Справа № 1601/13172/2012
15.04.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
Головуючого судді - Савічева В.О.
При секретарі - Стрижак С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 11.02.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука 11 лютого 2013 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 217000, 00 грн., суму штрафу - 4340,00 грн., пеню - 106330,00 грн., судові витрати в сумі 3219,00 грн.
02.04.2013 року надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд вищезазначеного заочного рішення, в якій відповідач мотивував свої вимоги тим, що порушені вимоги ст. 109 ЦПК України, відповідно до вимог якої позови до фізичної особи пред»являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Також заявник вказував, що не отримував жодної судової повістки в судове засідання та копії позовної заяви, а тому не мав змоги захистити свої порушені права.
В судовому засідання представник заявника за дорученням - адвокат ОСОБА_3»янко Л.Л. заяву підтримала в повному обсязі, просила задовольнити посилаючись на обставини викладені в заяві.
Представник зацікавленої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні проти заяви заперечив посилаючись на обставини викладені в письмовому вигляді.
Розглянувши заяву, вивчивши матеріали вищезазначеної цивільної справи, суд вважає, що заява повинна бути залишена без задоволення з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 про день та час розгляду справи був сповіщений у встановленому порядку неодноразово було направлено судові повістки виклик в суд та адресу відповідача /а.с. 31, 41-42, 49/, направлено повістку про виклик в суд телеграмою/а.с. 39-40/. Оскільки відповідачем фактично було проігноровано всі виклики до суду, судову повістку було надруковано в пресі - газета «Урядовий кур»єр» від 26.01.2013 року №17/ а.с. 56/.
Відповідно до п.3.2 Договору позики від 12.04.2012 року / а.с. 5-7/ місцем виконання зобов»язання є фактична адреса проживання позивача. Тому застосування ст. 109 ЦПК України не є обов»язковим, оскільки відповідно до ч 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть також пред»являтися за місцем виконання цих договорів. Виходячи з вищенаведеного розгляд даної справи підсудний Автозаводському районному суду м. Кременчука, порушення норм процесуального законодавства при визначенні підсудності відсутні.
Посилання відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізовувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі безпідставні.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.
Крім того, відповідач і при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не надав належних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд критично ставиться до доводів заявника, тому вважає, що у відповідності до п.1 ч.3 ст.231 ЦПК України може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 169, 231, 232 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 11.02.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу - залишити без задоволення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: