Справа № 521/10275/13-ц
№пр.2/521/5237/13
12 липня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - Буран О.М.
при секретарі - Янкул Г.І.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути аліменти з відповідача на свою користь на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня пред*явлення позову і до досягнення сином повноліття, а саме: до 24.11.2025 року.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано згідно рішення Малиновського районного суду від 6.02.2013 року. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого у Свідоцтві про народження вказано відповідача. Дитина проживає разом із матір'ю, яка здійснює догляд за ним. Позивач одна не в змозі створити для сина усі необхідні умови для його розвитку. Відповідач має регулярний дохід. У добровільному порядку відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Позивач позовні вимоги підтримала, надала заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, суд може ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні, якщо відповідач визнав вимоги у повному обсязі.
Судом встановленні такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано згідно рішення Малиновського районного суду від 6 лютого 2013 року. Від шлюбу сторони мають спільну дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої у Свідоцтві про народження вказано відповідача, згідно Свідоцтва про народження від 18.12.2007 року, актовий запис №2083. Всі витрати по утриманню дитини позивач несе самостійно. Позивачці самостійно утримувати сина важко, вона не може створити усі необхідні умови для його розвитку. У добровільному порядку відповідач матеріальної допомоги не надає.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатність чоловіка.
Ч. 2 ст. 182 СК України, говорить, що розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1,2 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання дитини суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
За таких обставин суд доходить до висновку, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню.
Суд роз'яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 26.06.2013 року.
Заслухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи і встановивши матеріальне положення сторін, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 10, 45, 60, 130, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 180 - 185 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 114,70 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: О.М.Буран