Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/1377/13-а
03.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Кобаля М.І. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 21.02.13 у справі №801/1377/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим (Шосе Героїв Сталінграду, 60/1, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98329)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим (вул. Фурманова, 10, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98312)
про стягнення,
У лютому 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим звернулось з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим, в якому просило стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 5686,85грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.13 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим - задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керчі АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Керчі АРК не відшкодовані витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за жовтень-листопад 2012р. у сумі 683,26 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
На зазначене судове рішення від позивача та відповідача надійшли апеляційні скарги, в яких ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач у грудні 2012 року підписали акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень-листопад 2012 року.
Судом першої інстанції встановлено, що розбіжності в розмірі 5686,85 грн. виникла, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з яких 683,26 грн. - витрати на виплату та доставку пенсій., 5003,59 грн. - щомісячна державна адресна допомога та витрати на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в м. Керчі, не прийнятих до заліку за жовтень-листопад 2012 року.
У частині 4 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.
Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Судом першої інстанції вірно визначено, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N376/7697.
Також судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача щодо неможливого відшкодування коштів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у зв'язку з тим, що вони отримали травми за межами України, а саме в країнах СНД з огляду на наступне.
Як вбачається ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. (Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2272-111 від 22.02.2001 )
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до п. 3 розділу XI "Заключних положень" Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний (у випадку ліквідації підприємств, установ, організацій без правонаступника) виплатити потерпілим і членам їх сімей усю заборгованість, що виникла до набрання чинності Законом № 1105.
Таким чином, після набуття Законом № 1105 чинності, всі витрати на виплату пенсій (у тому числі і за серпень 2012 року) повинні бути відшкодовані відповідачем незалежно від того чи ліквідовані підприємства на яких стався нещасний випадок на виробництві чи ні.
Враховуючи, що всі страхові випадки з особами, витрати на виплату пенсій яким не приймаються до відшкодування відповідачем, сталися у 70-80х роках минулого століття за межами України (на території колишніх радянських республік), визначити їх місцезнаходження не видається можливим, крім того можливість звернення управління за відшкодуванням витрат на виплату пенсії безпосередньо до підприємств, на яких стався нещасний випадок, законодавством не передбачена.
Крім того, відповідно до п.2 Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4, цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що не згода відповідача стосовно відшкодування стягнених коштів витрачених на виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у зв'язку з тим, що їх відомості про особу, з якої стався нещасний випадок, або якій встановлена інвалідність не співпадають з відомостями про особу якій призначена та виплачується пенсія є необґрунтованими та такими що не відповідають нормам чинного законодавства з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Закону № 1105, п. 1, 22 ст. 1 Порядку призначення і здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затверджено постановою правління ФССНСП від 31.01.2002 № 7, ФССНСП фінансує пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і пенсії в зв'язку з втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Крім того, відповідач не наділений повноваженнями контролю за правильністю призначення пенсій, у той час як такими повноваженнями наділені органи праці і соціального захисту населення.
Щодо суми, пред'явленої Фонду соціального страхування від нещасних випадків до відшкодування виплачених пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, сума зазначена в щомісячних спільних актах (щомісячного звірення особистих справ пенсіонерів, що мають право на одержання пенсії в зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійного захворювання), підписаних відповідальними особами Управління ПФУ у Центральному районі м Сімферополя і Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання у м. Сімферополі АРК і в доданих до акта списках осіб, яким призначена пенсія по інвалідності і по втраті годувальника, в внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму розбіжностей відповідно до списку осіб, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з яких 683,26 грн. - витрати на виплату та доставку пенсій за жовтень-листопад 2012 року, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, а тому судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується відшкодування державної адресної допомоги та витрат на доставку цих виплат судовою колегією встановлено наступне.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Але, відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру окрім інших видів виплат.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 21.02.13 у справі №801/1377/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч АР Крим про стягнення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова