Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/2475/13-а
03.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Кобаля М.І. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 03.04.13 у справі № 801/2475/13-а
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим (вул.Долгоруковська, 3,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим (вул. Київська, 81,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)
третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим (вул.Севастопольська,19,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)
про визнання неправомірними дій та скасування постанови,
У березні 2013 року Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим звернулось з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття постанови від 21.02.2013 року ВП №36645537 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого листу по справі № 2а-4919/10/15/0170, скасувати постанову від 21.02.2013 року ВП № 36645537 та зобов'язати відповідача прийняти нову постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 2а-4919/10/15/0170, виданим Окружним адміністративним судом АР Крим 27.04.2012 року про стягнення з Військового комісаріату АР Крим 1311,00 гривень на користь ГУ ПФУ в АР Крим.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.13 у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим - відмовлено.
На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АРК від 14.06.2010 року з Військового комісаріату АРК на користь Головного управління ПФУ в АРК стягнуто грошові кошти в сумі 1311,00 грн.
У зв'язку з набранням постановою суду від 14.06.2010 року законної сили, 27.04.2012 року позивачу було видано виконавчий лист, з яким він 18.02.2013 року звернувся до Відділу примусового виконання примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим (арк.с. 4-5).
Постановою Відділу від 21.02.2013 року було відмолено у відкритті виконавчого провадження за поданим Головним Управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим виконавчим листом (арк.с. 6). Обґрунтовуючи своє рішення, Відділ посилався на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який набрав чинності 01.01.2013 року, та на Постанову КМУ № 45 від 30.01.2013 року, якою були внесені зміни до Постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845, яким затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідач приймаючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження діяв у відповідності до норм чинного законодавства та з дотриманням наданих повноважень.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012, № 4901-VI, який набрав чинності з 01.01.2013 року визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону, дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 року, яка набрала законної сили з 06.02.2013 року, внесені зміни до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року .
Відповідно до п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Враховуючи вищевикладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, так як приймаючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом без виконання, відповідач діяв у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", оскільки Головне управління ПФУ звернулось з заявою про примусове виконання постанови суду до Відділу ДВС 18.02.2013 року, тобто вже після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VІ та Постановою КМУ № 45 від 30.01.2013 року.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 03.04.13 у справі № 801/2475/13-а за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим про визнання неправомірними дій та скасування постанови - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова