Вирок від 19.07.2013 по справі 392/1362/13-к

Справа № 392/1362/13-к

Провадження № 1-кп/392/75/13

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2013 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Березія Ю.А.,

при секретарі Красній Г.Г.,

з участю прокурора Швеця К.К.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого 4 липня 2012 року вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

в скоєнні злочинів за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працівника приватної фірми «Кампус К», неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, несудимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, несудимого,

в скоєнні злочинів за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, із застосуванням предмету, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), поєднаний із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, незаконне заволодіння паспортом, а обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 скоїли грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, із застосуванням предмету, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень та незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб при наступних обставинах.

2 травня 2013 року ОСОБА_3 зустрів своїх знайомих ОСОБА_2 і ОСОБА_4, з якими домовився побити потерпілого ОСОБА_5.

Близько 1 години обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, приїхали до будинку № 42 по вул. Леніна в с. Лозуватка Маловисківського району Кіровоградської області, де проживав потерпілий.

Біля будинку ОСОБА_2 і ОСОБА_4, з метою нанесення тілесних ушкоджень, взяли по дерев'яній штахетині і грубо порушуючи громадський порядок, обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 через незаперті вхідні двері проникли в жилий будинок та почали наносити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1.

Так, ОСОБА_2 наніс 6 ударів штахетиною в область спини, а обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 наносили удари руками і ногами, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження у вигляді синців по задній поверхні грудної клітки, саден поперекової ділянки зліва з синцем біля крила лівої клубової кістки, з синцем в середині третини лівого плеча біля кута правої лопатки, з синцем на рівні 6-8 ребер справа, садна по спинці носа, синця на лівому плечі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 відкрито заволодів мобільним телефоном «Нокіа», вартістю 50 гривень, в якому знаходилась СІМ-картка оператора мобільного зв'язку МТС, вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 50 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 65 гривень 50 копійок.

В подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишили будинок і поїхали шукати потерпілого ОСОБА_5.

Продовжуючи злочинні дії, приблизно через 30 хвилин обвинувачені знову повернулись в будинок потерпілих і заставши потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_2 наніс йому удар ногою в обличчя і стягнув з дивану на підлогу, а потім разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 почали наносити удари ногами і руками по тулубу та обличчю потерпілого, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока з крововиливом в білкову оболонку, саден по задній поверхні грудної клітки справа, саден в лобній ділянці зліва та правому ліктьовому суглобі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 із застосуванням фізичного насильства відкрито заволодів паспортом і майном потерпілого ОСОБА_5: мобільним телефоном «Нокіа 2700с-2», вартістю 100 гривень, в якому знаходилась СІМ-карта оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 15 гривень, гроші на рахунку в сумі 50 копійок та грішми в сумі 120 гривень, спричинивши матеріальної шкоди на загальну суму 235 гривень 50 копійок.

Під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пошкодили ДВД-програвач, який належав потерпілому ОСОБА_1, спричинивши матеріальної шкоди в сумі 117 гривень.

Продовжуючи злочинні дії, після застосування фізичного насильства, обвинувачений ОСОБА_3 відчинив багажнік автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_2 і ОСОБА_4 затягнули потерпілого ОСОБА_5, а потім утримували потерпілого в багажніку автомобіля протягом 30 хвилин, перешкоджаючи тим самим вибирати за своєю волею місце знаходження і не даючи змоги вільно залишити місце перебування.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнав повністю свою вину в пред'явленому обвинуваченні, показавши, що 2 травня 2013 року він з ОСОБА_4 перебував біля клубу, коли під'їхав ОСОБА_3 і запропонував побити ОСОБА_5, який в свою чергу побив ОСОБА_6 Вони разом на автомобілі поїхали в с. Лозуватка, біля будинку він і ОСОБА_4 вирвали по штахетині і зайшли в будинок. В будинку був ОСОБА_1, якому він наніс штахетиною близько 6 ударів в область спини. Потім його били ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Вони забрали ОСОБА_1 з будинку, щоб той показав, де знаходиться його брат. ОСОБА_5 вони не знайшли, тому вони відпустили ОСОБА_1. А потім коли вдруге під'їхали до будинку, то застали ОСОБА_5, якому він наніс удар ногою в обличчя, стягнув з дивану і разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вони почали наносити йому удари. Потім вони поклали потерпілого в багажнік автомобіля і поїхали в с. Розсохуватка, щоб показати потерпілого ОСОБА_6. Потім вони повернулись і занесли потерпілого в будинок та поклали на диван.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав повністю свою вину в пред'явленому обвинуваченні, показавши, що ОСОБА_5 побив його зятя, ОСОБА_6 і він вирішив помститись ОСОБА_5. Біля клубу він зустрів ОСОБА_2 і Авмаренка, які погодились показати, де живе ОСОБА_5. Вони під'їхали до будинку, де застали ОСОБА_1, якому нанесли декілька ударів. Потім примусили потерпілого показати, де буває його брат. Не знайшовши ОСОБА_5, вони відпустили потерпілого, а потім пізніше знову під'їхали до будинку, де застали ОСОБА_5. ОСОБА_2 вдарив його ногою, а потім вони разом наносили йому удари. Потім вони вкинули потерпілого в багажнік і відвезли до ОСОБА_6, якому показали, що помстились ОСОБА_5.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю свою вину в пред'явленому обвинуваченні, показавши, що дійсно на пропозицію ОСОБА_3 погодились прийняти участь у побитті ОСОБА_5. В будинку був лише брат, якого вони побили і забрали з собою. А коли під'їхали до будинку вдруге - застали ОСОБА_5, якого також побили і в багажніку відвезли в Розсохуватку, а потім привезли назад до будинку.

Винність обвинувачених в скоєнні злочину підтверджується наступними доказами:

показаннями потерпілого ОСОБА_1, відповідно яким він був в будинку і слухав музику і в цей час в будинок увірвались хлопці, які почали наносити йому удари. ОСОБА_2 забрав у нього мобільний телефон. Потім вони забрали його з собою і примусили показати де буває ОСОБА_5. Вони не знайшли ОСОБА_5 і відпустили його, а мобільний телефон ОСОБА_2 повернув. Потім він знаходився в будинку в іншій кімнаті і почув крики. Він побачив, що в іншій кімнаті ці самі хлопці били ОСОБА_5, а потім вони вкинули його в багажнік і вони на автомобілі поїхали в інше село. Потім вони повернулись до будинку;

протоколом огляду жилого будинку № 43 по вул. Леніна в с. Лозуватка Маловисківського району, відповідно якому в будинку виявлено пошкоджений ДВД-програвач та 2 штахетини;

протоколом огляду автомобіля НОМЕР_2, відповідно якому в багажніку автомобіля виявлено сліди бурого кольору;

протоколом вилучення мобільного телефону «Нокіа 2700с-2» у ОСОБА_2;

висновком експерта № 520, відповідно якому у потерпілого ОСОБА_1 виявлено легкі тілесні ушкодження;

висновком експерта № 519, відповідно якому у потерпілого ОСОБА_5 виявлено легкі тілесні ушкодження;

висновком експерта № 404, відповідно якому на тампоні-змиві, вилученому з багажніка автомобіля, знайдено кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_5 не виключається;

висновком експерта, відповідно якому вартість мобільного телефона «Нокіа 2700с-2» складає 100 гривень, вартість мобільного телефона «Нокіа» - 50 гривень, а вартість ДВД-програвача - 117 гривень;

протоколом проведення слідчого експерименту, відповідно якому, потерпілий ОСОБА_5 розповів і показав про обставини його побиття та незаконного позбавлення волі.

Дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження в судовому засіданні, суд вважає наведені докази належними і допустимими та приймає в основу обвинувального вироку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 357 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, із застосуванням предмету, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), поєднаний із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, незаконне заволодіння паспортом, а обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 146 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, із застосуванням предмету, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень та незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, враховуючи, що обвинувачені грубо порушили громадський порядок, проникли в жилий будинок потерпілих, нанесли потерпілим легкі тілесні ушкодження із застосуванням предметів заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень і незаконно позбавили волі потерпілого ОСОБА_5, а обвинувачений ОСОБА_2, крім того, відкрито заволодів майном потерпілих і паспортом.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин за ч. 4 ст. 296 КК України віднесено законом до тяжких злочинів, які караються позбавленням волі, тому інше покарання, ніж позбавлення волі, обвинуваченим не може бути призначене.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, злочини вчинив під час іспитового строку, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює.

Обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягуються вперше, характеризуються позитивно, ОСОБА_3 працює, має сім'ю і неповнолітню дитину.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд враховує: щире каяття обвинувачених у вчиненому та сприяння в розкритті злочинів, добровільне відшкодування завданої шкоди, прохання потерпілого суворо не карати обвинувачених.

Тому, при призначенні покарання за сукупністю злочинів слід керуватись правилом поглинання менш суворих покарань більш суворим, а при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, слід керуватись правилом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком.

Враховуючи обставини справи та особи обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд дійшов до висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання.

Судові витрати слід віднести за рахунок обвинувачених, а речові докази - залишити потерпілим.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 357 КК України і призначити покарання:

за ч. 4 ст. 296 КК України - 3 роки позбавленні волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 146 КК України - 1 рік позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 357 КК України - 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком від 4 липня 2012 року Новомиргородського районного суду Кіровоградської області, засудженому призначити остаточне покарання в 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 3 травня 2013 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

ОСОБА_3 визнати винуватим в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 146 КК України і призначити покарання:

за ч. 4 ст. 296 КК України - 3 роки позбавленні волі;

за ч. 2 ст. 146 КК України - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити засудженому остаточне покарання в 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.

ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 146 КК України і призначити покарання:

за ч. 4 ст. 296 КК України - 3 роки позбавленні волі;

за ч. 2 ст. 146 КК України - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити засудженому остаточне покарання в 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 98 гривень за проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - 98 гривень за проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави - 98 гривень за проведення експертизи.

Речові докази, мобільні телефони «Нокіа», «Нокіа 2700с-2» та ДВД-програвач - залишити потерпілим ОСОБА_1 і ОСОБА_5.

На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

суддя

Попередній документ
32500652
Наступний документ
32500654
Інформація про рішення:
№ рішення: 32500653
№ справи: 392/1362/13-к
Дата рішення: 19.07.2013
Дата публікації: 20.01.2014
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Маловисківський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (07.04.2021)
Дата надходження: 23.03.2021