"09" липня 2013 р. Справа № 920/162/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,
при секретарі Деркач Ю.О.,
представники сторін не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (вх.№ 1930С/2-6) на ухвалу господарського суду Сумської області від "18" квітня 2013 р. по справі № 920/162/13-г
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах
до ФОП ОСОБА_2, м. Суми
про визнання банкрутом, -
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року порушено провадження у справі № 920/162/13-г про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, поданою у відповідності до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.04.2013 р. провадження у справі № 920/162/13-г припинено.
Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах з ухвалою місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом при її винесенні норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2013р. скасувати та направити справу на новий розгляду до господарського суду Сумської області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що безспірність своїх вимог УПФУ в м.Сумах підтвердило вимогою про сплату недоїмки №Ф267/у від 28.12.2011р. на суму 1288,80 грн., по якій на момент порушення справи про банкрутство було відкрите виконавче провадження, проводилися виконавчі дії.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.062.13р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Кравець Т.В.) апеляційна скарга УПФУ в м.Сумах прийнята провадження та призначено її розгляд на 09.07.2013 року.
У зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження явку представників судом обов'язковою визнано не було.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення УПФУ в м.Сумах та ФОП ОСОБА_2 про час та місце судового засідання.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
УПФУ в м. Сумах звернулося до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Свою заяву кредитор обґрунтовував тим, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (ід.номер НОМЕР_1) зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. Відповідно до п.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" боржник є страхувальником та зареєстрований, як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сумах. Відповідно до п.п.5.3.3, 5.3 ст.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 страхові внески сплачуються платниками фізичними особами - підприємцями до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 вказаного Закону вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою). Внаслідок порушення зазначених вище норм станом на 01.01.2013р. утворилась заборгованість боржника перед УПФУ в м. Сумах в сумі 1288, 80 грн., зі сплати страхових внесків. Безспірність вимог кредитора підтверджується вимогою про сплату боргу №Ф2676/у від 28.12.2011р. З вказаною вимогою кредитор звернувся до ВДВС Сумського МУЮ про стягнення з боржника заборгованості. Однак, результати виконавчого провадження не призвели до погашення боргу. Згідно з листом ДПІ у м.Сумах від 04.01.2013 року за №18/17-429 фізична особа - підприємець ОСОБА_2 подала останню звітність - декларацію про доходи за 4 квартал 2010 р.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.01.2013 року порушено провадження у справі № 920/162/13-г про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Приймаючи ухвалу від 18.04.2013 року про припинення провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що вимога Пенсійного Фонду України про сплату боргу за правовою сутністю не є рішенням державного органу, відповідно не є виконавчим документом.
Колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
За положеннями ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
- неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
- боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;
- банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
- суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
Відповідно до ч.3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Розділом VI Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачені особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.
Так, відповідно ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, справа про банкрутство (як за загальною, так і за спрощеною процедурою) може бути порушена лише за наявності безспірних вимог кредитора, незалежно від їх розміру та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
За положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.
Згідно з ч.8 ст.7 вказаного Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
Окрім того, відповідно до ч.10 ст.7 цього Закону до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Однак, до заяви кредитора не надані розрахункові документи, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Не надано і копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога Пенсійного Фонду України про сплату боргу за правовою сутністю не є рішенням державного органу, відповідно не є виконавчим документом. Крім того, господарський суд Сумської області вірно зазначив, що претензія, як визнання вимог, була виключена із переліку виконавчих документів внесенням змін до Закону України "Про виконавче провадження" Законом України №3541-ІV від 15.03.2006р.
Вказане свідчить, що УПФУ в м.Сумах не доведено факту безспірності грошових вимог до боржника, а також факту неплатоспроможності боржника, тобто неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами.
Зазначене вказує про відсутність передбаченої ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ознаки безспірності вимог кредитора.
Кредитор не зазначає про наявність інших ознак «відсутнього боржника».
Відповідно до п. 36 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009 року законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно припинено провадження у справі про банкрутство у зв'язку з виявленням безпідставності вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника. За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від "18" квітня 2013 р. по справі № 920/162/13-г залишити без змін.
Повний текст постанови складено 12.07.2013р.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Крестьянінов О.О.