"30" квітня 2013 р. справа № 2а-2486/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Головко О.В.
судді - Суховаров А.В. Ясенова Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 14 липня 2011 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії згідно зі ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 14 липня 2011 року позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 даного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій. Це, зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 51 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 2 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідач здійснював розрахунок додаткової пенсії позивачу відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 28.12.2007 року.
Проте Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначені вище зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам, віднесеним до категорії 2 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Тому з 22 травня 2008 року додаткова пенсія повинна нараховуватись у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, а тому посилання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є необґрунтованими з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами.
Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 14 липня 2011 року в адміністративній справі № 2а-2486/2011 - без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Суддя О.В. Головко
Суддя А.В. Суховаров
Суддя Т.І. Ясенова