33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"16" липня 2013 р. Справа № 8/5007/994/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М.
суддів Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Величко К.Я.
розглянувши апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави на рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.13 р.
у справі № 8/5007/994/12 (суддя Сікорська Н.А. )
позивач Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі:
1) Державної екологічної інспекції України у Житомирській області;
2) Державної служби геології та надр України;
3) Стрижівської сільської ради
відповідач Акціонерна компанія "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті"
про стягнення 19337720,00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
прокурора - Криворучко А.О. (посвідчення №001264 від 22.08.2012р.);
позивача 1 - не з'явився;
позивача 2 - Середа Р.М. (довіреність №73 від 25.02.2013р.);
позивача 3 - не з'явився;
відповідача - Колдоба М.В. (довіреність б/н від 13.05.2013р.).
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.05.2013 року у справі №8/5007/994/12 в позові Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Житомирській області, Державної служби геології та надр України, Стрижівської сільської ради до Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" про стягнення 19337720,00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.
Позивач-2 - Державна служба геології та надр України у відзиві на апеляційну скаргу підтримує вимоги апеляційної скарги та просить скасувати рішення місцевого господарського суду.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. Відповідно до вказаного розпорядження, у справі №8/5007/994/12 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.
Враховуючи викладене, справа №8/5007/994/12 розглянута у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.
Безпосередньо в судовому засіданні прокурор, представники позивача-2 та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
Представники позивача-1 та позивача-3 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних ухвалою апеляційного суду відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача-1 та позивача-3, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача-2 та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13 жовтня 2010 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району щодо законності видобутку піску Представництвом "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті", за результатами якої складено відповідний акт (т.1, а.с.19-20).
Вказаною перевіркою встановлено, що на земельній ділянці, що знаходиться на території Стрижівської сільської ради за межами с.Стрижівка Коростишівського району з південно-західної сторони, поблизу колишнього господарського двору КСП "Стрижівське", відповідачем проводиться видобуток піску за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, акту про надання гірничого відводу, документів, що посвідчують право власності, право користування, в тому числі, право оренди на вищевказану земельну ділянку. Також встановлено, що на земельній ділянці під виробкою, площею 3,2765 га, відсутній поверхневий шар ґрунту, частина ґрунту заскладовано у двох відвалах; зняття та перенесення ґрунтового покриву проведено за відсутності спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; видобуток піску здійснюється на підставі договору на тимчасове користування (вивіз) грунтосуміші від 17.09.2010 р., який укладено між Стрижівською сільською радою та відповідачем.
Крім того, 13.10.2010 року на виконання вимог Житомирської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 08.10.2010 р. за № 1349 та листа Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 11.10.2010 р. за № 57/7128 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Коростишівському районі та державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Житомирської області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства відповідачем при використанні земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, за результатами якої складено акт № А11622 (т.1, а.с.21).
Вказаною перевіркою встановлено, що:
- за межами населеного пункту на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району, Житомирської області на земельній ділянці із земель сільськогосподарського призначення площею 3,2765 га проведено роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву, який заскладовано у відвали на прилеглій земельній ділянці із земель сільськогосподарського призначення площею 0,8718 га;
- для облаштування під'їзних шляхів, стоянок авто, розміщення тимчасового побутового намету використовується прилегла земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 3,2886 га;
- на момент перевірки будь-які правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку, що передбачені ст.126 ЗК України, рішення відповідального органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки в користування, спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву відсутні.
В акті зазначено, що роботи по зняттю, перенесенню ґрунтового покриву, видобутку грунтосуміші здійснені відповідачем, що вбачається з листа Управління Служби безпеки України в Житомирській області.
22 жовтня 2010 року першим заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області винесено рішення № 18/4 про тимчасову заборону (зупинення) з 27.10.2010 року відповідачу діяльності по видобуванню піску на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області (т.2, а.с.106).
