09.07.13р. Справа № 904/4389/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води,
Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором на купівлю-продаж природного газу
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: Єфременко О.О., дов. №14-3 від 08.01.13р.
від відповідача: Коваленко О.В., дов. від 19.04.13р.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" про стягнення заборгованості у розмірі 3 696 600,55грн., 189 276,90грн. - пені, 37 855,38грн. - 3% річних, 13 895,79грн. - інфляційних.
Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу №14/2306/11 від 30.09.2011р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ, у зв"язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 696 600,55грн.
Відповідач проти позову заперечує в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних, вважає, що їх розраховано не вірно, оскільки, в порушення п.п.3.3., 3.4. договору, акти приймання-передачі газу за жовтень 2012р. та листопад 2012р. позивачем підписано лише 31.01.2013р., отже обов"язок відповідача щодо проведення остаточного розрахунку виник після підписання даних актів. До того ж, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" №1082 від 03.12.2008р. позивачем було розраховано норматив відрахувань з поточного рахунку із спеціальним режимом використання для відповідача та подано його до уповноваженого банку, відповідно до якого плата за спожитий природний газ становила: у жовтні 2012р. - 0%, у листопаді 2012р. - 51,28%, у грудні 2012р. - 54,10%, у січні 2013р. - 89,19%, у лютому 2013р. - 100%, у березні 2013р. - 100%, у червні 2013р. - 100%. Позивач не скористався правом встановити норматив відрахувань коштів з поточного рахунку відповідача із спеціальним режимом використання за період з жовтня 2012р. по грудень 2012р. на рівні 100%, що значною мірою зменшило б збитки, понесені позивачем.
У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
09.07.2013року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
30.09.2011року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" (покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2306/11, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.12.2012р., продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 та у 2012-2013 роках імпортований природний газ (надалі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах договору.
Відповідно до п.11.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.12.2012р., договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до їх повного здійснення.
Згідно п.2.1. договору, з урахуванням додаткових угод №2 від 01.08.2012р., №3 від 03.12.2012р., №4 від 28.12.2012р., продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 974,559тис. куб.м, у 2012 році до 10600тис. куб.м., а з 01.10.2012р. обсяги, що передаються за договором в ІV кварталі 2012 року, складають 8 600,000 тис. куб.м, у січні-грудні 2013 року газ в обсязі до 0 тис.куб.м.
Відповідно до п.3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно п.3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
За ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач протягом жовтня - грудня 2012р. поставив відповідачу природний газ обсягом 5 108,095 тис. куб. м на загальну суму 6 687 517,98грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за жовтень 2012р. від 31.01.2013р., за листопад 2012р. від 31.01.2013р. та за грудень 2012р. від 31.12.2012р. (а.с.22-24).
Відповідно до п.5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).
Згідно п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у розмірі 2 990 917,43грн., станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 696 600,55грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 7.2. договору, з урахуванням додаткової угоди №2/3 від 30.11.2012р., у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. умов договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за жовтень 2012р. за період з 15.11.2012р. по 21.11.2012р. у розмірі 654,52грн., а також 3% річних у розмірі 130,90грн.
Відповідно до ч.1 ст.221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Згідно ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст.616 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Відповідно до ч.3 ст. 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
Оскільки, в порушення п.п.3.3., 3.4. договору, акт приймання-передачі газу за жовтень 2012р. позивачем підписано лише 31.01.2013р., обов"язок відповідача щодо проведення остаточного розрахунку виник після підписання даного акту. Враховуючи те, що відповідач остаточний розрахунок за спожитий природний газ за жовтень 2012р. здійснив 21.11.2012р., у нього відсутнє прострочення виконання зобов"язання за цей місяць.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за листопад 2012р. за період з 15.12.2012р. по 29.03.2013р. у розмірі 69 847,71грн., а також 3% річних у розмірі 13 969,54грн.
Оскільки, в порушення п.п.3.3., 3.4. договору, акт приймання-передачі газу за листопад 2012р. позивачем підписано лише 31.01.2013р., обов"язок відповідача щодо проведення остаточного розрахунку виник після підписання зазначеного акту. Враховуючи те, що відповідач остаточний розрахунок за спожитий природний газ за листопад 2012р. здійснив 29.03.2013р., прострочення виконання зобов"язання було з 01.02.2013р. по 29.03.2013р.
Господарський суд, перерахувавши пеню, 3% річних за листопад 2012р. за період з 01.02.2013р. по 29.03.2013р., встановив, що пеня становить 37 934,11грн., а 3% річних - 7 586,82грн.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за грудень 2012р. за період з 15.01.2013р. по 01.04.2013р. у розмірі 118 774,67грн., 3% річних у розмірі 23 754,93грн.
Господарський суд, перерахувавши пеню та 3% річних за грудень 2012р. за вказаний період, встановив, що пеня становить 117 255,52грн., а 3% річних - 23 451,10грн.
Загальна сума пені, яка підлягає до стягнення, становить 155 189,63грн., а 3% річних - 31 037,92грн.
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні, які нараховані за зобов"язаннями листопада 2012р., за період з 16.11.2012р. по 15.01.2013р. у розмірі 6 484,12грн., а також за зобов"язаннями грудня 2012р., за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. у розмірі 7 411,67грн., що разом становить 13 895,79грн.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466, листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. №62-97р та інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р.
При здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивачем не застосовано індекси інфляції за місяці, в яких індекс інфляції був меншим за одиницю, тобто мала місце дефляція.
Господарський суд, перерахувавши інфляційні, які нараховані за зобов"язаннями листопада 2012р., за період з лютого 2013р. по березень 2013р., встановив, що сукупний індекс інфляції має від'ємне значення. Отже, сума заборгованості внаслідок інфляційних процесів не збільшилась. Тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню. Що стосується інфляційних за зобов"язаннями грудня 2012р., то за період з січня 2013р. по березень 2013р. вони становлять 3 705,83грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи ступінь вини відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та стягнути 77 594,82грн.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 3 696 600,55грн., 77 594,82грн. - пені, 31 037,92грн. - 3% річних, 3 705,83грн. - інфляційних.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42, ЄДРПОУ 23645975, р/р26008060367294 банк ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720, р/р26002301921 банк АТ "Ощадбанк" МФО 300465) заборгованість у розмірі 3 696 600,55грн. (три мільйони шістсот дев"яносто шість тисяч шістсот грн. 55коп.), 77 594,82грн. (сімдесят сім тисяч п"ятсот дев"яносто чотири грн. 82коп.) пені, 31 037,92грн. (тридцять одна тисяча тридцять сім грн. 92коп.) 3% річних, 3 705,83грн. (три тисячі сімсот п"ять грн. 83коп.) інфляційних та 67 926,99грн. (шістдесят сім тисяч дев"ятсот двадцять шість грн. 99коп.) судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.07.2013р.
Суддя В.І. Петрова