73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
03 липня 2013 р. Справа № 821/1890/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби про захист порушеного права шляхом скасування рішення про застосування штрафної санкції,
та позов Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, підприємець) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому з подальшим уточненням позовних вимог просить захистити порушені права шляхом скасування рішення Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області від 30.07.2010 № 0009321700, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 12 040 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позовні вимоги ґрунтуються на відсутності у податкової інспекції підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за не оприбуткування товару, а також зазначає про те, що рішення про застосування штрафної санкції було прийнято з порушенням прав підприємця, визначених ст.ст. 57, 59 Конституції України та ст. 31 Закону України "Про інформацію", оскільки дане рішення приймалось без участі підприємця.
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області (ДПІ у Голопристанському районі) ґрунтуються на несплаті ОСОБА_1 суми штрафної санкції у розмірі 12 040 грн., що застосована рішенням від 30.07.2010 № 0009321700, яке ДПІ у Голопристанському районі вважає обґрунтованим та законним. Факт порушення ОСОБА_1 п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" було встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 16.07.10 № 220/17-209. Оскільки сума штрафної санкції не сплачена, штраф підлягає стягненню в судовому порядку.
03.07.13 представником ОСОБА_1 та ДПІ у Голопристанському районі надано суду заяви з проханням розглянути справу без їх участі у порядку письмового провадження.
Таким чином, у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності з 12.02.2002 відповідно до свідоцтва виданого Голопристанською райдержадміністрацією.
Спірні відносини між сторонами виникли внаслідок прийняття ДПІ у Голопристанському районі рішення про застосування штрафної санкції від 30.07.2010 № 0009321700 на суму 12 040 грн. на підставі встановленого порушення ОСОБА_1 п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про що зафіксовано в акті перевірки від 16.07.10 № 220/17-209.
ДПІ у Голопристанському районі в своїх запереченнях, доданих до справи, вважає встановлені обставини та факти перевірки 16.07.10 ОСОБА_1 підтвердженими належними доказами, наданими до справи, у зв'язку з чим наполягає на стягненні 12 040 грн. штрафу, вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.
Таким чином, позиція сторін для суду є зрозумілою та відповідно суд вважає необхідним встановити факт наявності або відсутності факту порушення ОСОБА_1 п. 12 ст. 3 Закону України № 265, та як наслідок наявність чи відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 суми штрафної санкції у розмірі 12 040 грн.
З акту від 16.07.10 вбачається, що податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Херсонській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було проведено перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1. Дана перевірка проводилась у присутності бармена та адміністратора, разом з тим їх прізвища не вказані, ці особи акт не підписали. В акті перевірки зазначено про відсутність книги обліку доходів та витрат та про не оприбуткування товару - алкогольних напоїв на суму 6020 грн. чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". До акту перевірки складено додаток про перелік товарів, на які на момент перевірки були відсутні накладні. В матеріалах справи також наявний акт від 16.07.10 № 30 про відмову ОСОБА_1 від підписання акту про результати контролю за дотриманням податкового законодавства від 16.07.10, в якому міститься інформація про відсутність підприємця під час перевірки та про відмову бармена і адміністратора від підписання акту перевірки.
Зазначені вище акт перевірки та оскаржуване рішення ОСОБА_1 отримала особисто під підпис 03.08.2010.
Слід зазначити, що положеннями ст.ст. 15 та 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
За змістом частини сьомої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР, вважаються позаплановими перевірками.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в України", перевірка ОСОБА_1 вважається позаплановою, тому на неї розповсюджуються норми, які регулюють порядок допуску до перевірки. Відповідно до частини першої статті 11-2 названого Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення, зокрема, позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Згідно з частиною третьою цієї ж статті ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Отже, у разі порушення працівниками податкового органу зазначених вимог Закону під час проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки.
Податковими ревізорами-інспекторами не було надано позивачу документів, які були підставою для проведення перевірки, що свідчить про порушення відповідачами порядку її проведення, що передбачений Законом № 509-ХІІ. Перевірка не може вважатися законною, оскільки відсутнє відповідне рішення керівника органу державної податкової служби про затвердження місячного плану (графіку) проведення таких перевірок, до якого була б включена перевірка позивача, а також відсутнє направлення ревізорів на проведення такої перевірки.
16 липня 2010 року ревізори, які здійснювали перевірку ОСОБА_1 не мали в наявності документів, які б надавали їм право на її проведення, зокрема не мали направлення на перевірку та наказ керівника податкового органу про проведення такої перевірки.
Посилання представника ДПІ на розпорядження ДПА №177-р від 13 липня 2010 року "Про організацію роботи", як на обґрунтування законності перевірки, оскільки цим розпорядженням перевірка позивача не передбачена, а лише визначений склад робочих груп, які направляються для здійснення контрольних заходів на території Голопристанського району.
Виходячи з вищевикладеного та наданих сторонами вбачається, що ОСОБА_4 не було вручено направлення та наказ на проведення перевірки, відповідних доказів ДПІ у Голопристанському районі згідно ст.ст. 69, 71 КАС України в обґрунтування своєї правової позиції не надано до суду. Перевірка проводилась за відсутності ФОП ОСОБА_1, або будь-якої особи, яка проводила розрахункові операції чи інше. Зазначення в акті про те, що бармен та адміністратор були присутні при перевірці, суд вважає необґрунтованим, оскільки не вказано їх особистих даних. Таким чином, перевіряючими особами не було дотримано вимог чинного законодавства під час проведення перевірки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ОСОБА_1 в с. Залізний Порт.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що висновки перевірки щодо не забезпечення ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації є неправильним з огляду на наступне.
Згідно з додатком до акту перевірки від 16.07.2010 було встановлено, що у ОСОБА_1 знаходився на реалізації товар (алкогольні напої) на загальну суму 6020 грн., але ні Книги обліку доходів і витрат, ні накладних на цей товар не було. Відповідно до ст. 20 Закону України № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницькою діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується штрафна санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином, ДПІ у Голопристанському районі по факту встановленого порушення нарахувала ОСОБА_1 штрафну санкцію у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, що складає 12 040 грн.
Пунктом 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Таким чином, за загальним правилом суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює продаж товарів (послуг), зобов'язаний вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Такий облік повинен відповідати встановленому законодавством порядку. Суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі і фізична особа, який займається реалізацією алкогольних напоїв має право здійснювати таку реалізацію лише на підставі документів, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої. До таких документів, як правило, належать накладні, які є підставою для передачі алкогольних напоїв для реалізації у роздріб.
Разом з тим всі факти порушень викладено в акті перевірки, який складено в односторонньому порядку тільки двома податковими ревізорами-інспекторами, без наказу на перевірку та направлень на перевірку. Доказів того, що ОСОБА_1 або інша уповноважена особа приватного підприємця допустила до перевірки ревізорів, а також відмовила в наданні будь-яких документів, немає.
Виходячи з викладеного, податковою інспекцією не доведено фактів порушення ОСОБА_1 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.
Стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій можливо лише за умови правомірності проведеної перевірки та законності винесеного за результатами такої перевірки рішення про застосування штрафних санкцій. Враховуючи порушення, допущені суб'єктом владних повноважень, підстави щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій - відсутні.
Суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та у стягненні з підприємця ОСОБА_1 12040грн. штрафу суд вважає необхідним ДПІ у Голопристанському районі відмовити.
Керуючись ст. 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області від 30.07.2010 № 0009321700.
В задоволені позову Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області Державної податкової служби про стягнення з ОСОБА_1 штрафної санкції в сумі 20 040 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 9.2.1