10 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3232/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представників позивача - Паюка О.А., Целіка В.В.,
представника відповідача - Прокопчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та наказу на проведення перевірки, -
31 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" (далі - ТОВ "Приват-Агро-Альянс", Товариство) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби (Машівське відділення) (далі - Карлівська МДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2013 №0000062200, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 64 166,73 грн., наказу від 27.02.2013 №145 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Приват-Агро-Альянс" та рішення Державної податкової служби у Полтавській області про результати розгляду скарги від 27.05.2013 №1158/10/10.2-07.
02.07.2013 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Карлівської МДПІ від 20.03.2013 №0000062200, від 04.06.2013 №0000152200, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 128 333,45 грн. та наказ начальника Карлівської МДПІ від 27.02.2013 №145 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Приват-Агро-Альянс".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої за послугу з облаштування асфальтобетонного покриття зерноскладу, наданої ТОВ "АвтоМагістральБуд", було здійснено на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "АвтоМагістральБуд". Необхідність асфальтування підлоги на зерноскладі обумовлена специфікою діяльності позивача, яка пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції та подальшим її зберіганням в належно обладнаному приміщенні, яке повинно відповідати технічному регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 №228. Реальність отриманої послуги з облаштування асфальтобетонного покриття підтверджується всіма належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Обґрунтовуючи протиправність наказу про призначення перевірки, позивач стверджує, що на письмовий запит податкового органу була надана вичерпна відповідь по суті здійсненої господарської операції, а тому у відповідача не було підстав, передбачених пп.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, для прийняття наказу від 27.02.2013 №145.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що наказ № 145 від 27.02.2013 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Приват-Агро-Альянс" вже не створює для платника жодних обов'язків, оскільки після проведення перевірки він вичерпав свою дію, а тому не може бути предметом оскарження у суді. Висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту зроблений на підставі аналізу первинних документів, які відображають факт виконання робіт (довідка про вартість виконаних будівельних робіт ф.КБ-3 за листопад 2012 року та акт приймання виконаних робіт ф.КБ-2в за листопад 2012 року), в яких відсутні такі обов'язкові реквізити, як адреса місця виконання робіт та номер і дата договору підряду. Натомість договір підряду містить адресу головного офісу позивача, що на думку перевіряючого, ставить під сумнів дійсність отримання Товариством послуги з облаштування асфальтобетонного покриття на зерноскладі, який знаходиться за іншою адресою ніж та, яка вказана в договорі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Приват-Агро-Альянс" (місцезнаходження: вул. Бригадна, 1, смт. Машівка, Полтавська область, ідентифікаційний код 34397579) зареєстроване 21.11.2006 Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про державу реєстрацію 1 572 102 0000 000175. Перебуває на податковому обліку в Машівському відділені Карлівської МДПІ, є зареєстрованим платником ПДВ спеціального режиму оподаткування.
28.02.2013 Карлівською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Приват-Агро-Альянс" з питань взаємовідносин із ТОВ "АвтоМагістральБуд" за період з 01.11.2012 по 30.11.2012, результати якої оформлено актом №49/22/34397579 від 01.03.2013. Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ по спеціальній податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року в сумі 128 333,45 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, яка відповідно до пункту 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11, підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 300) з поточного рахунку на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Податкового кодексу України для перерахування суми ПДВ до державного бюджету в сумі 128 333,45 грн.
Рішенням Карлівської МДПІ від 18.03.2013 №555/10/22-14 заперечення на акт залишено без задоволення (а.с. 36-40).
На підставі висновків вказаного акту Карлівською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2013 №0000062200, яким ТОВ "Приват-Агро-Альянс" збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 64 166,73 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 28).
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням Товариство оскаржило його до ДПС у Полтавській області.
За результатами розгляду скарги ДПС у Полтавській області прийнято рішення №1158/10/10.2-07 від 27.05.2013, яким скаргу ТОВ "Приват-Агро-Альянс" залишено без задоволення та відповідно до ст. 55, ст. 56 Податкового кодексу України та п. "г" п. 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 №1203, Товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню Карлівської МДПІ від 20.03.2013 № 000006220 на 128 333,45 грн. (а.с. 52-57).
На виконання вимог вказаного рішення Карлівською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000152200 від 04.06.2013, яким ТОВ "Привт-Арго-Альянс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 128 333,45 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 161).
З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень та визнання протиправним і скасування наказу № 145 від 27.02.2013 позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Надаючи оцінку доводам позивача та запереченням відповідача, суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до абз. "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Таким чином для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Як свідчать матеріали справи 07.09.2012 між ТОВ" Приват-Агро-Альянс" (замовник) та ТОВ "АвтоМагістральБуд" (підрядник) укладено договір підряду № 7-09/12, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати всі передбачені замовленням роботи по об'єкту "Влаштування асфальтобетонного покриття зерноскладу за адресою: вул. Бригадна, 1, смт. Машівка, Полтавська область" в межах договірної ціни та потреб по якості, здати в обумовлений термін об'єкт в експлуатацію замовнику, усунути на протязі гарантійного періоду експлуатації об'єкту недоробки, викликані неякісним виконанням за власний рахунок та у терміни, узгоджені сторонами. Вартість робіт по цьому договору становить 770 000,40 грн. (а.с.67-69).
За результатами здійснення господарської операції із влаштування асфальтобетонного покриття зерноскладу, ТОВ "АвтоМагістральБуд" були виписані наступні первинні бухгалтерські документи: довідка про вартість виконаних будівельних робіт ф.КБ-3 за листопад 2012 року, акт приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в за листопад 2012 року, графік виконання робіт (а.с. 78-84) та податкову накладну № 3 від 15.11.2012 на суму 770 000,69 грн., у т.ч. ПДВ 128 333,45 грн. (а.с. 100), яка була включена позивачем до декларації з ПДВ за звітний листопад місяць 2012 року.
На підтвердження вартості виконаних робіт позивач надав суду договірну ціну на будівництво з облаштування асфальтобетонного покриття зерноскладу ТОВ "Приват-Агро-Альянс", локальний кошторис № 7-1-1 на влаштування дорожнього покриття, підсумкову відомість ресурсів (а.с. 70-76).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На підтвердження обставин реєстрації свого контрагента платником ПДВ позивач надав суду копію свідоцтва №04665156 про реєстрацію платником ПДВ підрядника за договором ТОВ "АвтоМагістральБуд" (а.с. 171), який на час укладення угоди та виконання робіт був зареєстрованою юридичною особою, до видів діяльності якого за КВЕД відносяться: будівництво будівель, будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену тощо (а.с. 174).
Крім цього в якості доказів, що підтверджують право ТОВ "АвтоМагістральБуд" на здійснення робіт по влаштуванню асфальтобетонного покриття позивач надав суду ліцензію Серія АВ № 591766, видану на ім'я ТОВ "АвтоМагістральБуд" 07.09.2011 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, відповідно до якої ТОВ має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (а.с. 170). Згідно протоколу редукціону на право виконання робіт з облаштування асфальтобетонного покриття зерноскладу для ТОВ "Приват-Агро-Альянс" від 29.05.2012 переможцем торгів визнано ТОВ "АвтоМагістральБуд" (а.с. 178-179).
На підтвердження здійснення оплати за отримані послуги позивач надав платіжне доручення № C1212UAPTY від 12.12.2012 (а.с. 85).
Вказана господарська операція відображена в бухгалтерському обліку ТОВ "Приват-Агро-Альянс", про що свідчать оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за листопад 2012 року - грудень 2013 року, по рахунку 103 за листопад 2012 року, оборотно-сальдова відомість за 2012 рік, баланс за 2012 рік та головна книга за листопад 2012 року (а.с. 86-96).
Заперечення відповідача ґрунтуються на спростуванні дійсності наданих ТОВ "АвтоМагістральБуд" послуг лише з тієї підстави, що в довідці про вартість виконаних будівельних робіт ф.КБ-3 за листопад 2012 року та акті приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в за листопад 2012 року відсутня вказівка на адресу об'єкта будівництва, тоді як у договорі підряду №7-09/12 від 07.09.2012 значиться адреса: вул. Бригадна, 1 смт. Машівка, Полтавська область. За даною ж адресою, згідно акту перевірки щодо встановлення місцезнаходження організацій за юридичною адресою від 28.02.2013 №5, знаходиться адміністративне приміщення ТОВ "Приват-Агро-Альянс". І тільки з посиланням на цю обставину відповідач мотивує висновок акту перевірки.
Представник позивача, пояснюючи розбіжності у написанні адреси виконання робіт із облаштування асфальтобетонного покриття зерноскладу, у судовому засіданні зазначив, що у власності ТОВ "Приват-Агро-Альянс" перебуває лише один зерносклад за адресою: вул. Першотравнева, 90-а, смт. Машівка, який був придбаний за договором від 29.11.2006 (а.с. 109-118). В силу цієї обставини ніде інше роботи з асфальтування підлоги здійснюватись фізично не могли. У тексті договору замість вул. Першотравнева, 90-а смт. Машівка, Полтавської області (адреса складу) було вказано вул. Бригадна, 1 смт. Машівка, Полтавської області (адреса головного офісу) внаслідок автоматичної помилки, коли основна маса первинної документації означається саме цим реквізитом місцерозташування головного підприємства.
У зв'язку з цим представниками підприємства разом з ревізором податкової інспекції здійснено вихід за адресою складу (вул. Першотравнева, 90-а, смт. Машівка) та складено акт огляду від 28.02.2013, яким зафіксовано, що оглядом складу встановлено, що він має асфальтобетонне покриття, яке за зовнішніми ознаками схоже на нещодавно покладене. Площа зовнішнього асфальтобетонного покриття, що знаходиться по периметру вказаного складу, становить 2450 м2. За зовнішніми ознаками дане покриття також схоже на нещодавно покладене (а.с. 15).
Таким чином факт виконання роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття за адресою вул. Першотравнева, 90-а смт. Машівка, Полтавської області сторонами не заперечується та підтверджується актом огляду від 28.02.2013 підписаним працівниками позивача та головним державним податковим ревізором-інспектором Людвік Н.М.
Разом з цим податковий орган заперечує право позивача на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ за договором підряду №7-09/12 від 07.09.2012.
У зв'язку з цим суд оцінює документи та інші дані, які відображені в податковому обліку з урахуванням специфіки даної господарської операції - зміст послуги, що надається, наявність відповідних ресурсів та виробничих площ тощо. При цьому самі собою окремі недоліки в оформленні певних документів не можуть бути достатньою підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Пояснюючи необхідність облаштування асфальтобетонного покриття на зерноскладі, представник позивача пояснив, що ТОВ "Приват-Агро-Альянс" є сільськогосподарським товаровиробником, який проводить повний цикл виготовлення сільськогосподарської продукції від обробітку землі і до збирання та зберігання продукції протягом тривалого часу.
Більш цього, чинні нормативи передбачають обов'язок оператора сільськогосподарської продукції на створення належних умов зберігання.
Так, Технічним регламентом зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 №228 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за 3835/9434, передбачено, що територія зернового складу повинна мати тверде покриття проїзної частини, площ і місць роботи із зерном, відмосток по периметру зерносховищ. Зерносховище підлогового зберігання зернових культур повинно мати підлогу без западин, тріщин, з твердим рівним та міцним покриттям (здебільшого асфальт) для вільного переміщення транспортних засобів і пересувних зерноочищувальних машин. При наданні послуг із зберігання зерна керівництво зернового складу зобов'язано забезпечити безпеку праці, пожежо-, вибухобезпеку, виробничу санітарію та охорону природного довкілля у відповідності до вимог таких документів, зокрема ДБН В.2.2-8-98. Будинки та споруди. Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна.
Відповідно ж до ДБН В.2.2-8-98: 3.48 підлоги в складських будівлях слід проектувати, як правило, асфальтобетонними з товщиною покриття 25 мм в зерноскладах і 50 мм в складах тарних вантажів. У покриттях підлог не допускається застосування дьогтю і дьогтьових мастик.
З огляду на викладене, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.
Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відтак висновки акту перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування об'єкту оподаткування, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ТОВ "Приват-Агро-Альянс" та приходить до висновку про незаконність винесених Карлівською МДПІ податкових повідомлень - рішень.
Отже позов в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправним та скасування наказу Карлівської МДПІ Полтавської області ДПС № 145 від 27.02.2013, суд виходить з наступного.
Зміст оскаржуваного наказу полягає в організації та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Приват-Агро-Альянс".
Враховуючи те, що оспорюваний наказ контролюючим органом фактично реалізовано, а саме - здійснено перевірку, за результатами якої складено акт № 49/22/34397579 від 01.03.2013 (який також не створює ніяких правових наслідків для позивача, оскільки за своєю суттю є інформаційною довідкою та може бути доказом в адміністративній справі), а тому він вичерпав свою дію і не призводить до виникнення прав чи обов'язків у позивача.
Вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків.
Таким чином позов про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію, задоволенню не підлягає, як такий, що не може призвести до захисту прав позивача, який в даному випадку обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.
Отже, позов у частині вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Карлівської МДПІ № 145 від 27.02.2013 є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Відтак позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби (Машівське відділення) від 20.03.2013 №0000062200 та від 04.06.2013 №0000152200.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби (Машівське відділення) (місцезнаходження: вул. Леніна, 112-а, смт. Машівка, Полтавська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" (місцезнаходження: вул. Бригадна, 1, смт. Машівка, Полтавська область, ідентифікаційний код 34397579) частину судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 1 147,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 15.07.2013.
Суддя Є.Б. Супрун