ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
19 липня 2013 року 17:20 № 826/11420/13-а
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКиївської міської державної адміністрації
до 1. Громадської організації «Народна антикорупційна армія» 2. Громадської організації «Рух простих людей»
третя особа проГоловне управління МВС України в місті Києві обмеження реалізації права на мирні зібрання та встановлення малих архітектурних форм,
за участю представників:
від позивачане з'явився,
від відповідача 1Грищенко І. В. (довіреність)
від відповідача 2Грищенко І. В. (довіреність)
від третьої особине з'явився,
19.07.2013 р. о 10 годині 45 хвилин до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Київської міської державної адміністрації (надалі - КМДА) до громадської організації «Народна антикорупційна армія» (надалі - Відповідач-1 та/або ГО «НАА») та Громадської організації «Рух простих людей» (надалі - Відповідач-2 та/або ГО «РПЛ»), в якому просить встановити обмеження права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів щось інше) шляхом заборони відповідачам та іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів у т.ч. тимчасових та пересувних, а також використання гучномовців з 20 по 31 липня 2013 р. у м. Києві на Майдані Незалежності та прилеглій території.
Згідно з ч.1 ст.182 КАС України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
Адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно (ч.4 ст.182 КАС України).
З врахуванням положень ч.4 ст.182 КАС України, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду на 16 годину 00 хвилин 19.07.2013 р.
В судове засідання не з'явився представник позивача, оскільки до позову додав клопотання про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі із підстав, викладених в адміністративному позові.
В судове засідання з'явився представник Відповідача-1 та Відповідача-2, щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволені відмовити, зокрема зазначає про дотримання часу повідомлення КМДА про проведення мирних зібрань та відсутність порушень з боку відповідачів громадського порядку.
В судове засідання не з'явився представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, про час та місце був повідомлений належним чином, причини неявки не вказав, клопотання про відкладення судового розгляду не надходило.
19.07.2013 р. через відділ документального обігу та контролю суду до судді Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання про уточнення позовних вимог (вх. №03-4/48687), в яких просить встановити обмеження і щодо громадянина ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_8. Однак, в зв'язку із невідповідністю поданого клопотання положенням ст.106 та ст.137 КАС України, суд протокольною ухвалою відмовив в прийнятті уточнених позовних вимог.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
16.07.2013 р. до КМДА звернулись із повідомленням №1 (вх. №23498) ГО «НАА», в якому повідомляється про проведення мирної акції «Громадяни проти свавілля міліції», метою якої є завершення пішої ходи із с. Врадіївки Миколаївської області через жорстоке зґвалтування і побиття 29-річної жінки міліціонерами Вардівського райвідділу міліції, вимога відставки Міністра внутрішніх справ України В. Захарченка та вимог переатестації всіх працівників міліції. При цьому, в повідомленні зазначається про початок мирної акції з 18 години 00 хвилин 19.07.2013 р., тривалість акції - безстрокова, місце проведення акції - пл. Майдан Незалежності м. Київ (орієнтована кількість учасників - 10 тис. осіб). В повідомленні акцентувалось увагу, що учаснки акції можуть розповсюджувати друковані інформаційні матеріли у формі листівок, а учасники заходу можуть мати право ари України та прапори ГО «НАА».
Крім того, 11.07.2013 р. до КМДА звернулись із повідомленням №1 (вх. №23031) ГО «РПЛ», в якому повідомляється про проведення мирної акції «Громадяни проти свавілля міліції», метою якої є завершення пішої ходи із с. Врадіївки Миколаївської області через жорстоке зґвалтування і побиття 29-річної жінки міліціонерами Вардівського райвідділу міліції, вимога відставки Міністра внутрішніх справ України В. Захарченка та вимог переатестації всіх працівників міліції. Час, місце проведення мирного зібрання та кількість учасників - вказані аналогічні як і в повідомленні ГО «НАА». В повідомленні акцентувалось увагу, що учаснки акції можуть розповсюджувати друковані інформаційні матеріли у формі листівок, а учасники заходу можуть мати право ари України та прапори ГО «РПЛ».
