Ухвала
Іменем України
"25" червня 2013 р. справа № 2а/0470/14519/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі № 2а/0470/14519/11
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Кабінету Міністрів України,
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Міністерства соціальної політики України (далі - відповідач-2), Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-3), в якому, з урахуванням уточнень, просив:
1.) визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 щодо ненарахування та невиплати, а відповідача-3 щодо незабезпечення фінансування та невнесення в Закон «Про Державний Бюджет на 2011 рік» сум коштів на виплати учаснику бойових дій позивачу в повному обсязі щорічної пазової грошової допомоги до дня 5 травня в 2011 році, на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 07.07.2007 року і №10-рп від 22.05.2008 року та Рішення Європейського суду з прав людини в справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 року;
2.) зобов'язати відповідачів на відшкодування солідарно нанесеної ними учаснику бойових дій шкоди в сумі 3 360 гривен в місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили вчинити наступні дії:
- відповідачу-3 забезпечити фінансування виплати позивачу недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік в повному обсязі на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року та Рішення Європейського суду з прав людини в справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 року;
- відповідача-1 та відповідача-2 зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2011 рік в повному обсязі, на підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року та Рішення Європейського суду з прав людини в справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача-1 по виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як ветерану війни - учаснику бойових у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язано відповідача-1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щорічній разовій грошовій допомозі до 5 травня за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням сум, що отримані ним у 2011 році.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, просив змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача-3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідач-2 надіслав до апеляційного суду письмові заперечення, в котрих просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та розглянути справу без його участі.
Відповідач-1, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши позивача та представника відповідача-3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 р. в сумі 460 грн.
У 2011 році дія ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх гарантії їх соціального захисту" не призупинялася, а зміст цієї статті не змінювався, тому застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 р. щодо визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня є безпідставним, оскільки закон має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України.
Отже, при нарахуванні разової грошової допомоги у 2011 році відповідач-1 мав керуватися вимогами зазначеного закону.
Відповідно до ст.17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним відповідачем по справі є відповідач-1.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі № 2а/0470/14519/11залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун