"30" квітня 2013 р. справа № 2а-4423/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Головко О.В.
суддів - Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23 березня 2011 року в адміністративній справі № 2а-4423/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя
про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
встановив:
ОСОБА_1 у січні 2011 року звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача під час проведення перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.11.2010 з урахуванням середнього заробітку по Україні за 2009 рік.
Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23 березня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя в адміністративній справі № 2а-4423/11 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та продовжувала працювати після призначення пенсії за віком. На підставі заяви позивача з 01.11.2010 відповідачем їй проведено перерахунок пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що УПФУ здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткового страхового стажу, без врахування заробітної плати за період страхового стажу, набутого після призначення пенсії, адже це призвело б до зменшення коефіцієнту заробітної плати.
Як вбачається з позовних вимог, предметом спору є визнання протиправними дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини першої статті 40 цього Закону при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Частиною четвертою статті 42 Закону визначено, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
Отже, аналіз частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає можливість дійти висновку, що зазначена норма не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Колегія суддів зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями.
Як вбачається з матеріалів справи, призначення позивачу пенсії за віком вже відбулося. Позивач звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії, а не її призначення, тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії показник, що наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій.
Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що перерахунок пенсії може здійснюватися або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував після призначення пенсії.
При цьому показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії. Змінюватися можуть лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць та кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, а тому посилання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є необґрунтованими з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами.
Враховуючи сукупність викладених обставин суд доходить висновку, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені обставини справи, але порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23 березня 2011 року в адміністративній справі № 2а-4423/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити повністю.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Суддя О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова