Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
25 квітня 2013 року Справа № 811/1257/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу.
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) - коштів за податковим боргом по єдиному податку у розмірі 3805,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення норм Податкового кодексу України відповідач не сплачує своєчасно узгоджене в повному обсязі податкове зобов'язання по єдиному податку, у результаті чого має податковий борг в сумі 3805,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження (а.с.24-25).
Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом на надання письмових заперечень проти позову не скористався, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 22); доказів, які б спростовували факт існування у нього заборгованості по єдиному податку до суду не надав.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд
Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
12 липня 2007 року виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та 13 липня 2007 року взятий на облік в Олександрійську об'єднану державну податкову інспекції як платник податків (а.с. 7-8).
Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та обрав ІІІ групу платників єдиного податку та ставку у відсотках до доходу 5% (а.с.9-11).
Статтею 293 Податкового кодексу України встановлені ставки єдиного податку, а сааме: ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі 5% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
За пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року не використовують працю найманих осіб, або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищують 20 осіб та обсяг сукупного доходу від провадження господарської діяльності не перевищує 3 000 000 грн.
Відповідно до пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідачем 01 лютого 2013 року подано податкову декларацію №F0103303 (за 2012 рік) платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця. Згідно декларації сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного податкового періоду, становить 3805,00 грн. (а.с.15-16)
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал (пункт 294.1 статті 294 Податкового кодексу України ).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив до бюджету узгоджену суму грошового зобов'язання з єдиного податку, що привело до виникнення заборгованості за 2012 рік, на загальну суму 3805,00 грн. Дана заборгованість підтверджується довідкою та розрахунком сум зобов'язання податкового органу щодо платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 станом на 10 квітня 2013 року (а.с.12-14).
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.
Отже, правовими підставами для несплати ставки єдиного податку законодавчо визначені: період щорічної відпустки, період тимчасової втрати непрацездатності (якщо така непрацездатність триває 30 і більше календарних днів), а також подання до податкового органу заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності. Інших виключень для звільнення від сплати ставки єдиного податку дана норма не містить.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, судом встановлено, що Олександрійською ОДПІ Кіровоградської області ДПС у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України 20 листопада 2012 року було направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ф" (а.с. 17).
Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк - вважається узгодженим та становить наразі 3805,00 грн.
Відповідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.
Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 3805,00 грн. не сплатив, суд дійшов висновку, що податковий борг відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України.
Керуючись статтями 86, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 3805,00 грн. (три тисячі вісімсот п'ять гривень, нуль копійок) на користь Державного бюджету України в особі Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строк, що передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук