Копія
Іменем України
Справа № 2а-2852/12/0170/7
11.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Гоголева І.А.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим"- Ремянніков Дмитро Володимирович, довіреність № б/н від 02.01.13
представник відповідача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим- Макієнко Наталія Юріївна, довіреність № 2 від 22.01.13
розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Маргарітов М.В. ) від 12.03.13 у справі № 2а-2852/12/0170/7
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" (вул. Галерейна, 22,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 у справі № 2а-2852/12/0170/7 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" - задоволені.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 22.11.2011 р. №0001202300.
Також судом вирішено питання щодо судових витрат.
Апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У судовому засіданні представник апелянта наполягала на задоволенні скарги, просила скасувати постанову суду першої інстанції.
Представник позивача просив залишити скаргу без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 залишити в силі.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі СДПІ ВПП в м. Сімферополі) була проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Атан-Крим» з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Екоінбуд-сервіс» за січень 2011 року, ТОВ «Арктика» за травень 2011 року та ПП «Український центр екології» за квітень-травень 2011 року. За результатами перевірки складений акт перевірки від 11.11.2011р. №433/23-0/32085677, відповідно до висновків якого встановлено порушення п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 5371236грн.
На підставі акту перевірки СДПІ ВПП в м. Сімферополі винесла податкове повідомлення-рішення №0001202300 від 22.11.2011, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5371237 грн., у тому числі 5371236 грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 1 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправністі висновків результатів перевірки, внаслідок чого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з огляду на відсутність з боку позивача порушень п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з ПП "Український центр екології", ТОВ «Екоінбуд-сервіс», ТОВ «Арктика».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено заниження податку на додану вартість у загальній сумі 5371236 грн., яке виникло за рахунок порушень позивачем п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 ПК України внаслідок включення ТОВ «Атан-Крим» до складу податкового кредиту суми ПДВ 5371236грн., яка входить до складу вартості товарів, послуг придбаних у «сумнівних контрагентів», через відсутність реального здійснення господарських операцій, а саме: 3980995,35 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ПП "Український центр екології" за квітень, травень 2011 року; 203280,00 грн. ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Екоінбуд-сервіс» за січень 2011 року; 1186961,50 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Арктика» за травень 2011 року.
Перевіряючи правомірність висновків податкового органу колегія суддів встановила , що між позивачем (покупець) та ПП "Український центр екології" (продавець) був укладений договір поставки № 18.04-1 від 18.04.2011р. (т.1 а.с.159-166), згідно до положень якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Відповідно до умов договору ПП "Український центр екології" надало на адресу ТОВ «Атан-Крим» дизельне пальне загальною вартістю 23887024,08 грн., у тому числі вартість без ПДВ 19905853,39 грн., ПДВ 3981170,69грн.
На суму ПДВ 3980995,35грн. ПП "Український центр екології" у період з квітня 2011р. по травень 2011р. виписані податкові накладні з номенклатурою товару «дизельне паливо» (т.1 а.с.193-213).
ПП "Український центр екології" на товар «дизельне паливо» виписані покупцю ТОВ «Атан Крим» видаткові накладні (т.1 а.с.174-192).
Між ТОВ «Атан-Крим» та ТОВ «Екоінбуд-сервіс» був укладений договір №131210 від 13.12.2010р., та додаткова угода до договору від 31.01.2011р. (т.1 а.с.151-153) про надання наступних послуг: технічне обслуговування технологічного та торгівельного обладнання, інформаційно-технологічне обслуговування АЗС, послуги пральні, сервісне обслуговування АЗС, офісу, обслуговування кондиціонерів, юридичні консультаційні послуги, клірингові послуги, рекламні послуги.
Відповідно до умов договору ТОВ «Екоінбуд-сервіс» надало на адресу ТОВ «Атан-Крим» послуги (рекламні, клірингові, послуги, технічне обслуговування) загальною вартістю 1219680,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 1 016 400,00 грн., ПДВ 203 280,00 грн.
