01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
15.07.13 № 910/13216/13.
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши матеріали
За позовом Комунального підприємства "ЖЕО-109" Голосіївського району"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтеплосервіс"
про стягнення 13824,05 грн.
Позовна заява б/н та б/д і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Згідно ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Як вбачається з позовної заяви, від імені позивача останню підписано Юрисконсультом Г.Ю. Притула, повноваження якого підтверджуються довіреністю №2 від 09.01.2013р.
Фактично до позовної заяви у якості додатку № 3 додано довіреність №2 від 09.01.2013р., видана КП "ЖЕО - 109 Голосіївського району" в особі Директора Соколова В.О., повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення тощо відсутні).
Крім того, як вбачається із наданої довіреності №2 від 09.01.2013р. представнику Г.Ю. Притула не надано право підпису саме позовних заяв.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 5 п. 3.5, де зазначено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
В позовній заяві б/н та б/д позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 13824,05грн. з врахуванням індексу інфляції в розмірі 248,83грн., 3% річних у розмірі 590,25грн. Проте, до позовної заяви не додано обгрунтованого розрахунку стягуваної суми.
Суд звертає увагу позивача, що в "Розрахунку заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних", що доданий до матеріалів позовної заяви, про що зазначено в п. 4 списку "Додатків" до позовної заяви, позивачем лише вказано суму заборгованості, яку просить з відповідача стягнути.
З даного розрахунку не вбачається, яким чином виникла дана заборгованість, та якими доказами підтверджується.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно змісту позовних вимог позивач просить суд:
- стягнути з Відповідача суму заборгованості за спожиті комунальні послуги в розмірі 13824,05грн., інфляціну складову боргу в розмірі 248,83грн., 3% річних в розмірі 590,25грн.;
- зобов'язати відповідача укласти договір про надання комунальний послуг з позивачем КП "ЖЕО - 109 Голосіївського району".
Згідно вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 2. 1), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітніх плат.
Відповідно до п. 2. 2), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно із статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року № 5515-VI станом на 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 грн.
Проте, до позовної заяви додано платіжні доручення № 116 від 25.01.2013р. та № 949 від 14.09.2012р. відповідно до яких судовий збір сплачено лише в розмірі 1720, 50 грн., тобто, лише за позовну вимогу майнового характеру.
Отже, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Натомість, до позовної заяви б/н та б/д Вами додано копію поштової квитанції № 6353 від 21.06.2013р. та опис вкладення у цінний лист, що порушує наведені вище вимоги чинного законодавства. Фінансові документи, яким є і поштова квитанція мають подаватися в оригіналі.
Крім того, з копії опису вкладення, наданого позивачем як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви б/н та б/д та доданих до неї документів, вбачається, що позивач направив на адресу відповідача не всі документи, додані до позовної заяви.
Зокрема, позивачем не направлено на адресу відповідача копії довіреності №2 від 09.01.2013р., що зазначена в п. 3 списку "Додатків" до позовної заяви.
Суд звертає увагу позивача, що зважаючи на те, що позовна заява б/н та б/д підписана представником позивача Г.Ю. Притула, зазначений реквізит (довіреність) є елементом правомірності подання позову.
За таких обставин, враховуючи не направлення на адресу відповідача копії усіх доданих до позовної заяви документів, зокрема, довіреності на право представництва інтересів позивача (підписанта позовної заяви), дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Вказана правова позиція підтверджується позицією Вищого господарського суду України, викладеної у Постанові Вищого господарського суду України від 30.05.2013р. у справі № 910/2754/13.
За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись п.п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя Ю.В. Картавцева