ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8276/13 08.07.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«ТІЛЛЬМАН ІНЖИНІРІНГ»
До Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»
3-ті особи, які не 1) Комунальне підприємство "Дирекція будівництва
заявляють шляхово-транспортних споруд міста Києва"
самостійних вимог 2) Комунальне підприємство Виконавчого органу
на предмет спору Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на стороні відповідача "Київекспертиза"
Про стягнення 3 221 305, 04 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Тарасов І.М. - адвокат (ордер від 04.02.2013 р.)
від відповідача не з'явився
від 3-ї особи 1 не з'явився
від 3-ї особи 2 не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛЬМАН ІНЖИНІРІНГ» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заборгованості за договором підряду № М3-2/152 від 25.10.2011 р. (Далі - Договір) в розмірі 3 221 305, 04 грн. (2 897 344, 40 грн. - основний борг, 104 183, 27 грн. - 3% річних та 219 777, 37 грн. - пені).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2 897 344, 40 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 104 183, 27 грн. - відповідно до ст. 625 ЦК України та пеню у розмірі 219 777, 37 грн. - відповідно до п.9.4. Договору.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.04.2013 р. порушено провадження у справі №910/8276/13 та призначено справу до розгляду на 20.05.2013 р.
В судове засідання 20.05.2013 р. представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Натомість 17.05.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника відповідача через перебування у відрядженні.
Представник позивача не заперечив проти задоволення даного клопотання. Клопотання судом задоволено.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.06.2013 р.
Представник відповідача в судове засідання 03.06.2013 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
31.05.2013 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 219 777,37 грн.
Також отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
Представник відповідача також подав до суду клопотання про залучення до справи № 910/8276/13 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва», Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза».
03.06.2013 р. відділом діловодства суду отримано представника позивача додаткові документи та клопотання про залучення до справи № 910/8276/13 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва», Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київекспертиза».
Клопотання про залучення до участі у справі 3-іх осіб задоволені.
В судовому засіданні 03.06.2013 р. представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 03.06.2013 р. представника відповідача, залученням до участі у справі 3-іх осіб розгляд справи відкладено на 17.06.2013 р. За таких обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено.
В судовому засіданні 17.06.2013 р. представник позивача надав суду клопотання про компенсацію витрат на правову допомогу відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в частині оплати послуг адвоката у сумі 12 000 грн. та суму судового збору у розмірі 64 426,11 грн., клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представники відповідача та 3-ї особи 1 в судове засідання 17.06.2013 р. не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Натомість, 14.06.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відрядженні. Також, отримано клопотання про зобов'язання позивача направити складений акт звірки взаєморозрахунків на адресу відповідача.
Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Тим більше, відповідач не обґрунтував та не додав на підтвердження відповідних доказів чим викликана неможливість представника відповідача (представника відповідача за довіреністю, керівника відповідача) бути присутнім в судовому засіданні.
З огляду на вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє клопотання відповідача про зобов'язання позивача вчинити певні дії.
За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача, 3-ї особи 1, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 08.07.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу від 17.06.2013р.
Також ухвалою суду від 17.06.2013р., у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача, суд зобов'язав позивача виконати вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 29.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/8275/13, зокрема, провести звірку взаєморозрахунків, акт якої, за підписом директорів та гол. бухгалтерів позивача та відповідача, надати суду а також, надати докази надіслання відповідачу акту звірки взаєморозрахунків.
05.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача додаткові документи по справі.
Зокрема, позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Тільман інжиніринг» та ПАТ «Мостобуд» від 17.06.2013р. за підписом головного бухгалтера позивача, а також докази направлення вказаного акту на адресу відповідача.
Представник відповідача в судове засідання 08.07.2013 р. вкотре не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представники 3-ї особи 1 та 3-ї особи 2 в судове засідання 08.07.2013 р. також не з'явилися, натомість 18.06.2013р. та 01.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представників 3-іх осіб 1 та 2 клопотання про розгляд справи без їх участі.
Дані клопотання судом задоволені.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 08.07.2013 р. від останнього до суду не надходило, вимог ухвал суду відповідачем не виконано.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 08.07.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
25.10.2011р. між Відокремленим структурним підрозділом (філія) ПАТ «Мостобуд» Мостобудівельний загін № 2 (Підрядник) та ТОВ "ТІЛЛЬМАН ІНЖИНІРІНГ" (Субпідрядник) був укладений Договір підряду № МЗ-2/152 (надалі - Договір).
Замовником будівництва у відповідності до пункту 1.3 Договору зазначено Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» (Замовник).
У відповідності до п. 1.1 вказаного договору Підрядник доручив, а Субпідрядник прийняв на себе зобов'язання своїми силами на умовах і в строки передбачені вищевказаним договором, організувати та виконати роботи по влаштуванню «Гусафальта» при будівництві Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Київ на верховій стороні Труханового острову між опорами 0-29 площею 12 000 м. кв.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що договірна ціна робіт - динамічна і орієнтовно складає 11554202, 23 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1925700,00 грн.
У пункті 2.2 договору встановлено, що договірна ціна, яка зазначена у п. 2.1 Договору, уточнюється при взаєморозрахунках за виконані роботи по фактичних затратах, перевіреним та погодженим службою «Київдержекспертиза», Замовником будівництва, та Підрядником на момент підписання актів форми № КБ-2в і довідки форми № КБ-3.
У період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року, Позивачем на виконання умов договору підряду № МЗ-2/152 виконано, та прийнято відповідачем роботи на загальну суму 11119739,18 грн.
Факт виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем підтверджується:
- Довідкою про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) від 30 листопада 2011 року та Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 30 листопада 2011 року на загальну суму 5684741,71 грн.
- Довідкою про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) від 28 грудня 2011 року та Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 28 грудня 2011 року на загальну суму 5438596,46 грн.
Згідно пункту 3.2. Договору, Підрядник щомісяця оплачує виконані Субпідрядником роботи протягом 5-ти банківських днів місяця, який слідує за оплачуваним, при умові надходження коштів від замовника будівництва.
В порушення умов договору, відповідачем не в повному обсязі здійснено оплату за виконані позивачем роботи.
Як вбачається з банківських виписок від 27.10.2011р. та від 08.11.2011р., копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідач 27 жовтня 2011 року сплатив на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 3 000 000 грн. та 08 листопада 2011 року в сумі 5 000 000 грн.
Таким чином, загальна сума грошових коштів, які сплачені відповідачем за договором підряду складає 3 000 000 грн. + 5 000 000 грн. = 8 000 000 грн.
Крім того, згідно п. 3.5. Договору Підрядник утримує в якості оплати генпослуг 2% від вартості виконаних робіт.
Суми отриманих Підрядником генпідрядних, у відповідності до п. 3.5 Договору складають 113694,83 грн. за листопад 2011 року та 108 771, 93 грн. за грудень 2011 року.
У травні 2012 року між сторонами відбулось коригування виконаних робіт, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) від 31 травня 2012 року та Актами № 7-С, №8-С приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 31 травня 2012 року на загальну суму (-303017,03 грн.).
Таким чином, сума заборгованості відповідача зменшилась на 303017,03грн. Також, згідно даної довідки про вартість виконаних від 31 травня 2012 року було повернуто суму генпідрядних в розмірі 6060,34 грн.
В подальшому, зокрема, в серпні 2012року між сторонами підписано Довідку про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) від 31 серпня 2012 року та Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 31.08.2012 року на загальну суму 299418,04 грн.
Згідно даного акту позивачем виконано, відповідачем прийнято будівельних робіт на суму 299418,04 грн. Також, згідно даної Довідки та Акту, Підрядником утримано в якості оплати генпослуг грошові кошти в сумі 5988,36 грн.
Отже, сума заборгованості по договору підряду № МЗ-2/152 враховуючи часткову сплату відповідачем суми заборгованості, а також, вирахування суми генпідрядних, розраховується наступним чином: 5 684 741,71 грн. (виконані роботи за листопад 2011 року) + 5 438 596,46 грн. (виконані роботи за грудень 2011 року) + (- 303 017,03 грн. (корегування виконаних робіт за 2011 р. проведене у травні 2012 року) + 299 418,04 грн. (виконані роботи за серпень 2012 року) - 3 000 000 грн. (сума оплачених Відповідачем грошових коштів 27 жовтня 2011 року) - 5 000 000 грн. (сума оплачених Відповідачем грошових коштів 08 листопада 2011 року) - 113 694, 83 грн. (генпідрядні за листопад 2011 року) - 108 771,93 грн. (генпідрядні за грудень 2011 року) - (- 6 060,34 грн.) (повернення генпідрядних за корегування за роботи 2011 року) - 5 988,36 грн. (генпідрядні за серпень 2012 року) = 2 897 344, 40 грн.
За таких обставин, позивач зазначає, що оскільки, усі роботи, які виконувалися Позивачем на підставі спірних актів, були погодженні Службою «Київекспертиза» та прийняті Замовником, а також враховуючи оплату Замовником Генпідряднику усіх робіт, що підтверджується самим замовником у Письмових поясненнях №31-913 від 14.06.2013р., що містяться в матеріалах справи, станом на день подання позову сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 2 897 344, 40 грн., яку і просить стягнути позивач.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені у відповідності до пункту 9.4 Договору, що згідно розрахунку становить 219777,37 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 104183,27 грн.
Відповідач у поданому до суду відзиві не наводить доказів щодо відсутності його вини у порушенні зобов'язання, та жодним чином не заперечує проти доводів позивача щодо стягнення суми основної заборгованості за договором підряду № МЗ-2/152 від 25.10.2011р.
У наданому відзиві відповідач лише просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені (у заявленому розмірі 219777,37 грн.), посилаючись на майновий стан підприємства відповідача.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
В процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за договором підряду № МЗ-2/152, позивач виконав належним чином, що підтверджується підписаними представниками сторін Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на загальну суму 11 119 739,18 грн.
Натомість Відповідач - ПАТ «Мостобуд» свій обов'язок щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи виконав не в повному обсязі.
Термін сплати за виконані субпідрядником роботи, як того вимагає п.3.2. договору, обчислюється протягом 5-ти банківських днів місяця, який слідує за оплачуваним, при умові надходження коштів від замовника будівництва.
Згідно письмових пояснень №31-913 від 14.06.2013р. Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва», що виступає замовником виконання робіт що є предметом договору № МЗ-2/152, розрахунок з відповідачем проведений вчасно та в повному обсязі.
За таких обставин, як встановлено судом, за підприємством відповідача обчислюється заборгованість перед позивачем за договором підряду № МЗ-2/152 в розмірі 2 897 344, 40 грн.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечень щодо вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором не навів.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 2 897 344, 40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 9.4. Договору, за порушення строків оплати робіт, передбачених договором, які виникли по його вині, Підрядник сплачує на користь Субпідрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, яка діє в період затримки оплати, за кожен день затримання платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені становить 219777,37 грн. та обчислюється за наступні періоди.
За перший період з 10.01.2012р. по 10.07.2012р. позивач нараховує суму пені, на суму заборгованості в розмірі 2603914,72грн., та яка складає 197890,40 грн.
За другий період з 08.09.2012р. по 08.03.2013р. позивач нараховує суму пені, на суму заборгованості в розмірі 293429,68 грн., та яка складає 21886,97 грн.
Перевіривши розрахунки позивача, суд зазначає наступне.
Щодо першого періоду нарахування пені.
Судом встановлено, що останній за часом акт виконаних позивачем робіт за 2011рік № 2 був підписаний 28 грудня 2011 року.
Термін сплати за виконані субпідрядником роботи, як того вимагає п.3.2. договору, обчислюється протягом 5-ти банківських днів місяця, який слідує за оплачуваним, при умові надходження коштів від замовника будівництва.
Таким чином п'ять банківських днів для оплати відповідачем виконаних позивачем робіт за Актами № 2 від 30 листопада 2011 року та від 28 грудня 2011 року обчислюються з 01.01.2012р.
Враховуючи те, що календарні дні 01.01.2012р., 02.01.2012р., 07.01.2012р. 08.01.2012р. та 09.01.2012р. є вихідними, п'ятий банківський день припадає на 10.01.2012р.
За таких обставин, з 11.01.2012р. обчислюється початок прострочення заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду № МЗ-2/152 за актами виконаних позивачем робіт за 2011р., зокрема, Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 30 листопада 2011 року на загальну суму 5684741,71 грн. та Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 28 грудня 2011 року на загальну суму 5438596,46 грн.
Враховуючи часткову сплату відповідачем за виконані позивачем роботи, а також передбачені пунктом 3.5. Договору суми утриманих в якості оплати генпослуг 2% від вартості виконаних робіт, сума заборгованості відповідача станом на 11.01.2012р. становить 2897344,40грн.
Проте, враховуючи подальше коригування в сторону зменшення суми що підлягає до сплати за виконані позивачем роботи, а саме згідно актів № 7-С, №8-С приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 31 травня 2012 року на загальну суму (-303017,03 грн.) позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості в розмірі 2603914,72 грн., тобто, із врахуванням подальшого коригування та зменшення суми заборгованості.
Здійснивши власний розрахунок пені за період з 11.01.2012 р. по 10.07.2012 р., на заявлену позивачем суму заборгованості (2603914,72 грн.), до стягнення за прострочення оплати за виконані позивачем роботи підлягає грошова сума в розмірі 196787,65 грн.
Щодо другого періоду нарахування пені, суд зазначає наступне.
В серпні 2012року між сторонами підписано Довідку про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) від 31 серпня 2012 року та Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 31.08.2012 року на загальну суму 299418,04 грн.
Згідно даного акту позивачем виконано, відповідачем прийнято будівельних робіт на суму 299418,04 грн. Також, згідно даної Довідки та Акту, Підрядником утримано в якості оплати генпослуг грошові кошти в сумі 5988,36 грн.
Таким чином, враховуючи положення п.3.2. Договору, станом на 08.09.2012р. у відповідача за вище вказаним актом утворилась заборгованість в розмірі 293429,68 грн. (299418,04 грн.- 5988,36 грн.), на суму якої, позивачем і нараховано штрафні санкції.
Отже в період з 08.09.2012р. по 08.03.2013р. сума пені, згідно розрахунку позивача, складає 21886,97 грн.
Перевіривши розрахунок позивача за вказаний період, суд визнав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме, в сумі 218674,62 грн.
Відповідач, у поданому до суду відзиві просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені (у заявленому розмірі 219777,37 грн.), посилаючись на майновий стан підприємства відповідача, а також те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.
Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Розглянувши вимогу відповідача, суд визнав її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором судом встановлено.
Обґрунтування причин виникнення такої заборгованості відповідачем не надано.
Як вбачається з наданих суду Письмових пояснень №31-913 від 14.06.2013р. Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва», що виступає замовником виконання робіт, розрахунок з відповідачем проведений вчасно та в повному обсязі.
Сума пені, що просить стягнути позивач (219777,37 грн.) співрозмірна заявленій до стягнення сумі основної заборгованості, яка становить 2897344,40 грн.
Будь-яких доказів стосовно майнового стану відповідача із врахуванням якого суд повинен зменшити розмір нарахованої позивачем суми пені відповідачем не надано.
Виходячи із зазначеного вище, суд дійшов висновку про безпідставність даної вимоги відповідача.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3 % річних становить 104183,27 грн. та обчислюється позивачем за наступні періоди.
