р. про сплату 166889,00 грн. податку на додану вартість та 30926,00 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до п. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає, доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
Згідно п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових втрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем було подано коригування показників податкової звітності з податку на прибуток за 2008 р. в податковій декларації за півріччя 2009 р., а саме включено коригування валових доходів у зв'язку з самостійним виявленням помилок за результатами минулих податкових періодів шляхом внесення у рядок 02.2. декларації суми 568404,00 грн. та коригування валових витрат у зв'язку з самостійним виявленням помилок за результатами минулих податкових періодів шляхом внесення у рядок 05.2 декларації у сумі 800887,00 грн. Оскільки помилки щодо обрахування валових витрат більше ніж помилки при обрахуванні валових доходів, то зазначене коригування звітності не призвело до недоплати з податку на прибуток.
Висновки відповідача щодо не відображення у подальшому скоригованих показників податкової звітності з податку на прибуток, в результаті чого такі показники не впливають на розмір донарахованого податку, суд не приймає, оскільки в розрізі зазначених норм ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» не встановлено обов'язок для платника податків відображати факт коригування окремо у кожній наступній декларації.
Суд не приймає заперечення відповідача в частині не надання позивачем обґрунтованих пояснень причин здійснення збиткової діяльності в 2008 р., оскільки факт збиткової діяльності не є підставою для невизнання валових витрат.
Щодо заперечень відповідача в частині ненадання позивачем даних бухгалтерського обліку щодо калькуляції собівартості виготовленої продукції, актів списання матеріалів у виробництво, то згідно листів позивача від 13.09.2012 р., 14.09.2012 р. та від 17.09.2012 р. останній зазначав про можливість відповідача ознайомитися з оригіналами документів, що стосуються предмета перевірки. Листом від 17.09.2012 р. відповідач зазначив, що податковий орган не може знати якими документами мають бути підтверджені аргументи в скарзі позивача, а тому не може надати перелік таких документів, що відповідачем не спростовано. У зв'язку з чим, вказані заперечення відповідача суд визнав необґрунтованими.
Між позивачем (покупець) та ПП «АКМ-Метал» (постачальник) було укладено Договір № 01/01-10 від 11 січня 2010 р. Згідно п. 1 Договору: «Поставщик обязуется поставить, а Покупатель принять и оплатить металлопрокат, далее Товар, в соответствии со счетами, в которых указывается наименование, количество, цена, сумма, сроки и условия поставки и оплаты». Згідно п. 4 Договору: «Сроки и условия поставки указаны в счетах».
Згідно первинних документів предметом даного договору між позивачем та ПП «АКМ-Метал» було придбання металопрокату.
Придбаний металопрокат був використаний позивачем у власному виробництві для виготовлення готової продукції. Даний факт підтверджується перевіркою позивача.
Щодо встановлення відповідачем нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ПП «АКМ-Метал» судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Наказ № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.
Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До складу витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.
Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для підтвердження правомірності формування податку на прибуток та податку на додану вартість і так само спростування висновків відповідача про нікчемність угод між позивачем та ПП «АКМ-Метал» були надані наступні документи: оборотно-сальдова відомість по рахункам: ВД контрагенти, замовлення; валові доходи/витрати за 2008 р., журнал-ордер і відомість по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., аналіз рахунку 631 за січень, лютий та березень 2011 р., дорожні листи, дозволів на проїзд, договір, податкової накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкова звітність.
Дані документи підтверджують товарність (реальність) господарських відносин між позивачем та ПП «АКМ-Метал» за Договором № 01/01-10 від 11 січня 2010 р.
Заперечення відповідача, що позивачем не було надано товарно-транспортних накладних для підтвердження транспортування товару, суд не приймає у зв'язку з наступним.
Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженим Постановою КМ України від 25 лютого 2009 р. N 207 для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб встановлено наступний перелік документів: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
Враховуючи той факт, що транспортування металопрокату, придбаного в ПП «АКМ-Метал» позивач здійснював власними засобами, що відповідачем не заперечується, суд встановив правомірність використання позивачем подорожніх листів та дозволів на проїзд як доказу транспортування металопрокату та доказу товарності (реальності) господарських відносин з ПП «АКМ-Метал».
Посилання відповідача на п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, згідно якого основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, суд визнав безпідставним, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних є питанням відповідальності позивач за порушення порядку перевезення вантажів, а не питанням товарності (реальності) господарських відносин з ПП «АКМ-Метал».
Враховуючи встановлені обставини, посилання відповідача в актах перевірки та запереченнях на адміністративний позов на Акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 2584/23-307/34656996від 01.08.2011 р. «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «АКМ-Метал» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011р.», на підставі якого відповідачем встановлено нікчемність правочинів між позивачем та ПП «АКМ-Метал», судом визнано необґрунтованим. Законодавством України не передбачено підстав визнання факту порушення податкової дисципліни одним платником податків у зв'язку з порушенням такої дисципліни іншим платником податків. Аналогічної позиції дотримується також ВАСУ в своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України». Відтак, судом встановлено протиправність визнання відповідачем нікчемними угод між позивачем та ПП «АКМ-Метал».
Суд встановив необґрунтованість послання відповідача в своїх запереченнях на адміністративний позов на факт порушення прокуратурою Красногвардійського району м. Дніпропетровська у відношенні директора ПП «АКМ-Метал» кримінальної справи № 66119022 за ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки, в розумінні ст. 72 КАС України, факт порушення у відношенні директора ПП «АКМ-Метал» кримінальної справи до винесення вироку за даною кримінальною справою не спростовує і не доводить чи мало місце відповідне діяння та чи вчинене дане діяння директором ПП «АКМ-Метал».
Щодо висновків відповідача про завищення валових витрат у 1 кварталі 2011 р. суд додатково зазначає, що листом від 17.09.2012 р. позивачем для підтвердження правомірності формування ним валових витрат були надані для перевірки наступні документи: оборотно-сальдова відомість по рахункам: ВД контрагенти, замовлення; валові доходи/витрати за 2008 р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р.; аналіз рахунку 631 за січень, лютий та березень 2011 р.; завірені копії дорожніх листів та завірені копії дозволів на проїзд.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність висновків відповідача в Акті № 598/222/31402141 від 05 червня 2012 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Підприємство «Теплотехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.11.2011 р.» та Акті № 1373/222/31402141 від 21 вересня 2012 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Підприємство «Теплотехніка» підтвердження з питань, що викладені в скарзі».
За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000812302 від 26.06.2012 р. про сплату 260677 грн. 00 коп. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57198 грн.50 коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003932302 від 11.10.2012 р. про сплату 166889 грн. 00 коп. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30926 грн.00 коп.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю підприємству «Теплотехніка» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 2146 грн. 00 коп. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений 07.05.2013р.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 07.05.2013р. Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко