33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"17" липня 2013 р. Справа № 918/792/13
Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дубенське районне споживче товариство
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про стягнення збитків (упущеної вигоди) в сумі 55682,44 грн.
За участю представників:
позивача : ОСОБА_2, ОСОБА_5 дов. № 1662 від 09.08.2012 р.
відповідача : не з'явився
3-ї особи: ОСОБА_5 дов. № 16-35/11 від 12.08.2011 р.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Рівненської області з позовною заявою у якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 80 992 грн. 80 коп. збитків (упущеної вигоди).
05 липня 2013 року позивач через канцелярію суду подав заяву від 04 липня 2013 року у якій зазначає, що позивач зменшує позовні вимоги в частині відмови від стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення згідно з ч. 2 ст. 785. ЦПК України та збільшує позовні вимоги в частині суми недоотриманого доходу, що спричинена неможливістю повноцінної експлуатації (здача в оренду відповідно до функціонального призначення) приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», так як відповідач і надалі продовжує використовувати магазин для здійснення своєї підприємницької діяльності.
Просить суд стягнути з відповідача суму збитків (упущеної вигоди) з 01.08.2012 року по 30.06.2013 року, яка становить 55682,44 грн.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Позивач зазначає, що 01 вересня 2011 року між Дубенським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, укладено договір оренди основних засобів № 43. Предметом договору є магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» (кафетерій) загальною площею 72,6 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
У пункті 9.4. розділу 9 даного Договору сторонами було визначено, що у разі відчуження Орендодавцем основних засобів, що орендуються, договір оренди припиняється. Дане положення договору найму узгоджується із частиною 2 статті 770 Цивільного кодексу України, згідно з якою, сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.
18.05.2012 року, Рівненська облспоживспілка провела аукціон з продажу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (кафетерію), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. У даному аукціоні також брала участь відповідач - ОСОБА_4.
За результатом проведеного аукціону, покупцем магазину було визнано - ОСОБА_2.
12.06.2012 року Дубенське районне споживче товариство своїм листом- претензією за вих. №84 (отриманий ОСОБА_4 22.06.2012 р.) повідомило Орендаря про припинення вказаного договору оренди та пропонувало терміново звільнити приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (кафетерію).
Згідно ч. 2 ст. 782 ЦПК України, У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Однак, в порушення всіх законодавчих норм та вимог, ФОП ОСОБА_4 не звільнила приміщення магазину, і робила всі дії по недопущенню законних власників до користування та розпорядження даним приміщенням.
13 липня 2012 року між ОСОБА_2 та Дубенським районним споживчим товариством укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Відповідно, договір оренди, що укладений між Дубенським районним споживчим товариством та ФОП ОСОБА_4 є припиненим відповідно до пункту 9.4. договору оренди.
ФОП ОСОБА_4 не звільнила магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» а продовжує в ньому здійснювати торгівлю.
Такими незаконними діями, Відповідач перешкоджає законному власнику - ОСОБА_2 у будь-який спосіб користуватися та розпоряджатися своїм майном і отримувати від нього доходи.
Третя особа без самостійних вимог на стороні Позивача Дубенське РСТ надала суду пояснення, які збігаються із правовою позицією позивача.
Відповідач відзиву на позов не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги частково підлягають до задоволення , з огляду на таке.
01 вересня 2011 року між Дубенським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, укладено договір оренди основних засобів № 43. Предметом договору був магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» (кафетерій) загальною площею 72,6 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
У пункті 9.4. розділу 9 даного Договору сторонами визначено, що у разі відчуження Орендодавцем основних засобів, що орендуються, договір оренди припиняється.
18.05.2012 року, Рівненська облспоживспілка провела аукціон з продажу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (кафетерію), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. У даному аукціоні також брала участь відповідач- ОСОБА_4.
За результатом проведеного аукціону, покупцем магазину визнано - ОСОБА_2.
12.06.2012 року Дубенське районне споживче товариство своїм листом-претензією за вих. №84 (отриманий ОСОБА_4 22.06.2012 р.) повідомило Орендаря про припинення вказаного договору оренди та пропонувало терміново звільнити приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (кафетерію).
Згідно ч. 2 ст. 782. ЦПК України, У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Однак, в порушення всіх законодавчих норм та вимог, ФОП ОСОБА_4 не звільнила приміщення магазину, і робила всі дії по недопущенню законних власників до користування та розпорядження приміщенням.
13 липня 2012 року між ОСОБА_2 та Дубенським районним споживчим товариством укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Відповідно, договір оренди, що укладений між Дубенським районним споживчим товариством та ФОП ОСОБА_4 є припиненим відповідно до пункту 9.4. розділу 9 договору оренди з 13 липня 2012 року.
Право власності позивача на магазин підтверджується витягом про державну реєстрацію прав НОМЕР_3 від 13.07.2012 р. виданим КП «Архітектор» Дубенської міської ради, відповідно до якого, законним власником вказаного об'єкту нерухомості є ОСОБА_2.
16.07.2012 року, Позивач, направила Відповідачу вимогу про звільнення приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» (кафетерію). У вимозі обґрунтовано право власності на магазин, долучено відповідні документи та є вимога звільнити приміщення магазину протягом 3 днів з моменту її отримання та відшкодувати збитки. Вона отримана Відповідачем 17.07.2012 року, однак, ОСОБА_4 проігнорували вимогу та приміщення магазину не звільнила.
21.01.2013 року, Позивач повторно (цінним листом з описом вкладення) направила Відповідачу вимогу про звільнення приміщення магазину. Вказана вимога повернута поштою, по причині невручення, тобто ОСОБА_4 відмовилась отримували цінний лист.
ФОП ОСОБА_4, в порушення законних прав на вільне володіння та розпорядження власністю (приміщенням магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1») не звільнила його.
Згідно ст. 41 Конституції України, Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 316. ЦК України, Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Стаття 317 ЦК України зазначає, Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
З 16 липня 2012 року і по даний момент, ОСОБА_4 без правової підстави займає приміщення магазину, при цьому здійснюючи у ньому господарську діяльність та отримує прибутки.
Такими незаконними діями, Відповідач перешкоджає законному власнику -ОСОБА_2 використовувати приміщення магазину та отримувати від нього доходи.
Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 ЦК України, збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 222 Господарського кодексу України, Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана немайновим правам, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
26.03.2013 року Відповідачу була направлена претензія про звільнення приміщення магазину та оплату збитків, яка залишилась без відповіді та задоволення.
У березні 2013 року, Позивач звернувся до ПП «Експерт-Рівне-Консалт» з заявою провести дослідження спеціаліста-будівельника з питанням: Яка сума недоотриманого доходу, що спричинена неможливістю повноцінної експлуатації (здача в оренду відповідно до функціонального призначення) приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
02.04.2013 року складено висновок №30326/1-ФМ експертного дослідження судово-будівельно-технічних експертиз.
Відповідно до вказаного висновку, сума недоотриманого доходу, що спричинена неможливістю повноцінної експлуатації (здача в оренду відповідно до функціонального призначення) приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 починаючи з 01.08.2012 р. по 31.03.2013 р. становить 33747 грн.
Тобто: 33747 / 8 місяців = 4218,37 грн. за один місяць
Однак, відповідач станом на 04.07.2013 р. продовжує і надалі порушувати законне право ФОП ОСОБА_2 на користування та розпорядження належним їй майном (магазином) та надалі завдає їй збитків (упущену вигоду), у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення недоотриманого доходу збільшено.
Сума недоотриманого доходу, яка визначалася спеціалістами-експертами вказана без податку на додану вартість, хоча досліджувані цінові пропозиції зазначені загальними сумами. Позивач будучи підприємцем не є платником податку на додану вартість і сплачує єдиний податок. Здійснюючи господарську діяльність в частині здачі вказаного приміщення в оренду сума орендної плати вказувалася б у загальному виразі без віднімання або додавання сум податку на додану вартість, який складає 16,67 %.
Враховуючи вищевикладене сума недотриманого позивачем доходу (упущеної вигоди) становить з ПДВ за один місяць - 4 921 грн. 57 коп..
4218,37 х 16,67 % = 703,2 грн. - ПДВ. за один місяць.
4218,37 + 703,2 = 4921,57 грн. - розмір упущеної вигоди з ПДВ за один місяць.
Період нарахування: з 01.08.2012 року по 30.06.2013 року - 11 місяців. 11 місяців *4921,57 грн. = 54137,27 грн.
Відтак сума збитків (упущеної вигоди) з 01.08.2012 року по 30.06.2013 року становить 54137,27 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) 54 137 грн. 27 коп. збитків, 1 668 грн. 80 коп. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.В решті позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 19 липня 2013 року
Суддя Войтюк В.Р.