10.07.13р. Справа № 904/4320/13
За позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно - каналізаційного господарства "Дніпро - Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до Першотравенського міського житлово - комунального підприємства, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область
про стягнення 180 680 грн. 93 коп.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Гармаш Я.І. - представник, довіреність № б/н від 03.06.2013 року;
від відповідача: Круглов Л.О.- представник, довіреність № 3067 від 05.06.2012 року.
Державне міжрайонне підприємство водопровідно - каналізаційне господарство "Дніпро - Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Першотравенського міського житлово - комунального підприємства, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованість у розмірі 180 680 грн. 93 коп. за Договором № 10-19/786 - У від 29.01.2010 року про надання послуг. Сума позову складається з наступних сум: 151 225 грн. 74 коп. - сума основного боргу, 16 181 грн. 16 коп. - інфляційні втрати та 13 274 грн. 03 коп. - 3% річних. Також позивач просить судові витрати у справі покласти на Відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем Договору №10-19/786 - У від 29.01.2010 року про надання послуг укладеного між сторонами.
Ухвалою господарського суду від 31.05.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.06.2013 року.
20.06.2013 року до канцелярії господарського суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 18), в яких останній зазначив, що позовні вимоги позивача визнає частково з наступних підстав. Відповідачем було отримано рахунки №232 від 25.05.2010 року та № 268 від 25.06.2010 року. На сьогоднішній день рахунок №232 від 25.05.2010 року сплачено повністю, а рахунок № 268 від 25.06.2010 року сплачено частково у зв'язку з відсутністю коштів. Протягом червня 2013 року на рахунок Позивача перераховано 22 803 грн. 42 коп. Відповідач зазначає, що Позивачем невірно проведений розрахунок, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, розрахунок повинен здійснюватись виходячи від простроченої суми. Прострочена сума, складає 128 422 грн. 32 коп. Отже розрахунок потрібно було робити виходячи саме із суми 128 422 грн. 32 коп.
Ухвалою господарського суду від 20.06.2013 року розгляд справи відкладено на 10.07.2013 року.
08.07.2013 року до канцелярії господарського суду від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (а. с. 49-50), в якій останній просить стягнути з Відповідача загальну суму втрат від інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 17 693 грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -
29.01.2010 року між Позивачем та Відповідачем було укладено довгостроковий договір № 10-19/786-У про надання позивачем відповідачеві послуг з централізованого питного водопостачання питної води відповідно до п.1.1. умов Договору.
Додатковою угодою від 23.04.2010 року строк дії договору продовжено до 31.10.2010 року.
На виконання умов договору Позивач в період з 26.04.2010 року по 25.06.2010 року надав Відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання питної води на суму 630 975 грн. 74 коп., що підтверджується актами зняття контрольних показників приладів обліку води від 25.05.2010 року (а.с. 15) за період з 26.04.2010 року по 25.05.2010 року та актом від 25.06.2010 року (а.с. 16) за період з 26.05.2010 року по 25.06.2010 року, а також, рахунками № 232 від 25.05.2010 року (а.с. 14), № 268 від 25.06.2010 року (а.с. 14).
Відповідно до п. 5.1 Договору, розрахунок за послуги з водопостачання, здійснюється стороною на підставі рахунків, до останнього числа місяця в якому необхідно скласти акт зняття контрольних показників приладів обліку води.
Позивач у позовній заяві стверджує, що Відповідач зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, внаслідок чого, станом на дату звернення Позивача з даним позовом до суду, за Відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 151 225 грн. 74 коп.
20.06.2013 року до суду подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що Відповідачем після пред'явлення позову до суду було здійснено часткове погашення суми основного боргу в розмірі 22 803 грн. 42 коп. (а. с. 18), що підтверджується платіжними дорученнями № 8115 від 13.06.2013 року, № 8134 від 14.06.2013 року, № 8140 від 17.06.2013 року, № 8153 від 18.06.2013 року, № 8157 від 18.06.2013 року (а.с. 20-24) в зв'язку з чим, провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог підлягає припиненню за правилами п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач на користь позивача заборгованості у сумі 128 422 грн. 32 коп. на підставі умов договору № 10-19/786-У від 29.01.2010 року про надання позивачем відповідачеві послуг з централізованого питного водопостачання питної води, укладеного між позивачем і відповідачем, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, визнаними сторонами в Акті звірки взаєморозрахунків сторін станом на 19.06.2013 року (а.с. 32).
В решті частини основного боргу у сумі 22 803 грн. 42 коп. провадження по справі слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме за відсутністю предмету спору, оскільки після порушення провадження у справі відповідач у добровільному порядку в рахунок оплати боргу перерахував позивачеві грошові кошти у сумі 22 803 грн. 42 коп.
Відповідно до п. 7.4 Договору, за порушення грошового зобов'язання за даним Договором сторони зобов'язуються на вимогу сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
08.07.2013 року до канцелярії господарського суду від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (а. с. 49-50), в якій останній просить стягнути з Відповідача загальну суму втрат від інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 17 693 грн. 41 коп. за період з серпня 2010 року по січень 2013 року.
На підставі вищезазначеної норми закону та п. 7.4 Договору, Позивачем було нараховано інфляційні витрати на загальну суму 17 693 грн. 41 коп. та 3% річних за період з 01.06.2010 року по 31.05.2013 року на загальну суму 13 274 грн. 03 коп.
Перевіривши розрахунок позивача за допомогою системи Ліга, господарським судом встановлено, що позивачем здійснено невірний, завищений розрахунок суми інфляційних витрат, оскільки відповідно до розрахунку господарського суду сума інфляційних витрат складає 16 029 грн. 93 коп.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми інфляційних витрат підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 16 029 грн. 93 коп.
Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних на загальну суму 13 274 грн. 03 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає основна заборгованість у розмірі 128 422 грн. 32 коп., інфляційні витрати у розмірі 16 029 грн. 93 коп. та 3% річних в розмірі 13 274 грн. 03 коп., в решті позовних вимог слід відмовити. Провадження у справі в частині позовних вимог у розмірі 22 803 грн. 42 коп. - припинити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Провадження у справі в частині позовних вимог у розмірі 22 803 грн. 42 коп. - припинити.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Комсомольська, 12; ідентифікаційний код 32598423) на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Захід Донбас" (52551, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, 28; ідентифікаційний код 03564045) 128 422 грн. 32 коп. - основна заборгованість; 16 029 грн. 93 коп. - інфляційних втрат; 13 274 грн. 03 коп. - 3%річних; 3 154 грн. 53 коп. - судовий збір.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повне рішення складено 16.07.2013 року.