13 жовтня 2013 року заступником начальника відділу екологічного контролю за використанням і охороною надр Державної екологічної інспекції в Житомирській області виконано обґрунтування незаконно отриманих доходів внаслідок самовільного користування надрами відповідачем на території Стрижівської сільської ради, згідно до якого був здійснений розрахунок та відповідно встановлено, що об'єм незаконно видобутого піску становить 186468 м куб; розмір незаконно отриманих доходів складає 14917440,00 грн., виходячи з вартості 80,00 грн. за 1 м куб піску (т.2, а.с.104).
05 листопада 2010 року постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області було порушено кримінальну справу (зареєстровано за № 408) за фактом незаконного видобування корисних копалин та самовільного зайняття земельної ділянки службовими особами відповідача, в результаті чого завдано значної шкоди її законному володільцю (т.3, а.с.1-134).
В ході розслідування кримінальної справи було призначено судово-земельну та судово-бухгалтерську експертизи, якими, зокрема, зроблено висновки щодо кількості видобутого піску, а саме 167481 м куб, та розміру шкоди, завданої відповідачем внаслідок незаконного видобування корисних копалин (т.3, а.с.18-20, 37-58), розмір якої складає 20097720,00 грн., по ціні 120,0 грн. за 1 м куб.
Оскільки відповідачем перераховано на користь КП "Коростишівське архітектурно-планувальне бюро" грошові кошти на загальну суму 760000,00 грн., тому згідно висновків, зроблених в ході розслідування кримінальної справи № 408, шкода, що заподіяна Стрижівській сільській раді становить 19337720,00 грн. (20097720,00 грн. - 760000,00 грн.).
Прокурор посилаючись на те, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства, а саме: за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, рішення про передачу у користування земельної ділянки та правовстановлюючих документів на неї, тобто самовільно, протягом вересня-жовтня 2010 року здійснював видобування корисної копалини місцевого значення на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району, а також те, що під час здійснення відповідачем видобування піску відбулося порушення ґрунтового покриву на самовільно зайнятій земельній ділянці сільськогосподарського призначення (рілля) площею 3,2765 га, внаслідок чого земельну ділянку виведено із сільськогосподарського обороту, звернувся до господарського суду з позовом про вішкодування власнику земельної ділянки шкоди в розмірі 19337720,00 грн. та з вимогою про зобов'язання відповідача привести земельну ділянку площею 3,2765 га на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району у придатний для сільськогосподарського використання стан, шляхом проведення рекультивації порушених земель.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначена Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року N 464 (далі - Порядок).
Документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, є акт перевірки (п.1.4 Порядку).
Згідно з п.4.9. Порядку державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.
За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся (п.4.13. Порядку).
Згідно п.4.14 Порядку не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.
Відповідно до п.4.16 Порядку, до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.
Відповідно до п.4.18 Порядку, у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004р. № 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004р. за №934/9533.
На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку (п.п. 4.23, 4.24).
Як встановлено судами обох інстанцій, на момент проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачем (13.10.2010р.) підлягав застосуванню Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312.
Відповідно до п.4.1. зазначеного Порядку, Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
Згідно п.4.3. Порядку при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.
Пунктами 6.1.-6.5. вказаного Порядку зазначено дії, які зобов'язаний вчинити державний інспектор у разі виявлення порушення земельного законодавства, зокрема, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.
З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення (додаток 2). Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, вищевказані перевірки проведені за відсутності керівника відповідача чи уповноваженої ним особи; в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про проведення перевірок.
Крім того, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначено, що дані про особу, щодо якої здійснювалась перевірка взято з листа Управління СБ України в Житомирській області, на підставі якого і здійснювалась перевірка, що є порушенням вимог вищевказаного Порядку.
Також слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні: - протоколи вимірювання, що здійснювались при перевірці, та які повинні бути додані до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, при цьому, результати вимірювання зазначені в акті перевірки; - докази надання чи надсилання відповідачу примірників актів перевірки.
Аналіз норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення при виявленні вчинення адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, Порядку проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства вказує на те, що обов'язок посадових осіб органів Мінприроди та Держкомзему скласти протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, земельного законодавства носить імперативний характер.
Незважаючи на те, що згідно актів перевіркою встановлені порушення, однак ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду протоколів про правопорушення та приписів на усунення правопорушення прокурором та позивачами надано не було.
При цьому, судом першої інстанції вірно не взято до уваги рішення № 18/4 від 22.10.2010 р. про тимчасову заборону (зупинення) з 27.10.2010 р. відповідачу діяльності по видобуванню піску на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, оскільки вручення приписів про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства не ставиться в залежність від видання державним інспектором інших актів реагування на виявлені правопорушення.
Враховуючи зазначені вище приписи законодавства, дослідивши зміст наявних в матеріалах справи доказів, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що ані прокурором, ані позивачами не доведено належними та допустимими доказами факт зняття родючого шару ґрунту, а також здійснення незаконного видобутку піску відповідачем в обсягах, зазначених в позові, та відповідно розмір заподіяної шкоди.
При цьому, акти перевірки від 13.10.2010 року не можуть розцінюватися судами обох інстанцій, як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки складені зі значними порушеннями норм чинного законодавства.
Щодо матеріалів кримінальної справи, то суд першої інстанції вірно не взяв їх до уваги, оскільки згідно приписів ч.3 ст.35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Згідно листів Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 27.05.2013 р. за № 39/660 вих.13 та Управління Служби безпеки України в Житомирській області від 28.05.2013 р. за № 57/4640 25 липня 2012 року кримінальну справу № 408 було об'єднано в одному провадженні з кримінальною справою № 469 із залишенням для обліку номеру 469. 15 листопада 2012 року провадження у кримінальній справі закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України (за відсутністю в діянні складу злочину) (т.2, а.с.143, т.3, а.с.1).
Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розмір збитків, заявлений прокурором до стягнення, є необґрунтованим, оскільки прокурор, заявляючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача шкоди виходив із розрахунку здійсненого саме в межах розслідування кримінальної справи, згідно якої відповідач незаконно видобув пісок на загальну суму 20097720,00 грн.
В той же час, до матеріалів справи додано "Обґрунтування незаконно отриманих доходів внаслідок самовільного користування надрами на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району" станом на 13.10.2010 року, згідно якого розмір незаконно отриманих відповідачем доходів склав 14917440,00 грн.
Як вбачається зі змісту "Обґрунтування", останнє здійснено на підставі фактів, встановлених саме актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.10.2013 року (т.2, а.с.104). Проте, прокурором при визначенні ціни позову зазначене враховано не було.
Частиною 2 статті 65 Кодексу України "Про надра" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.
При цьому, юридичною підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, є наявність певних умов, що в своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправність поведінки (бездіяльність) особи; шкода, як результат протиправної поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) і шкодою; вина особи, що заподіяла шкоду.
Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача всього складу цивільного правопорушення. Відсутність хоча б одного з вказаних складових правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування заподіяної шкоди.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваному рішенні, що ані прокурором, ані позивачами не доведені необхідні умови цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків, а також не доведено сам факт та розмір заподіяних збитків, з огляду на що, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 19337720,00 грн.
Також апеляційний суд не може не погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача привести земельну ділянку площею 3,2765 га на території Стрижівської сільської ради Коростишівського району у придатний для сільськогосподарського використання стан шляхом проведення рекультивації з огляду на таке.
Так, обгрунтовуючи позов в частині проведення відповідачем рекультивації порушеної земельної ділянки, прокурор посилається на приписи ч.2 ст.212 Земельного кодексу України, згідно якої приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно ст.166 Земельного кодексу України, рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.
Частина 6 ст.52 Закону України "Про охорону земель" визначає, що роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив.
З огляду на вищевикладені норми законодавства, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про безпідставність вимог прокурора в цій частині, оскільки, останнім не доведена вина відповідача в порушенні грунтового покриву. Крім того, рекультивація земель може здійснюватися лише за рахунок осіб, з вини або ініціативи яких порушено грунтовий покрив земельної ділянки, а не самою особою.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2013 року - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.