За перший період з 10.01.2012р. по 15.04.2013р. позивач нараховує суму 3 % річних, на суму заборгованості в розмірі 2603914,72грн., та яка складає 98877,42 грн.
За другий період з 08.09.2012р. по 15.04.2013р. позивач нараховує суму 3 % річних, на суму заборгованості в розмірі 293429,68 грн., та яка складає 5305,85 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, строк прострочення оплати заборгованості обчислюється з 11.01.2012 р., враховуючи, що строк сплати відповідачем грошових коштів обчислюється протягом 5-ти банківських днів місяця, який слідує за оплачуваним (п. 3.2. Договору), а також той факт, що календарні дні 01.01.2012р., 02.01.2012р., 07.01.2012р. 08.01.2012р. та 09.01.2012р. є вихідними.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 11.01.2012р. по 15.04.2013р., на суму заборгованості в розмірі 2603914,72грн., суд зазначає, що до стягнення підлягає грошова сума в розмірі 98663,40 грн.
Щодо другого періоду нарахування 3 % річних, то даний розрахунок є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 103969,25 грн.
Стосовно клопотання позивача про стягнення з відповідача 12000 грн. витрат, на правову допомогу, щодо ведення справи № 910/8276/13 в господарському суді, суд зазначає наступне.
Згідно п. 6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно договору про надання правової допомоги №15-01/2013-1 від 15.01.2013р., укладеного між ТОВ «Тілльман Інжинірінг» та Адвокатським об'єднанням «Олександр Перемежко та партнери», зокрема, п.1.1. Замовник (ТОВ «Тілльман Інжинірінг») доручає Виконавцю (Адвокатське об'єднання «Олександр Перемежко та партнери») надавати юридичні послуги, а Виконавець погоджується надавати Замовнику такі послуги згідно з умовами цього Договору, а Замовник погоджується сплачувати за надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором.
У пункті 3 статті 48 ГПК України передбачено, що витрати які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до абз. 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
У додатковій угоді від 15.01.2013р. до вказаного вище договору, сторони узгодили обсяг юридичних послуг що надається замовнику та їх вартість, що згідно п.3 Додаткової угоди становить 12000,00 грн.
Ордером від 04.02.2013р. Адвокатське об'єднання «Олександр Перемежко та партнери» уповноважило адвоката Тарасова Івана Миколайовича (копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4353/10 знаходиться в матеріалах справи) на ведення господарської справи у Господарському суді міста Києва щодо стягнення заборгованості по договору підряду № МЗ-2/152 від 25.10.2011р. з ПРАТ «Мостобуд» на користь ТОВ «Тілльман Інжинірінг» (витяг з договору №15-01/2013-1, щодо повноважень представника, знаходиться в матеріалах справи).
Як вбачається з платіжного доручення №144 від 12.06.2013р. ТОВ «Тілльман Інжинірінг» 12.06.2013р. сплатило грошові кошти в розмірі 12000,00 грн. на користь АО «Олександр Перемежко та партнери», з призначенням платежу, як оплата за юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги. Факт перерахування коштів підтверджується також випискою з банківського рахунку АО «Олександр Перемежко та партнери» від 14.06.2013р.
Приймаючи до уваги все вище викладене, суд прийшов до висновку, що клопотання позивача про компенсацію витрат на правову допомогу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача (судовий збір та витрати на адвокатські послуги) відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЛЛЬМАН ІНЖИНІРІНГ» (04073, м. Київ, вул. Вербова, 8; ідентифікаційний код 37566239) 2 897 344 (два мільйона вісімсот дев'яносто сім тисяч триста сорок чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 218 674 (двісті вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 62 коп. пені, 103 969 (сто три тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 25 коп. 3% річних, судовий збір у розмірі 64 399 (шістдесят чотири тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн. 77 коп. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 11 995 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 09 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 15.07.2013 р.
Суддя Ю.В. Картавцева