04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" липня 2013 р. Справа№ 927/416/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Скрипки І.М.
при секретарі Шмиговській А.М.
за участю представників:
від позивача - Рябчук С.В. (довіреність №10 від 02.01.2013 р.)
від відповідача - Зурман Л.М. (довіреність №04-01/487 від 04.04.2013 р.),
Радчук Т.М. (довіреність №04-01/898 від 10.07.2013 р.)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»
на рішення господарського суду Чернігівської області від 13.06.2013 року
у справі №927/416/13 (суддя Михайлюк С.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»
до Пологового будинку Чернігівської міської ради
про стягнення суми
Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Пологового будинку Чернігівської міської ради про стягнення 17235,99 грн. заборгованості, 1014,82 грн. пені, 209,12 грн. 3% річних, 62,39 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13.06.2013 р. у позовних вимогах відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а рішення скасувати.
Представники відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №75/12 про надання послуг, відповідно до п.п. 1.1, 8.1, 8.2 якого виконавець (позивач) зобов'язався надати замовнику (відповідачу) послуги з підкачування холодної води до пологового будинку в м. Чернігові по вул. 1-го Травня 172, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.
Строк дії договору встановлений з 25.04.2012 р. по 31.12.2012 р.
Договір вважається пролонгованим на такий же строк, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної із сторін не надійшло заяви про припинення дії договору.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів за надані послуги з підкачування холодної води впродовж серпня - грудня 2012 року.
Згідно п. 3.1. ціна договору складається з загальної вартості послуг, передбачених цим договором, визначається сторонами за наданою виконавцем калькуляцією, щомісячно згідно фактичних витрат останнього по узгодженій методиці і кількості спожитих кубів холодної води, зазначеної в актах приймання-передачі наданих послуг, з урахуванням тарифу на постачання електричної енергії, затвердженого для ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» у визначеному законодавством порядку та застосовуваного у відносинах між ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» та виконавцем. Сума даного договору становить 6894,47 грн. з ПДВ.
Пунктом 3.2. встановлено, що ціна договору може змінюватися в залежності від кошторисних призначень і фактичних надходжень виключно шляхом укладання сторонами додаткових угод до даного договору.
Відповідно до п. 4.1. договору, оплата наданих послуг проводиться у десятиденний термін після збігу чергового розрахункового періоду їх виконання, згідно з калькуляцією виконавця, даних про фактичну вартість послуг у такому розрахунковому періоді та представленого виконавцем рахунку. У якості розрахункового періоду сторони приймають календарний місяць.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що передача послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом передачі-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3-х робочих днів після збігу чергового розрахункового періоду.
З матеріалів справи вбачається, що даний договір недійсним не визнавався.
Доданими до матеріалів справи документами підтверджується виконання сторонами даного договору.
Зокрема, сторонами підписано та скріплено печатками акт виконаних робіт № 19666, в якому вказано про надання виконавцем та прийняття замовником послуг з підкачки води на суму 3823,32 грн. згідно з рахунком № 19666 від 16.07.2012 р. Рахунок № 19666 від 16.07.2012 р. виставлений позивачем для сплати відповідачем послуг по підкачці води за червень 2012 року у сумі 3823,32 грн. на підставі договору № 75/12. Номер вказаного договору відповідає договору від 25.04.2012 р. Докази укладення іншого договору, який би містив № 75/12, в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням положень договору щодо ціни, порядку розрахунків, фактичних дій сторін по виконанню його умов, відповідач повинен був сплатити надані позивачем у серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року послуги з підкачування холодної води до 10 числа включно місяця, наступного за розрахунковим. При цьому вартість послуг повинна була визначитись сторонами в актах приймання-передачі. Для визначення ціни виконавець мав скласти калькуляцію відповідно до п. 3.1. договору.
Позивачем до матеріалів справи не надано такої калькуляції.
Акти приймання послуг по підкачці води за серпень - грудень 2012 року, на які останній посилається як на підставу заявлених позовних вимог, підписані лише позивачем та направлені відповідачеві 22.03.2013 р., містять посилання на рахунки №№ 21282, 21957 від 12.10.2012р., №22951 від 14.11.2012р., №24194 від 12.12.2012р., №24197 від 11.01.2013 р. відповідно, які виставлені позивачем для оплати відповідачем послуг по підкачці води згідно з договором № 01/11, який не стосується та не є предметом спору у даній справі. Крім того, в актах не вказується кількість спожитої води.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстнції та вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 17235,99 грн. заборгованості, 1014,82 грн. пені, 209,12 грн. 3% річних та 62,39 грн. інфляційних втрат, а відтак позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.
З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 13.06.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 13.06.2013 р. у справі №927/416/13 залишити без змін.
Справу №927/416/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Дикунська С.Я.
Скрипка І.М.