Справа № 817/1931/13-а
12 липня 2013 року 11год. 35хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій та скасування вимоги.
Позов обґрунтовує тим, що позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію; як фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, отже відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому у відповідача відсутні будь-які законні підстави для нарахування позивачу до сплати сум єдиного внеску.
Позивач в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача подав заперечення проти позову, позовні вимоги не визнав. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що позивач ще не досяг пенсійного віку, отримує пенсію зі зменшенням пенсійного віку, призначену відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, вказав, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, вважає, що для позивача сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обов'язковою.
У поданому запереченні відповідач просив суд проводити розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши в порядку письмового провадження подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 01.01.2012 року здійснює підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування за видом діяльності неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування та діяльність їдалень.
Як вбачається із довідки Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі від 20.05.2013 №2455/64 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком з 15.08.2007 довічно.
07.05.2013 відповідачем для позивача було виставлено вимогу про сплату боргу №Ф-64, якою встановлено наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок та умови призначення пенсій визначаються Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, статтею 1 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено пенсійні виплати - це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.
Згідно частини першої статті 9 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як вбачається із довідки Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі від 20.05.2013 №2455/64 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком довічно.
Так, частиною четвертою статті 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Вказані факти щодо позивача підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом вищезазначеними доказами.
Цією ж статтею Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що особа, яка обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, може бути платником єдиного внеску виключно за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно частини третьої статті 10 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особи подають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Доказів добровільної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідач суду не надав.
При цьому, суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що ОСОБА_1, призначено пенсію відповідно до інших законів України, а не на загальних підставах, передбачених Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки довідкою Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі підтверджено призначення пенсії за віком, а частиною четвертою статті 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обумовлено, зокрема, що особа звільняється від сплати за себе єдиного внеску, якщо є пенсіонером за віком, при цьому законом не встановлено жодних обмежень чи застережень по даному факту, в тому числі зменшення пенсійного віку за певних умов або при наявності певних обставин, є тільки підставою для призначення пенсії за віком, та не змінює виду пенсійного забезпечення - пенсія за віком, а лише встановлює особливий порядок та підстави для набуття особою права на її призначення.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати єдиного внеску, а жодних інших обставин щодо існування у позивача боргу відповідач суду не показав, правові підстави для формування відповідачем оспорюваної вимоги про сплату боргу від 07.05.2013 №Ф-64 відсутні.
В позовній заяві, позивач просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області скасувати вимогу №Ф-64 від 07.05.2013.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог для повного захисту порушених прав позивача і приходить до висновку, що вимога про сплату боргу № Ф-64 від 07.05.2013 підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача по винесенню вимоги №Ф-64 від 07.05.2013, слід зазначити, що результатом оскаржуваних позивачем дій стало прийняття відповідачем рішення у формі вимоги про сплату боргу.
При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо порядку нарахувань заборгованості і у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення охоплює в собі й визнання неправомірними дій при його прийнятті, а тому питання неправомірності дій, у даному випадку, окремого встановлення судовим рішенням не потребує.
Що стосується вимоги позивача зобов'язати відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску, як особі, що перебуває на пенсії за віком та обрала спрощену систему оподаткування, слід зазначити наступне.
Враховуючи положення ст.ст. 2, 6 КАС України, в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Відтак, дана вимога позивача заявлена без наявності спірних правовідносин, а тому суд, приходить до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
За встановлених обставин позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області №Ф-64 від 07.05.2013.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.