03.07.2013 238/970/13-а
Справа № 2а /238/24/13 рік
03 липня 2013 року Новоазовський районний суд
Донецької області
у складі судді Безрук Т. В.
при секретарі Ясиненко Л. В.
за участю:
представника позивача адвоката ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Новоазовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Новоазовської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду в вказаним позовом, зазначивши в обґрунтування своїх позовних вимог наступне.
На праві власності їй належить квартира № 27 в житловому будинку № 2 по вул. Леніна в м.Новоазовську.
Оскільки будинок многоквартирний, то послуги по централізованому опаленню квартир надавались ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Новоазовськтепломережа», але вона, як власник, договорів про надання послуг з опаленню та гарячого водопостачання жодного разу не укладала.
Оскільки послуги, які надавались ВО «Новоазовськтепломережа», її не задовольняли, сплачуючи значні кошти за опалення, температура в приміщенні вище 18 градусів не піднімалась, в травні 2012 року вона вирішила зробити автономне опалення в належній їй квартирі.
В травні 2012 року вона звернулась до КП «Житкомсервіс» Новоазовської міської ради, на балансі якого перебуває будинок, з заявою про обстеження мереж центрального опалення квартири з метою подальшого вирішення питання щодо встановлення автономного опалювання.
10.05.2012 року обстеження було здійснено комісією КП «Житкомсервіс», про що вона отримала акт обстеження.
26.05.2012 року вона звернулась з заявою до Новоазовської міської ради про надання дозволу на встановлення та підключення індивідуального автономного опалення в квартирі.
30.05.2012 року отримала лист за № 02-20/0305 за підписом в.о. голови Новоазовської міської ради про надання дозволу на підключення автономного опалення в квартирі.
Отримавши дозвіл з міської ради, згідно акту від 31.07.2012 року, складеного депутатом міської ради ОСОБА_4 вона від'єдналась від стояків центрального опалення будинку та звернулась до ПАТ «Маріупольгаз» про виготовлення технічних документів та встановлення в належній мені квартирі індивідуального автономного газового опалення.
В вересні 2012 року отримала з ПАТ «Маріупольгаз» технічні умови на реконструкцію газопостачання № 1132 від 21.09.2012 року. Згідно виготовленого проекту, працівниками ПАТ «Маріупольгаз» були виконані всі роботи по монтажу, підключенню та прийому в експлуатацію автономного опалення.
17.05.2012 року, 31.07.2012 року та 16.10.2012 року вона зверталась з заявами, до яких надавала акти про обстеження мереж опалення, відключення від мереж опалення, дозвіл міської ради та технічні умови, на ім'я директора ВО «Новоазовсьтепломережа» з повідомленням про відмову від послуг центрального опалення та просила не нараховувати плату за теплопостачання. Проте, продовжувала отримувати від ВО «Новоазовсьтепломережа» рахунки про сплату послуг за теплопостачання, але фактично таких послуг не отримувала.
Листами ВО «Новоазовсьтепломережа» їй повідомляли, що відповідно до п.2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства від 22.11.2008 року № 4, споживачі повинні звертатися до спеціальної постійно діючою міжвідомчої комісії, яка створюється органом місцевого самоврядування, або місцевий орган виконавчої влади для розгляду питань, щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.
Маючи вже встановлене індивідуальне опалення квартири, дозвіл на встановлення якого надав їй орган місцевого самоврядування в особі Новоазовської міської ради, вона була вимушена звернутися з заявою до постійно діючої комісії Новоазовської міської ради з питань відключення споживачів від централізованого опалення про надання дозволу на встановлення автономного опалення квартири.
Рішенням(згідно протоколу засідання) зазначеної комісії від 01.03.2013 року їй було відмовлено у видачі дозволу на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення на підставі роз'яснення головного управління ЖКХ Донецької ОДА від 01.03.2013року № 01-0356-08 та п.2.2 Порядку відключення окремих будинків від мереж ЦО, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства від 22.11.2008 року № 4, а саме: заяви від власників будинків по питанням відключення споживачів від ЦО розглядаються при наявності схеми перспективного розвитку тепло забезпечення населеного пункту, затвердженої органом місцевого самоврядування, а також наданні протоколу загальних зборів мешканців будинку про прийняття рішення про встановлення в будинку автономного, або індивідуального опалення.