Сторонами факт надання послуг за договором зафіксований актами виконаних робіт. На вказану суму ПДВ ТОВ «Екоінбуд-сервіс» позивачу у січні 2011р. виписані податкові накладні (т.1 а.с.156-157).
Між позивачем (покупець) та ТОВ «Арктика» (постачальник) укладений договір поставки за № 19/5-1 від 19.05.2011р. (т.1 а.с.218-224).
Відповідно до умов договору ТОВ «Арктика» надало на адресу ТОВ «Атан-Крим» дизельне пальне загальною вартістю 7121769,25 грн., у тому числі вартість без ПДВ 5934807,71 грн., ПДВ 1186961,54 грн.
ТОВ «Арктика» були виписані рахунки - фактури, видаткові накладні. На вказану суму ПДВ ТОВ «Арктика» виписані податкові накладні (т.1 а.с.231-236).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснена оплата контрагентам придбаних у них товарів (послуг).
Визначені суми податку на додану вартість, за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Арктика», ТОВ «Екоінбуд-сервіс», ТОВ «Екоінбуд-сервіс», у розмірі включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають показникам додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та декларації з ПДВ за відповідний період.
Як вбачається з акту перевірки, оформлені контрагентами позивача податкові накладні та інші документи, вивчалися відповідачем у ході проведення перевірки. Зауважень до їх оформлення податковий орган не зазначив, проте є належним підтвердженням формування позивачем, у періоді, що перевірявся, податкового кредиту з ПДВ.
Документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Під час судового розгляду справи встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.
Податковий кодекс України не ставлять право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від виконання його постачальниками вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів, перебування них за місцезнаходженням. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).
ТОВ «АТАН-КРИМ» від ТОВ «Арктика», ТОВ «Екоінбуд-сервіс» та ПП «Український центр екології» отримані податкові накладні на загальну суму ПДВ 5 371 236,85 грн., які відповідають діючому законодавству. Товари та послуги від цих контрагентів, отримані та оприбутковані відповідно до первинних документів, які відповідають діючому законодавству.
Таким чином, про правомірність формування позивачем податкового кредиту у сумі 5371236,85 грн. свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи.
Крім того, судовою економічною експертизою зроблено висновок, що документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Атан-Крим» підтверджено використання позивачем у своїй господарській діяльності паливно-мастильні матеріали, що придбані у квітні та травні 2011 року у контрагентів :ТОВ «Арктика», та ПП «Український центр екології», а саме їх подальша реалізація на загальну суму 25432155,99 грн. а також отримання послуг придбаних у ТОВ «Екоінбуд-сервіс» у січні 2011 року, як витрати пов'язані із збутом у загальній сумі 1219680,00грн.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, а також про те, що придбані роботи (послуги) використовувалися у господарській діяльності позивача.
Отже, документи, які містяться в матеріалах справи є первинними документами та є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами і є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування податкового кредиту з ПДВ, а встановлені судом обставини спростовують виявлені перевіркою факти про відсутність реальності господарських операцій, про що вірно зазначає суд першої інстанції.
Посилання відповідача при проведенні перевірки на дані програмного забезпечення, за допомогою яких ним встановлені розбіжності між даними декларацій (звітності) позивача та його контрагентів не є належним доказом на підтвердження заперечень позивача оскільки, програмне забезпечення до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.
Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з акту перевірки складеного податковим органом стосовно позивача, висновки якого покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються на тому, що податковий орган визнав нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Арктика», ТОВ «Екоінбуд-сервіс» та ПП «Український центр екології».
З цього приводу колегія суддів наголошує на такому.
Статтею 215 Цивільного Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК ).
Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність угод, укладенихміж позивачем та ТОВ «Арктика», ТОВ «Екоінбуд-сервіс» та ПП «Український центр екології», як це вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.
Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції та обґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення про нарахуванні позивачеві ПДВ.
Також судом першої інстанції вірно вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може вважатися правомірним, оскільки прийняте на підставі скасованого наказу про проведення перевірки, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 у справі № 2а-2852/12/0170/7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 16 липня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна