"12" березня 2013 р. справа № 2а-35/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю
суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, на постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 01 березня 2011 р. у справі № 2а-35/2011 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу невиплаченої частини пенсії за період з 09.07.07 по 31.12.07, з 22.05.08 по 01.10.10 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 01.03.11, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача Зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачеві щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 06.10.10 з урахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с. 20), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «дитини війни», позивачу у 2006 та 2007 роках не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З позовом до суду позивач звернувся 06.10.10.
Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції на час звернення позивача до суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З огляду на фактичні обставини справи, визначені позивачем межі позовних вимог, коллегія суддів вважає, що поважні причини пропуску законодавчо встановлення строку позивачем не визначено, з матеріалів справи не вбачаються в наслідок чого позовні вимоги, пред'явлені за період до 06.04.10, підлягають залишенню без розгляду відповідно до приписів ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення, неправильно визначив період, за який позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно решти позовних вимог слід зазначити, що оскільки в визначений період дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не обмежена, позивачу в період з 06.04.10 по 06.10.10 повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату надбавки до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції невірно застосовано норми чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 01 березня 2011 р. у справі № 2а-35/2011 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 06.04.10 по 06.10.10.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області провести нарахування та здійснити виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 06.04.10 по 06.10.10 з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.
В іншій частині адміністративний позов залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає (ст.ст.183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко