Копія
Іменем України
Справа № 801/3122/13-а
10.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Воробйової С.О. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Антонова М.О.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в Криму від 07.06.2001 року;
представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_10, довіреність № б/н від 06.03.13;
представник відповідача, Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим- Смирнова Катерина Євгеніївна, довіреність № 02-26/1435 від 13.09.12;
представник відповідача, Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим- Клімкіна Юлія В'ячеславівна, довіреність № 02-26/836 від 14.06.13;
третя особа, ОСОБА_6- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив; розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 07.05.13 у справі № 801/3122/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_3,98410)
до Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим (вул. Радянська, 5, м.Бахчисарай, Автономна Республіка Крим,98400)
третя особа: ОСОБА_6 (АДРЕСА_2,54000)
про визнання протиправним та скасування висновку,
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим третя особа: ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування висновку Бахчисарайської районної державної адміністрації в АР Крим від 12.02.2013 року № 02-22/164 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_9 за місцем проживання його матері ОСОБА_6.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.05.13 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено.
На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач та його представник у судовому засіданні на задоволенні апеляційної скарги наполягав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2013р. відповідачем у виконання Ухвали Бахчисарайського районного суду АР Крим від 04.12.2012р. у цивільній справі №103/4748/2012 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 складений Висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_9 вих. № 02-22/164.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходи з того, що оскаржуваний висновок не являє собою правовий акт індивідуальної дії розпорядчого характеру.
Дослідивши матеріали справи судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Постановою КМ України від 24.09.2008р. № 866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини який визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини. Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
В свою чергу ч. 6 ст. 19 Сімейного кодексу України закріплено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи відсутність відповідного закону про нормативно-правовий акт згідно з вимогами ч. 7 ст. 9 КАС України суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Судом першої інстанції вірно зазначено, що нормативно-правовий акт є офіційним актом-волевиявленням (рішенням) уповноважених суб'єктів права, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, поширюється на невизначене коло суб'єктів та має тривале застосування у часі. Правовий акт індивідуальної дії, в контексті КАС України, це рішення суб'єкта владних повноважень, дію якого поширено на конкретну особу або що стосується конкретної ситуації, і яке передбачене для разового застосування.
До адміністративних судів відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлені певні обмеження щодо предмету оскарження, зокрема, до суду може бути оскаржено лише рішення (нормативно-правові акти чи акти індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень.
Безперечним є висновок суду першої інстанції про те, що до суду може бути оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень, яке в даному випадку повинно являти собою правовий акт індивідуальної дії розпорядчого характеру, та вірно визначив що оскаржуваний позивачем висновок відповідача не є за своєю суттю рішенням суб'єкта владних повноважень.
Отже враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 07.05.13 у справі № 801/3122/13-а за позовом ОСОБА_2 до Бахчисарайської районної державної адміністрації АР Крим третя особа: ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис С.О. Воробйова
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова