Справа № 524/652/13-ц
01.04.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді - Предоляк О.С.
при секретарі - Стецик Ю.М.,
з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності,-
До суду звернулась позивач ОСОБА_1 з вказаним позовом. Посилаючись на обставини і підстави викладені в позові просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на: ? частину однокімнатної квартири № 97, розташованої в будинку № 47 по провулку Героїв Бреста в м. Кременчуці Полтавської області.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені у ньому.
Представник відповідача - виконавчого комітету Кременчуцької міської ради проти задоволення позову не заперечував.
Представники третьої особи - Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори у судове засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи керівництво повідомлялось належним чином.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, давши аналіз та оцінку наданим доказам, встановив наступне.
Судом встановлено, що в липні 1991 року позивач отримала відповідно до ордеру однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, де разом з ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала.
Згідно свідоцтва про право власності на житло - квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5.
28 листопада 2000 року ОСОБА_5 помер.
Рішенням Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області від 10 серпня 2012 року, яке набрало чинності, встановлено факт, що ОСОБА_1 та померлому 28 листопада 2000 року ОСОБА_5 належить по ? частці квартири №97 по провулку Героїв Бресту в м Кременчуці Полтавської області. Встановлено факт проживання однією сім»єю з 1991 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6. В іншій частині позову відмовлено.
Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про права на спадщину на майно померлого ОСОБА_5, оскільки остання не є спадкоємцем за законом.
Спадкова справа після померлого ОСОБА_5 не заводилась.
Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 продовжує проживати у спірній квартирі та сплачувати комунальні послуги за всю квартиру.
Відповідно до вимог ст. 344 Цивільного Кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери надувається за рішенням суду. Перебіг строку надувальної давності починається від моменту виникнення володіння.
Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, питання про набуття права власності на нерухоме майно не могло вирішуватися судом раніше 1 січня 2011 року.
Так, право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 1 січня 2011 року;- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 ЦК можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; - за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;- відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності; - у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред'явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Оскільки, жодна особа так і не заявила свої права на 1/2 частку квартири, частина нерухомого майна є безхазяйною, а позивач фактично добросовісно та відкрито володіє квартирою з 2000 року, включаючи 1/2 частку, що належала померлому ОСОБА_5, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Керуючись ст. 344 ЦК України, ст. ст. 14, 57 - 59, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на: ? частину однокімнатної квартири № 97, розташованої в будинку № 47 по провулку Героїв Бреста в м. Кременчуці Полтавської області.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: