11.07.13р. Справа № 904/5090/13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ
про стягнення 36 344, 05грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Миколайчук С.В., представник, довіреність №181 від 03.01.2013р.
Розглядається позовна заява приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ - далі по тексту - позивача до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 36344,05грн.
Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.
За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 4699 від 01.07.2013року ухвалою господарського суду 02.07.2013року було порушено провадження по справі та призначено слухання на 11.07.2013року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.05.2012року на перехресті пр-ту. Оболонський та пр-ту. Московський м. Києва мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, автомобіля марки "Мерседес" - державний номерний знак 485-55ОК , під керуванням водія Дяк О.В. та автомобіля марки "Сузукі" - державний номерний знак АА24-82КР, який застраховано у позивача, внаслідок якої пошкоджено застрахований у позивача автомобіль.
Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду та Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2012року по справі № 3-4519/12 винним у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля марки "Мерседес" - державний номерний знак 485-55ОК Дяк О.В., який порушив Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001року.
Не посилаючись в своїй позовній заяві на жодний документ і документально не обґрунтовуючи суму регресу страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування в порядку регресу грошові кошти у сумі 36344,05грн. зазначаючи в позовній заяві тільки платіжні доручення № 32001 від 11.07.2012року на суму 30747,23грн. та № 36987 від 06.08.2012року на суму 6106,82грн. На загальну суму 36854,05грн.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що в порушення вимог ст.ст. 22,29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач нарахував відповідачеві до сплати відшкодування в порядку регресу грошові кошти у сумі 36344,05грн., тоді як відповідно до Звіту № 458 від 19.06.2012року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, наданого позивачем, вартість матеріального збитку в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 23093,54грн. Крім цього, відповідно до Полісу АА/6362101 франшиза становить 1000,00грн., яку позивач також не врахував при поданні позовної заяви.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що позивача належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвали суду від 02.07.2013року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні, з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.
11.07.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача. За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представника позивача за участю повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника відповідача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
28.05.2012року на перехресті пр-ту Оболонський та пр-ту Московський м. Києва мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, автомобіля марки "Мерседес" - державний номерний знак 485-55ОК, під керуванням водія Дяк О.В. та автомобіля марки "Сузукі" - державний номерний знак АА24-82КР, який було застраховано у позивача, внаслідок якої пошкоджено застрахований у позивача автомобіль, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважним представником відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду та Постанови Оболонського районного суду м. Києва від 22.06.2012року по справі № 3-4519/12 винним у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля марки "Мерседес" - державний номерний знак 485-55ОК Дяк О.В., який порушив Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважним представником відповідача в судовому засіданні.
Не посилаючись в своїй позовній заяві на жодний документ і документально не обґрунтовуючи суму регресу страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування в порядку регресу грошові кошти у сумі 36344,05грн. зазначаючи в позовній заяві тільки платіжні доручення №32001 від 11.07.2012року на суму 30747,23грн. та № 36987 від 06.08.2012року на суму 6106,82грн. На загальну суму 36854,05грн.
Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 9 Закону України "Про страхування" визначено поняття франшизи, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
За п.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, отже було порушено право позивача на відшкодування завданих йому збитків.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 36344,05грн. збитків в порядку регресу відповідно до:
- Полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6362101, яким встановлена франшиза у 1000,00грн.;
- Звіту № 458 від 19.06.2012року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, наданого позивачем, яким вартість матеріального збитку в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 23093,54грн.;
- вимогам ст.ст.22,29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач нарахував відповідачеві до сплати відшкодування в порядку регресу грошові кошти у сумі 36344,05грн., тоді як відповідно до Звіту № 458 від 19.06.2012року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, наданого позивачем, вартість матеріального збитку в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 23093,54грн.;
- франшиза за Полісом АА/6362101 становить 1000,00грн., яку позивач також не врахував при поданні позовної заяви, слід визнати обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню, відповідно до вищеназваних документів та обґрунтованих заперечень відповідача - частково у сумі 22093,54грн. В решті позову слід відмовити.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов та в судовому засіданні, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать матеріалам справи та чинному законодавству України.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1045,89грн., з урахуванням того, що 60,79% позовних вимог позивача судом задоволено.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191, ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, ст. 22 п. 1, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовні вимоги позивача задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, бу.21, оф.307; ідентифікаційний код 21870998) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; фактична адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська, 14, під'їзд 3, пов.6; ідентифікаційний код 20474912) 22093,54грн. (двадцять дві тисячі дев'яносто три грн. 54 коп.) - страхове відшкодування в порядку регресу; 1045,89грн. (одна тисяча сорок п'ять грн. 89 коп.) - судовий збір, видати наказ.
В решті відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 16.07.13р. Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко