Справа № 2а/2218/11571
Головуючий у 1-й інстанції: Мазурок О.В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
17 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Курко О. П.
судді: Матохнюк Д.Б. Совгира Д. І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці, соціального захисту населення та охорони здоров'я Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради, в якому просив стягнути з відповідача разову грошову допомогу до 5 травня у 2011 році.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на пільги, встановлені законодавством. З врахуванням чого до 5 травня йому виплачується разова щорічна грошова допомога у розмірах встановлених за відповідний рік.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що він є учасником бойових дій, якому відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно виплачується грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Згідно з ч. 1, 4 ст. 17-1 даного Закону вказану виплату здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою обов'язок визначення розміру щорічної разової грошової допомоги покладено на Кабінет Міністрів України у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 такі положення визнані неконституційними.
Ст. 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У 2011 році дія Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не зупинялась та не змінювалась, тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ч. 5 ст. 15 цього Закону.
Норми вказаного Закону мають вищу юридичну силу у порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 18 лютого 2004 року, якою обґрунтовує заперечення відповідача, і яка є підзаконним нормативно-правовим актом.
На підставі наведеного, враховуючи положення ст. 195 КАС України та беручи до уваги надане суду апеляційної інстанції право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління праці, соціального захисту населення та охорони здоров'я Хмельницької міської ради, -залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2011 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.