10.07.2013 р. ГУ МВС у м Києві звернулось до позивача з повідомленням №1/5074-КОР про обмеження прав на проведення акцій протесту у зв'язку з заходом світового значення з нагоди 1025-річчя хрещення Київської Русі, що відбудеться з 26-28 липня 2013 р., у яких візьмуть участь вищі посадові особи України та іноземних держав. Крім того, в листі ГУ МВС України в м. Києві №1/5074-КОр від 10.07.2013 р. «Про обмеження прав на проведення акцій протесту» зафіксовано, що з 26.07.2013 р. в м. Києві перебуватимуть з офіційними візитами Святійший Патріарх Московський і всієї Русі Кирило, Патріарх Єрусалима в всієї Палистини Феоділ ІІІ, Каталокис- Патріарх Грузії Ілля ІІ, Папа та Патріарх великого рада Олександрії, Лівії, Пентаполя, Ефіопії, всього Єгипту та всієї Африки Веодор ІІ та Патріарх Сербський єпископ Нишинський Іриней (Гаврилович). Програмами візитів передбачено відвідання ряду об'єктів, у тому числі Києво-Печерської Лаври (вул. Лаврська, 5), пам'ятника святому рівноапостольному князю Володимиру (парк «Володимирська гірка»). Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» (вул. Хрещатик, 2), Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36), державного підприємства «Мистецький арсенал» (вул. Лаврська, 10-12) ті ряд інших об'єктів.
З метою уникнення будь-яких сутичок між представниками різних релігійних конфесій та політичних напрямів, створення умов, які перешкоджають нормальній життєдіяльності міста, просили доручити відповідним службам КМДА, у разі надходження повідомлень на проведення запланованих акцій протесту в м. Києві, ГУ МВС України в м. Києві в листі №1/5074-КОР від 10.07.2013 р. просили звернутися до судових органів про обмеження шляхом заборони прав громадян з організації і проведення з 18.07.2013 р. масових заходів у м. Києві, зокрема: біля Київської міської державної адміністрації, на вулицях і площах центральної частини міста, у тому числі по вул. Хрещатик, Грушевського, Інститутській, Лютеранській, на Майдані Незалежності, площах Європейській, Михайлівській та Софіївській. Також, провести зустрічі з їх організаторами та представниками зацікавлених органів для вирішення питань щодо зміни місць проведення заходів та інше.
З метою забезпечення прав і свобод громадян, в інтересах національної безпеки та громадського порядку КМДА звернулася з позовом до Відповідачів про встановлення обмеження права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів та іншого).
Згідно штемпеля вхідної документації Окружного адміністративного суду м. Києва позивач звернувся з позовом 19.07.2013 р., тобто позов про обмеження права на мирні подано до суду після початку проведення їх проведення.
Частиною 2 ст.182 КАС України передбачено, що позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів визначених ч.1 цієї статті або після цього залишається без розгляду.
Водночас, хоча позов про обмеження реалізації права на мирні зібрання щодо заявлених організаторами заходів подано протягом кількох днів після початку їх проведення, суд бере до уваги, що мирне зібрання планується проводити безстроково, а відтак на думку суду відсутні підстава для застосування приписів ч.2 ст.182 КАС України.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, дослідивши письмові пояснення позивача, заслухавши представника відповідачів, третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 р. №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об'єднання. Зокрема, ч.1 ст.11 Конвенції передбачено право кожного на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.
Право громадян України на мирні зібрання гарантується Конституцією України, згідно з ч.1 ст.39 якої вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
В той же час, ч.2 ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.
Крім того, ч.2 ст.39 Конституції України встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Таким чином, умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про основи національної безпеки України» (надалі - Закон №964) національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.
Статтею 3 Закону №964 передбачено, що об'єктами національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.
За визначенням ст.1 Закону №964 національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток; загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.
Згідно ст.27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, обов'язок держави - захищати життя людини.
Частиною 5 ст.182 КАС України передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
При цьому Окружний адміністративний суд м. Києва звертає увагу, що у практиці застосування юридичних термінів громадський порядок можна визначити як сукупність усіх правил, що регламентують суспільні процеси і відносини між його окремими частинами; у вузькому - інститути і норми, що обумовлюють статус людини і громадянина та соціальних груп у суспільстві тою мірою, якою це зумовлено їх інтересами та закономірностями розвитку самого суспільства, а також науково обґрунтовані відносини між членами суспільства та його структурними елементами.
За визначенням п.1.6 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.11.2010 р. №550, громадський порядок - це система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
Крім того, тлумачення понять «національна безпека», «громадський порядок», «громадська безпека» та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав, містяться також у Сіракузьких принципах тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй у 1985 році.
Так, згідно з названим актом «громадський порядок» можна визначити як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави.
Під «громадською безпекою» мається на увазі захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров'ю, а також серйозних збитків їхньому майну.
Згідно ч.4 та ч.5 ст.1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місто Київ є місцем розташування відповідних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов'язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав.
Крім того, ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що на виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) покладено обов'язок вжиття заходів щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ і організацій, забезпечення захисту здоров'я людей.
Разом з тим, Конституція України та КАС України наділяє Київську міську державну адміністрацію повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження права на проведення масових акцій.
Завданням суду у таких справах є перевірити обґрунтованість застосування обмеження у реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання за зверненням відповідного суб'єкта владних повноважень, а в разі обґрунтованості обрати той спосіб обмеження цього права, який був би адекватним (найменшим) за встановлених небезпеки чи загроз і забезпечував досягнення мети такого обмеження - запобігання заворушенням чи злочинам, охорона здоров'я населення або захист прав і свобод інших людей.
Позивачем в адміністративній справі про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що одержав повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо від організатора (організаторів) цих заходів, а відповідачем (відповідачами) в адміністративній справі про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань, що зробив відповідне повідомлення. Таким організатором може бути політична партія, громадська організація, профспілка, підприємство, фізична особа тощо.
З метою забезпечення прав і свобод громадян та правового регулювання організації і проведення недержавних масових заходів рішенням Київської міської ради від 24.06.1999 р. №317/418 затверджено Порядок організації та проведення в м. Києві недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру (далі по тексту - Порядок №317/418).
Відповідно до п.1 Порядку №317/418 для проведення недержавних масових заходів, за винятком проведення похоронних процесій, їх організаторами не пізніше ніж за 10 днів до проведення подається письмове повідомлення до виконавчого органу Київської міської ради. У повідомленні зазначається мета, форма, місце проведення заходу, маршрут проходження, час його початку та закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвище, ім'я організаторів, місце їх проживання, номер контактного телефону, дата подачі повідомлення, необхідність (чи відсутність такої) використання звукопідсилюючої апаратури. Повідомлення підписується організаторами заходів.
Суд звертає увагу, що організатори акцій подали із порушенням 10-и денного строку, зокрема:
ь повідомлення ГО «НАА» №1 від 11.07.2013 р. про проведення громадських заходів на 18.07.2013 р. було отримано 16.07.2103 р. (вх. №23498), тобто за 2 дні до початку проведення запланованого відповідачами заходу;
ь повідомлення ГО «РПЛ» №1 від 11.07.2013 р. про проведення громадських заходів на 18.07.2013 р. було отримано 11.07.2103 р. (вх. №23031), тобто за 7 дні до початку проведення запланованого відповідачами заходу.
Як наслідок, суд приймає до уваги, що невчасне повідомлення унеможливлює створення належних умови для забезпечення громадського порядку та дотримання прав і свобод інших людей, зокрема з боку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві.
При цьому, у своєму рішенні від 17.07.2007 р. Європейський суд з прав людини у справі «Букт та інші проти Угорщини» відобразив позицію про необхідність завчасного повідомлення стосовно проведення масових заходів з метою координації діяльності поліції з іншими державними органами, перерозподілу поліцією своїх ресурсів, забезпечення наявності пожежних команд, звільнення території від транспортних засобів.
Отже, практикою Європейського суду з прав людини, що є джерелом національного права України, визначено зобов'язання держави не тільки забезпечити ефективне використання громадянами та іншими особами права на мирні зібрання, а й вжиття заходів щодо захисту всіх осіб, які реалізують своє право на мирні зібрання.
Крім того, що при реалізації прав громадян на мирні зібрання мають враховуватися інтереси громадського порядку та не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей, оскільки згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Частиною 5 ст.182 КАС України передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду вказується спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Необхідно зазначити, що для прийняття рішення про задоволення позову суд повинен пересвідчитися у реальності можливої загрози, при цьому така реальність повинна бути підтверджена відповідними доказами.
Суд також звертає увагу, що загальна кількість можливих учасників заявлених заходів на відповідній території є дуже значною (20 000 осіб).
При цьому, з 26.07.2013 р. по 28.07.2013 року в центральній частині м. Києва, а також території, прилеглій до центру, відбудуться заходи світового значення з нагоди 1025-річчя хрещення Київської Русі, в якому прийматиме участь значна кількість людей. Натомість, зважаючи на велику кількість осіб, що прийматиме участь в святкуванні 1025-річчя хрещення Київської Русі, приймаючи до уваги суспільне напруження по відношенню до працівників правоохоронних органів, а також психоемоційний стан учасників заходів, існує імовірність приєднання до учасників акції осіб, що прибули на святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі, що позбавить можливості забезпечити працівниками міліції громадського порядку, в разі певних заворушень.
Крім того, суд приймає до уваги посилання працівників міліції, що враховуючи подібні заходи у 2008-2012 рр. існує висока вірогідність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками, а також конфліктів із міліцією, які можуть призвести до різкого загострення ситуації, унаслідок чого можуть постраждати сторонні громадяни. Суд також приймає до уваги, що підтверджується матеріалами справи (зокрема публікаціями із ЗМІ), що акції в підтримку постраждалої жінки із с. Врадіївки Миколаївської області призводять до заворушень та бійок із працівниками правоохоронних огнів (зокрема: працівниками Фастівського МРВ ГУ МВС України в Київській області, Святошинського РУ ГУ МВС у м. Києві, Врадівїського РУ ГУ МВС у Миколаївській області).
Проаналізувавши повідомлення ГУ МВС України в м. Києва суд вбачає можливість порушення відповідачами під час проведення безстрокової акції громадського порядку, що може відобразитись: в сутичках між демонстрантами та працівниками правоохоронних органів; створення умов, які перешкоджають нормальній життєдіяльності міста; виникнення заворушень, злочинів, порушень прав і свобод інших людей у зв'язку з відсутністю у органів виконавчої влади та місцевого самоврядування можливості забезпечити громадський порядок під час проведення мирного заходу із-за повідомлення про його проведення у недостатній для цього строк.
При цьому, в п.9 Порядку №317/418 передбачено, що з метою дотримання громадського порядку, законності, збереження культурно-історичної спадщини та забезпечення нормальної діяльності органів законодавчої, виконавчої та судової влади в центральній частині міста Києва (в межах території: Європейська площа - вул. Михайла Грушевського - Паркова дорога - площа Слави - вул. Суворова - вул. Московська - вул. Кутузова - площа Лесі Українки - бульвар Лесі Українки - вул. Басейна - Бессарабська площа - бульвар Тараса Шевченка - вул. Володимирська - Софійська площа - Михайлівська площа - вул. Трьохсвятительська - Європейська площа, включаючи вул. Хрещатик та майдан Незалежності):
ь проводяться тільки загальнодержавні та загальноміські заходи відповідно до Указів Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
ь не допускається використання гучномовців та іншої звукопідсилюючої апаратури, встановлення малих архітектурних форм (кіосків, лотків, навісів, наметів, в т. ч. тимчасових та пересувних, призначених для роздрібної торгівлі, інформаційних, рекламних, презентаційних та інших цілей) та об'єктів зовнішньої реклами (рекламних тумб, будь-яких стендів, щитів, панно, прапорів, екранів, транспарантів, наклейок та ін.) без погодження у порядку, визначеному законодавством України.
При цьому, в судовому засіданні представник відповідачів вказав що хоча і не вказували в своїх повідомленнях про використання звукопідситлюючих засобів, однак їх використовують для проведення мирного зібрання, та не погодився із тезою щодо невикористання такої апаратури в термін з 20.07.2013 р. по 31.07.2013 р.
Водночас, на пл. Майдан Незалежності м. Києва, відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.07.2013 р. №1180 заплановано проведення зйомок проекту «Мастер Шеф-3», тому зобов'язано ГУ МВС України забезпечити громадський порядок на Майдані Незалежності під час проведення зйомок.
Як наслідок, в даному випадку, на думку суду, можливе порушення прав, інтересів та безпеки пересічних громадян, а забезпечення безпеки гостей та мешканців столиці переважає над правом проведення заходів на вказаній території негативно вплине на громадський порядок, здоров'я населення та захист прав і свобод інших людей.
На думку суду, проведення відповідачами громадських акцій, використання звукопідсилюючої апаратури, улаштування наметів створюватиме перешкоди у забезпеченні громадського порядку, може перешкодити нормальній життєдіяльності міста.
Також суд звертає увагу на те, що відповідачами повідомлено про невизначене персонально коло фізичних осіб, які можуть залучатися до проведення масових заходів в центральній частині міста Києва, а також на Майдані Незалежності та прилеглих територіях, що свідчить про необхідність обмеження права на проведення мирних зібрань не тільки відповідачів, а й будь-яких суб'єктів, які матимуть намір реалізувати право на мирні зібрання шляхом проведення масових заходів в цій частині міста.
За таких обставин, виходячи із системного аналізу норм законодавства, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, враховуючи, що людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи та держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність є об'єктами національної безпеки, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу, що зазначені обмеження не порушують права громадян на мирні зібрання, оскільки стосуються лише визначеної частини м. Києва.
З огляду на безстроковість акції та її місце проведення (пл. Майдан Незалежності та прилеглі території) та з урахуванням викладеного, з метою забезпечення правопорядку, запобігання вчиненню злочинів, правопорушень, для охорони здоров'я населення, захисту прав і свобод мешканців м. Києва, суд дійшов висновку про доцільність встановлення обмеження реалізації права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів та інших категорій мирних зібрань) шляхом заборони відповідачам та іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів у тому числі тимчасових та пересувних, а також використання гучномовців з 20 липня 2013 р. по 31 липня 2013 р. у місті Києві на Майдані Незалежності та прилеглій території.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 КАС України).
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов подано в інтересах національної безпеки та громадського порядку та, що позовні вимоги КМДА про обмеження права на мирні зібрання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 182, 254 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги Київської міської державної адміністрації до громадської організації «Народна антикорупційна армія» та Громадської організації «Рух простих людей» задовольнити.
2. Встановити обмеження реалізації права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів та інших категорій мирних зібрань) шляхом заборони громадській організації «Народна антикорупційна армія» та громадській організації «Рух простих людей» та іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів у тому числі тимчасових та пересувних, а також використання гучномовців з 20 по 31 липня 2013 року у місті Києві Майдані Незалежності та прилеглій території.
3. Постанова суду у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання виконується негайно.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення. Скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя Б. В. Санін