17.07.2013 р. Справа №914/2141/13
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління - 62», м.Новий Розділ Львівської області
до відповідача: Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 22' 375,67 грн.
Суддя Яворський Б.І.
при секретарі Квик Т.І.
Представники:
від позивача: Турчин Я.М.;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством «Будівельне управління - 62» подано позов до Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом про стягнення заборгованості в сумі 22' 375,67 грн.
Ухвалою суду від 04.06.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 18.06.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
02.07.2013р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про уточнення (зміну) позовних вимог (докази отримання копії такої заяви відповідачем знаходяться у матеріалах справи). У даній заяві позивач пояснює, що на підставі ч.6 ст.232 ГПК України зменшує строк нарахування пені до 6 місяців. Водночас відповідно до ст.22 ГПК України позовні вимоги по стягненню пені та трьох відсотків річних збільшує в частині зміни періоду прострочення з дати певного платежу до 02.07.2013р. (замість 31.05.2013р.). Таким чином, просить стягнути 21'763,06 грн., з яких 20'282,51 грн. - основний борг, 1'080,53 грн. - пені та 400,02 грн. - 3% річних (розрахунки знаходяться у матеріалах справи).
У судовому засіданні 17.07.2013р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням зазначеної заяви підтримав з підстав, викладених у них, просить суд позовні вимоги задоволити повністю.
У судові засідання 18.06.2013р., 02.07.2013р. та 17.07.2013р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
29.02.2008р. ЗАТ «Будівельне управління - 62» (орендодавець, позивач) та Львівський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом (орендар, відповідач) уклали договір оренди приміщення, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в гуртожитку ЗАТ «БУ - 62», що знаходиться за адресою: м.Новий Розділ, вул.Чорновола, 7а, загальною площею 75,00 кв.м., в тому числі 15,4 кв.м. - площа загального користування. Повернення орендодавцеві об'єкту оренди здійснюється після закінчення терміну чинності договору або дострокового припинення терміну чинності цього договору (п.2.5 договору). Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем упродовж 30-ти календарних днів з моменту настання підстав, вказаних у п.2.5 договору (п.2.6 договору). Під час передачі об'єкту оренди складається акт здавання-приймання, який належним чином засвідчується уповноваженими представниками сторін. Об'єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту здавання-приймання (п.2.7 договору). Розмір орендної плати з комунальними послугами за один місяць становить 1'155,00 грн. без опалення, 1'500,00 грн. в опалювальний сезон. Орендна плата є динамічною і її розмір підлягає перегляду у випадку зміни розміру тарифів на комунальні послуги та ростом інфляції. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставленого орендодавцем рахунку за попередній місяць. При порушенні орендарем терміну оплати, за кожен день прострочки сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент оплати від суми заборгованості (п.п.3.1-3.5 договору). Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р. Договір рахується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання даного договору або його перегляду.
01.02.2013р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості, у якій вимагав погасити заборгованість, яка станом на 01.11.2011р. становить 15'341,67 грн.
22.02.2013р. позивач надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору оренди з 25.03.2013р., у якому зазначив, що до 25.03.2013р. інституту необхідно передати приміщення у належному стані, придатному для подальшого використання по акту приймання-передачі та сплатити заборгованість по орендній платі в сумі 18'922,55 грн.
25.03.2013р. сторони підписали акт приймання-передачі, відповідно до якого орендар повернув орендодавцю приміщення.
Станом на день прийняття рішення докази сплати заборгованості по орендній платі відсутні.
При прийняття рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за договором станом на 01.03.2013р. у розмірі 20'282,51 грн. та пені у розмірі 1' 080,53 грн. (розрахунки міститься у матеріалах справи), а тому вимога позивача про стягнення такої заборгованості є підставною.
Позивач просить стягнути з відповідача також 3% річних за період прострочення з 01.01.2013р. по 02.07.2013р., однак він не врахував, що у 2012р. було не 365, а 366 днів. Провівши перерахунок, суд встановив, що розмір 3% річних становить 386,28 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Розмір судового збору за заявленими позивачем позовними вимогами повинен становити 1'720,50 грн. Натомість позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1' 721,00 грн. Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, зайво сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 0,50 грн. підлягає поверненню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.526 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,283,286 Господарського кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (79059, м.Львів, вул.Мазепи, 29, код ЄДРПОУ 25558766) на користь - Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління - 62» (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул. Шевченка, 6, код ЄДРПОУ 01272427) 20'282,51 грн. заборгованості з орендної плати, 1'088,53 грн. - пені, 386,28 грн. - 3% річних та 1'720,30 грн. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Повернути Приватному акціонерному товариству «Будівельне управління - 62» (81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул. Шевченка, 6, код ЄДРПОУ 01272427) 0,50 грн. зайво сплаченого судового збору квитанцією №ПН3465 від 30.05.2013р.
5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
У судовому засіданні 17.07.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 17.07.2013р.
Суддя Яворський Б.І.