15 липня 2013 р. Справа №804/9348/13-а
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали адміністративного позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до головного бухгалтера - завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області Чмир Олександра Олександровича про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 липня 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до головного бухгалтера - завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області Чмир Олександра Олександровича з позовними вимогами про:
- визнання неправомірними дій Чмир О.О. щодо невиходу на роботу з 13 березня 2013 року у зв'язку з порушенням ним порядку звільнення, визначеного Порядком погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера бюджетної установи, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 лютого 2011 року №214, Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 року №59, Положення про сектор бухгалтерського обліку та звітності Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області;
- зобов'язання Чмир О.О. здійснити всі необхідні дії для звільнення, передбачені Положенням про сектор бухгалтерського обліку та звітності Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, а саме: провести внутрішню перевірку обліку та звітності; передати справи уповноваженій особі; оформити та підписати необхідні документи.
Судом встановлено, що адміністративний позов подано з порушенням вимог встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
- спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
- спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З наданого позову вбачається, що роботодавець заявляє позовні вимоги до працівника, проте, зміст позовних вимог сформульований згідно категорії спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, якщо позивачем заявляються позовні вимоги до бухгалтера як до суб'єкта владних повноважень позивачу належить надати відповідне обґрунтування таких позовних вимог, а саме зазначити в чому полягає публічно-правовий спір, які матеріальні норми права порушені відповідачем.
У разі заявлення трудового спору позивачу належить обґрунтувати якими нормами КЗпП України передбачено порядок вирішення заявлених позовних вимог.
Так, КЗпП України передбачає певне коло повноважень роботодавця, направлене на вирішення питань, які виникають під час виконання працівниками їх трудових обов'язків.
Трудові обов'язки регулюються, у тому числі, шляхом винесення керівником установи відповідних наказів, актуванням допущених працівниками порушень трудової дисципліни, звільнення особи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, застосуванням дисциплінарних стягнень, звільненням.
З матеріалів справи не вбачається, в чому полягає саме трудовий спір, оскільки порушені питання фактично відносяться до компетенції роботодавця та мають вирішуватись згідно правил КЗпП України.
Так, невихід працівника на роботу по суті є порушенням трудової дисципліни, за що відповідно до статей 40, 41 КЗпП України передбачено звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.
Неправомірність дій працівника, що виявилась у невиході на роботу відповідно до повноважень роботодавця згідно КЗпП України встановлюється наказом керівника та має наслідком дисциплінарне стягнення у тому числі звільнення.
Позивач, заявляючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести внутрішню перевірку обліку та звітності посилається на пункт 11 Положення про сектор бухгалтерського обліку та звітності Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, згідно якого прийняття (передача) справ головним бухгалтером-завідувачем сектору бухгалтерського обліку та звітності у разу призначення на посаду або звільнення з посади здійснюється після проведення внутрішньої перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності, за результатами якої оформляється відповідний акт.
Проте, вказаний пункт не зобов'язує проводити у разі звільнення таку перевірку саме відповідача - головного бухгалтера - завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області Чмир Олександра Олександровича, отже, перевірка може бути проведена особою, визначеною наказом керівника.
Заявляючи позовну вимогу про передачу відповідачем справ уповноваженій особі, оформлення та підписання необхідних документів та актів, позивач не визначає, які справі та якій особі належить передати, які саме документи оформити та підписати.
Таким чином, зміст позовних вимог викладений нечітко, позивачем не зазначено якими нормативно-правовими актами відповідача зобов'язано вчинити перелічені дії, у тому числі у судовому порядку.
Чинне законодавство передбачає можливість власника або уповноваженого органу вжити заходи щодо встановлення стану справ шляхом призначення відповідним наказом комісійної перевірки; визначення переліку документів, наявних у розпорядженні працівника на його робочому місці шляхом комісійного актування із зазначенням їх змісту, стану, реквізитів; визначення наказом уповноваженої особи на тимчасове виконання обов'язків відповідного працівника.
За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до головного бухгалтера - завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області Чмир Олександра Олександровича про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до 01 серпня 2013 р.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: чіткого визначення позовних вимог із зазначенням якій особі належить передати справи, які саме документи та акти необхідно підписати; із обґрунтуванням заявлених позовних вимог, а саме із посиланням на нормативно-правові акти та зазначенням в чому полягає публічно-правовий спір або спір про проходження публічної служби.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.О. Верба