"19" лютого 2013 р. справа № 2-а-1269/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2011 р. у справі № 2-а-1269/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу невиплаченої частини пенсії за період з 09.07.07 по 31.12.07, з 22.05.08 по 31.12.08, з 01.01.09 по 14.03.11 та в подальшому у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02.06.11, розглянувши в відкритому засіданні, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача Зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачеві щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 09.07.07 по 31.12.07, з 22.05.08 по 31.12.08, з 01.01.09 по 14.03.11 з урахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с. 27), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «дитини війни», позивачу у 2006 та 2007 роках не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З позовом до суду позивач звернувся 30.03.11.
Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції на час звернення позивача до суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порядок вирішення судом питання стосовно поновлення строку, застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлений ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з наведених вище правових норм, фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що наведені позивачем в позовній заяві обставини на підтвердження причин пропуску строку звернення до суду не можуть вважатися поважними. Жодна норма законодавства України не обмежує та не обмежувала конституційно закріплене право особи на судовий захист своїх прав і свобод. Крім того, зазначена доплата до пенсії є щомісячними виплатами, про розміри яких позивачу не могло бути не відомо у день їх виплат.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, пред'явлених за період до 29.09.10.
Приймаючи до уваги визначені позивачем вимоги, фактичні обставини справи, колегія дійшла висновку, що позовні вимоги, пред'явлені за період до 29.09.10, підлягають залишенню без розгляду відповідно до приписів ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стосовно решти позовних вимог слід зазначити, що виходячи з фактичних обставин справи, визначених позивачем меж, підлягають задоволенню вимоги, пред'явлені за період з 30.09.10 по 22.07.11, оскільки у вказаний період дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не була обмежена, підлягала застосуванню.
Оскільки Законом України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, згідно з яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вказаний Закон України набрав чинності, як в ньому зазначено, з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 19.06.2011.
На виконання вимог вказаного вище Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06.07.2011, відповідно до п.6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Означена постанова набрала чинності з моменту її офіційного опублікування 23.07.2011 (Урядовий кур'єр N133) та діє до 01.01.2012.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату надбавки до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції невірно застосовано норми чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2011 р. у справі № 2-а-1269/11 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30.09.10 по 22.07.11.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області провести нарахування та здійснити виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 30.09.2010 по 22.07.2011 з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.
В іншій частині адміністративний позов залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко