16.07.2013 Справа № 901/357/13-г
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-КОММЕРС», м. Сімферополь,
про стягнення 2 396 397 821,49 грн.
Суддя Шкуро В.М.
представники:
Від позивача - Пац В.О., представник, довіреність №14-333 від 16.03.2012.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-КОММЕРС» про стягнення 1 889 929 180,00 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 213 269 867,91 грн. пені, 247 016 000,00 грн. штрафу, 42 653 973,58 грн. трьох процентів річних та 3 528 800,00 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання по договору купівлі-продажу природного газу №01/03/12 від 27.03.2012 щодо повного та своєчасного розрахунку за природний газ. В результаті того, що відповідачем оплату здійснено частково, за ним склалась заборгованість в сумі 1 889 929 180,00 грн., яка підлягає до сплати з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних. За прострочку внесення платежів у відповідності до пункту 6.2 договору відповідачу нараховану пеню та штраф.
Заявою від 13.02.2013 №14/2-694, яка надійшла до господарського суду 18.02.2013, позивачем станом на 07.02.2013, у зв'язку з частковою оплатою, зменшено суму заборгованості за поставлений газ до 1 454 929 180,00 грн. і збільшено суму пені до 231 654 599,47 грн., 3% річних до 49 124 073,69 грн., інфляційних втрат до 5 092 287,37 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 1 987 816 140,53 грн. (т.1, а.с.76-78).
Відповідач заборгованість за поставлений природний газ не визнав, посилаючись на часткову сплату боргу після звернення позивача до господарського суду з позовом. Надав свій розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого сума основного боргу складає 1 889 929 180,00 грн., пеня - 191 123 767,90 грн., три проценти річних - 3 876 552,46 грн., втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції, у зв'язку із дефляцією не підлягають стягненню ( т.1, а.с.62-64).
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд
встановив:
27.03.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-КОММЕРС» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №01/03/12 (далі-договір, т.1, а.с. 9-12).
Відповідно умов договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).
Згідно пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за п'ять днів до початку здійснення поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Ціна за 1 000 куб.м. природного газу на дату укладення цього договору становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою - 0%.
У разі передачі природного газу в підземні сховища газу до ціни газу додається тариф на закачування 1 000 куб.м., який становить - 7,50 грн., крім того ПДВ - 20% та 50% від тарифу на зберігання 1 000 куб.м. газу за один сезон зберігання газу в розмірі - 9,00 грн., крім того ПДВ -20%. Всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу, який передається в підземні сховища газу - 3 525,50 грн., крім того ПДВ - 20% до тарифів на закачування та зберігання природного газу - 3,30 грн. Разом з ПДВ - 3 528,80 грн. (пункт 4.2 договору).
Пунктом 6.2 договору сторони обумовили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 5.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 5.1 умов договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
У пункті 10.1 договору зазначено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 01 квітня 2012 року і діє в частині поставки природного газу до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Додатковою угодою №1 до договору купівлі - продажу природного газу №01/03/12 від 27.03.2012 сторони пункт 2.1 договору виклали у наступній редакції: продавець передає покупцеві з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 340 000 тис. куб. м. у тому числі по місяцях кварталів (з травня 2012 року по грудень 2012 року), (т.1, а.с. 13).
Додатковою угодою №2 до договору купівлі - продажу природного газу №01/03/12 від 27.03.2012 сторони пункт 2.1 договору виклали у іншій редакції: продавець передає покупцеві з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 1 000 000 тис. куб. м. у місяцях кварталів - у червні 2012 року (т.1, а. с. 14).
На виконання умов договору продавець у червні 2012 року передав, а покупець прийняв природний газ на загальну суму 3 528 800 000,00 грн.
Факт приймання-передачі природного газу підтверджується актом №217(04) від 26.06.2012 ( т.1, а.с.15).
Враховуючи умови договору, відповідач повинен був оплати природний газ, поставлений у червні 2012 року до 14.07.2012 у загальній сумі 3 528 800 000,00 грн.
Відповідач в порушення умов договору перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 1 638 870 820,00 грн.
13.12.2012 позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату заборгованості за договором, яка була скерована на адресу відповідача 17.12.2012. Однак, вказана вимога була залишена без задоволення (т.1, а.с. 20-22).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день складання 09.01.2013 позовної заяви за договором складала 1 889 929 180,00 грн. (3 528 800 000,00 - 1 638 870 820,00).
Відповідно представленого позивачем розрахунку розмір пені становить 213 269 867,91 грн., штрафу - 247 016 000,00грн., трьох процентів річних - 42 653 973,58 грн., втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції - 3 528 800,00 грн. ( т.1, а.с. 19).
Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення суми заборгованості за поставлений газ до 1 454 929 180,00 грн. станом на 07.02.2013 і збільшення суми пені до 231 654 599,47 грн., трьох процентів річних до 49 124 073,69 грн., інфляційних втрат до 5 092 287,37 грн. та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором в сумі 1 987 816 140,53 грн. (т.1, а.с.76-78).
Зменшення розміру заборгованості за поставлений газ підтверджується довідкою про операції та сальдо за період з 01.03.2012 по 06.02.2013 (т.1, а.с. 82-84).
Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за п'ять днів до початку здійснення поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно висновку судового експерта №60/13 від 20.06.2013 у проведеній в рамках даної справи судової економічної експертизи, станом на 07.02.2013 експертом підтверджено заборгованість ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-КОММЕРС» перед ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язань у загальному розмірі 1 982 723 853,16 грн. в тому числі:
- 1 454 929 180, 00 грн. - заборгованість за поставлений товар;
- 231 654 599, 47 грн. - пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання;
- 247 016 000, 00 грн. - штраф;
- 49 124 073, 69 грн. - 3% річних.
Втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції у сумі 5 092 287,37 грн. не підтверджуються, оскільки позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано періоди по яким в Україні згідно даних Державного комітету статистики України була дефляція - індекс інфляції менше одиниці.
Суд оцінивши висновок експерта в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, повністю приймає його в якості належного та допустимого доказу, яким підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем.
Заборгованість за газ виникла 14.07.2012 у сумі 3 528 800 000,00 грн., а розрахунки за поставлений газ почалися лише з 30.10.2012, таким чином відповідно до пункту 6.2 договору, відповідач має сплатити штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Сума штрафу складе 247 016 000,00 грн. (3 528 800 000,00 х 7%).
Три проценти річних позивачем розраховано виходячи з суми заборгованості за період з 14.07.2012 по 07.02.2013 (т.1, а.с.81).
Прострочка платежів загалом становить 208 днів, а з урахуванням часткових оплат 3% річних складе 49 124 073,69 грн., що зазначено у розрахунку позивача (т.1, а.с. 81) та підтверджується висновком судового експерта (т.1, а.с.124).
Позивачем період нарахування суми витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції вказано з 16.06.2012 по 15.02.2013, однак фактично розрахована сума у період з 16.08.2012 по 15.12.2012 (т.1, а.с.81).
Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 лютого 2012 року по справі №5021/1596/2011.
Оскільки в Україні згідно даних Державного комітету статистики України у липні місяці 2012 року, серпні 2012 року, листопаді 2012 року та лютому 2013 року була дефляція - індекс інфляції менше одиниці, в період, заявлений у позові, позивачем взагалі не понесені втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції.
Таким чином, є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 1 454 929 180,00 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 231 654 599,47 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 49 124 073,69 грн. 3% річних, 247 016 000, 00 грн. штрафу.
В частині стягнення 5 092 287,37 грн. інфляційних втрат суд в задоволенні позову відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю. Оскільки, неправомірно є скороченим період нарахування з метою штучного завищення розміру інфляційних втрат, що призвело до збільшення розміру відшкодування. Це порушує права відповідача, безпідставно збільшує розмір основного боргу, та не відповідає правовій природі інфляційного відшкодування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23 липня 2012 року у справі №5020-1922/2011.
Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 16.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 18.07.2013.
На підставі викладено, керуючись статтями 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-КОММЕРС» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суму 1 982 723 853,16 грн., в тому числі 1 454 929 180, 00 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 231 654 599, 47 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 247 016 000, 00 грн. штрафу, 49 124 073, 69 грн. 3% річних.
В стягненні 5 092 287,37 грн. інфляційних втрат відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗУКРАЇНА-КОММЕРС» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 68 643,700 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Шкуро