Зазначене рішення він вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки вона, позивач, здійснила відключення від мережі централізованого опалення на підставі дозволу міськради. Вона не мала поняття, яким чином міськрада повинна була надати такий дозвіл - простим листом чи рішенням комісії. Її заява була вирішена позитивно, була прийнята до виконання спеціалістами ПАТ «Маріупольгаз», і якби їй було роз'яснено, що треба не лист, а рішення комісії, вона обов'язково чекала на рішення комісії на свою заяву влітку 2012 року.
Вана, позивач, вже виконала всі роботи по підключенню своєї квартири до автономної системи опалення, які виконала цілком на законних підставах, бо мала на те відповідний дозвіл відповідача і ні від кого не приховувала цього.
Просила винести рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача при відмові у наданні їй дозволу на відключення від мережі централізованого опалення, скасувати рішення постійно діючої комісії міськради з питань відключення споживачів від централізованого опалення без номеру від 01 березня 2013 року. Зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_2 від мереж централізованого опалення та підключення автономного опалення.
В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, просила позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що хоча позивач у 2012 році і отримала письмовий дозвіл на автономну систему опалення в належній їй квартирі, проте такий дозвіл не був оформлений рішенням постійно діючої комісії, яка на той час існувала в міськраді. Чому влітку 2012 року міськрада не оформила позивачу дозвіл на відключення від мережі централізованого опалення рішенням постійно діючої комісії, він пояснити не може, бо став головою цієї комісії лише у вересні 2012 року. 01 березня 2013 року ОСОБА_3 було відмовлено у наданні дозволу щодо відключення від мережі централізованого опалення вже рішенням постійно діючої комісії з питань відключення споживачів від централізованого опалення, бо «узаконити» вже виконані позивачем роботи з автономного опалення комісія не вправі своїм рішенням.
Суд, вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач на підставі договору купівлі - продажу від 12.03.1996 року є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с. 7).
Судом також встановлено з пояснень у судовому засіданні представників сторін і матеріалів справи, що в травні 2012 року позивач звернулася до КП «Житкомсервіс» про обстеження централізованого опалення в належній їй квартирі, і й6 травня 2012 року комісія КП «Житкомсервіс» прийшла до висновку, що прибори опалення від'єднані від стояків мережі централізованого опалення, стояки замінені на пластикові труби і утеплені ізоляцією (а.с.12).
З копії заяви від 26.05.2012 року встановлено, що позивач звернулася до Новоазовського міського голови з письмовою заявою про погодження і дачу дозволу на підключення автономного опалення в її квартирі (а.с.10), на яку 30 травня 2012 року за №02-20/0305 отримала письмову відповідь про те, що виконком Новоазовської міськради не заперечує проти підключення автономного опалення у належній їй квартирі АДРЕСА_4 за умови додержання правил технічної експлуатації об'єкту (а.с. 11).
Судом встановлено, що після отримання письмового дозволу позивач звернулася до ПАТ «Маріупольгаз» з заявою про виготовлення проекту та 21.09.2012 року отримала технічні умови №1132 (а.с.15-17), відповідно до яких ОСОБА_3 виконані роботи з проведення системи автономного опалення в належній їй квартирі.
З копії листа від 16.01.2012 року вбачається, що позивач звернулася до керівництва ВО «Новоазовськтепломережа» з проханням не нараховувати їй оплату за теплопостачання в її квартирі, оскільки вона здійснила відключення від системи централізованого опалення (а.с. 14).
Судом встановлено з пояснень представника позивача в судовому засіданні, що після отримання чергової квитанції про сплату наданих їй послуг з теплопостачання і роз'яснень ВО «Новоазовськтепломережа» позивач звернулася до постійно діючої комісії міськради з письмовою заявою про погодження і дачу дозволу на підключення в її квартирі автономного опалення (а.с. 18).
З протоколу засідання постійно діючої комісії Новоазовської міської ради з питань відключення споживачів від централізованого опалення від 01 березня 2013 року судом встановлено, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 про видачу їй акту про відключення квартири АДРЕСА_5 від мереж централізованого опалення відмовлено з посиланням на роз'яснення головного управління ЖКГ Донецької облдержадміністрації від 01 березня 2013 року №01-0356-08 і Наказ №4 Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання» (а.с. 19).
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначені основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права і обов'язки. Статтею 1 цього Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачання, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавства.
Пунктом 6 ст.26 вказаного Закону визначено право споживача відмовитися від користування послугою виконавця або виробника.
Законом України «Про теплопостачання» визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Статтею 24 цього Закону встановлені права та основні обов'язки споживача теплової енергії, в тому числі вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Цією статтею також встановлено, що захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України «Про захист прав споживачів», іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що держава забезпечує споживачів, захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Аналіз зазначених положень законів дає підстави стверджувати, що їх метою є максимально можливий захист споживача, та встановлює вільний вибір необхідних та достатніх послуг. Тобто, законодавець визнав пріоритет права споживачів на свій розсуд обирати вид необхідних послуг, їх кількість та якість.
Ініціюючи відмову від послуг централізованого теплопостачання, позивач мотивувала таке рішення неналежною якістю таких послуг та високою їх вартістю, та вказує на її право на відмову від отримання цих послуг. Відповідач не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_3, надавши письмово такий дозвіл 30 травня 2012 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Пунктом 24 і 25 цих Правил визначено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
На виконання пункту 25 цих Правил наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22 листопада 2005 року затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. До зазначеного Порядку внесені зміни наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №169 від 06 листопада 2007 року, якими виключене право споживача послуг окремого приміщення житлового будинку відмовитись від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до цього Порядку.
Суд погоджується з обґрунтуванням позовних вимог позивача в тій частині, що після внесення змін наказом №169 цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих житлових будинків, а не окремих приміщень, і, таким чином, порядок відключення окремого приміщення залишається законодавчо не врегульованим.
На підставі наведеного вище суд приходить до висновку, що наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» не може регулювати виниклі між сторонами по справі правовідносини, оскільки на засіданні постійно діючої комісії міськради 01 березня 2013 року вирішувалося питання про відключення не окремого житлового будинку, а окремого приміщення.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що з пояснень представника відповідача в судовому засіданні і наданої ним суду копії рішення Новоазовської міськради №У1/18-365 від 05 вересня 2012 року «Про затвердження складу постійно діючої комісії з питань відключення споживачів від централізованого опалення» судом встановлено, що до 05 вересня 2012 року у міськраді діяла аналогічна постійно діюча комісія на підставі рішення міськради №У/4-86 від 02 серпня 2006 року (а.с.31-33), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заява позивача від 26 травня 2012 року про надання дозволу на відключення від централізованого опалення повинна була розглядатися на засіданні цієї комісії, чого зроблено відповідачем не було, судячи з відповіді Новоазовського міського голови від 30 липня 2012 року (а.с.11).
На думку суду, відмовляючи у наданні дозволу ОСОБА_5 на відключення від централізованого теплопостачання 01 березня 2013 року на засіданні комісії, її (комісії) складу слід було звернути увагу на те, що дозвіл, який отримав споживач ОСОБА_3 ніким не визнаний незаконним, на його підставі споживачем здійснені роботи, які потягли трату певної суми коштів.
Оскільки з боку відповідача не надано доказів на підтвердження того, що позивач здійснила облаштування автономної системи теплопостачання в належній їй квартирі всупереч прийнятого відповідачем позитивного для позивача рішення з цього питання 30 травня 2012 року, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69-71, 159-163 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Новоазовської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірними дії постійно діючої комісії з питань відключення споживачів від централізованого опалення Новоазовської міської ради Донецької області щодо відмови 01 березня 2013 року ОСОБА_3 у видачі дозволу про відключення квартири АДРЕСА_6 від мережі централізованого теплопостачання.
Скасувати рішення постійно діючої комісії з питань відключення споживачів від централізованого опалення Новоазовської міської ради Донецької області в частині відмови 01 березня 2013 року ОСОБА_3 у видачі дозволу про відключення квартири АДРЕСА_7.
Зобов'язати постійно діючу комісію з питань відключення споживачів від централізованого опалення Новоазовської міської ради Донецької області надати ОСОБА_3 дозвіл на відключення від централізованого теплопостачання і на встановлення індивідуального опалення в квартирі АДРЕСА_6.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня складання в повному обсязі.
Суддя