Справа № 220/2669/2012
Провадження №11/772/577/2013
Головуючий у суді 1-ї інстанції Марченко Л.В.
Доповідач Слободян К. Б.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого - судді Слободяна К.Б.,
суддів: Дедик В.П., Сілакова С.М.,
при секретарі Діденко В.В.
за участю прокурора Кузьміна С.В.
засудженої ОСОБА_2
розглянула 18 липня 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією (із змінами) прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції, апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та
жительку АДРЕСА_1
не одружену, з середньою освітою, на утриманні
двоє неповнолітніх дітей, тимчасово непрацюючу, в силу ст. 89 КК України раніше не судиму,-
засуджено за ч. 2 ст. 307 із застосуванням ст. 69 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить їй на праві власності.
Вирішено долю речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку суду, 26.09.2012 року, приблизно о 09.00 год., ОСОБА_2, жителька с. Розкопане, Погребищенського району, Вінницької області, маючи злочинний умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання з метою подальшого збуту рослин конопель, попередньо домовившись з покупцем про збут рослин коноплі прийшла з цією метою до занедбаної і бездоглядної земельної ділянки, розташованої неподалік від її будинку, по вул. Комсомольській у с. Роскопане Погребищенського району Вінницької області, на якій, як було достовірно відомо ОСОБА_2 раніше, росли дикорослі рослини коноплі. ОСОБА_2 незаконно вирвала виявлені рослини коноплі, тим самим незаконно придбала їх, після чого умисно незаконно принесла їх до поряд розташованих чагарників, де заховала і незаконно зберігала їх з метою подальшого збуту, очікуючи покупця.
26.09.2012 року об. 11 год. 30 хв. у с Розкопане Погребищенського району Вінницької області, під час проведення працівниками Погребищенського РВ УМВС України у Вінницькій області оперативної закупівлі наркотичних засобів, згідно Закону України «Про заходи протидії обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», ОСОБА_2 умисно, незаконно збула, продавши особі під вигаданими анкетними даними «ОСОБА_3», речовину рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта №998 від 05.10.2012 року є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 325.50 г. у перерахунку на висушену речовину, отримавши при цьому від покупця кошти в сумі 500 грн.
В апеляції прокурора (із змінами) ставиться питання про скасування вироку суду через неповноту судового слідства та м'якість призначеного покарання і направлення справи на новий судовий розгляд.
В апеляції засуджена ОСОБА_2 вважає вирок районного суду суворим, оскільки суд при призначені покарання не в повній мірі дотримався ст. ст. 50, 65 КК України, не врахував її щире каяття, її особу, сімейний стан в якої на утриманні двоє неповнолітніх дітей, а тому просить змінити вирок суду та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ в судових дебатах прокурора Кузьміна С.В., який підтримав апеляцію прокурора із врахуванням внесених змін і просив скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд, засуджену ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляційну скаргу і просила змінити вирок, звільнивши її від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора із змінами підлягає задоволенню в повному обсязі, а апеляція засудженої ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Як вбачається з протоколу судового засідання, підсудна ОСОБА_2, даючи свідчення про обставини вчинення нею злочину, пояснила, що чоловік, який попросив продати йому наркотичну речовину, погрожував їй та наказав, щоб вона подумала про своїх дітей (а.с. 125).
Визнавши за необхідне допитати в судовому засіданні свідка під вигаданими анкетними даними ОСОБА_3, який здійснив оперативну закупку, суд неодноразово: 13.12.2012 (а.с. 121), 10.01. (а.с. 128), 17.01 (а.с.133), 07.02.(а.с. 137), 21.02. (а.с. 144) 2013 року виносив постанови про привід зазначеного свідка в судове засідання.
Лише 12 березня 2013 року (а.с. 148) заступник начальника Погребищенського РВ УМВС України у Вінницькій області повідомив суду, що ОСОБА_3 не було доставлено в судове засідання, тому що він знаходиться в лікувальному закладі м. Хмельницький. Тому суд в судовому засіданні оголосив показання свідка ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 78)
Разом з тим, п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України 1960 року передбачає можливість оголошення показань лише свідка, явка якого з тих чи інших причин неможлива.
Проте, будь-яких офіційних документів лікувального закладу про діагноз, тривалість лікування або неможливість явки до суду за станом здоров'я, суду надано не було, а тому законні підстави для оголошення показань свідка були відсутні.
Оскільки з'ясування зазначених обставин про погрози з боку свідка ОСОБА_3, який здійснював оперативну закупку і діяв за дорученням працівників правоохоронних органів, є вкрай необхідним, колегія суддів вважає, що суд, не перевіривши тверджень ОСОБА_2 про застосування до неї погроз, припустився неповноти судового розгляду, яка не може бути усунута при апеляційному розгляді справи, а тому доводи апеляції прокурора про необхідність направлення справи на новий судовий розгляд є обґрунтованими.
Слушними також колегія суддів вважає і твердження апеляційної скарги прокурора про безпідставне застосування судом при призначенні покарання ОСОБА_2 положень ст. 69 КК України.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні апеляційної інстанції матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу ОСОБА_2, вона, хоча і є особою, яка в силу ст. 89 КК України не має судимості, проте, злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів вчинила не вперше, раніше засуджувалася за ч. 2 ст. 310 КК України, що свідчить про кримінальну спрямованість її особи та стійке бажання розповсюджувати наркотичні засоби.
Тому наявність 2-х неповнолітніх дітей, хоча і може бути визнана пом'якшуючою обставиною, проте істотно не знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому висновок суду 1-ї інстанції про можливість застосування за наявності такої обставини положень ст. 69 КК України, колегія суддів вважає помилковим.
За таких обставин, в разі, якщо при новому судовому розгляді суд дійде висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у інкримінованому злочині, призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України з урахуванням тяжкості злочину, його суспільної небезпечності, конкретними обставинами справи та даними про особу, слід вважати несправедливим внаслідок м'якості.
З огляду на викладене, апеляційні вимоги засудженої ОСОБА_2 про призначення їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у суді 1-ї інстанції (із змінами) задовольнити повністю.
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 скасувати через неповноту судового слідства та м'якість призначеного покарання.
Справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Згідно з оригіналом: