Справа № 173/1100/13-к
Номер провадження1-кп/173/77/2013
іменем України
12 липня 2013 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого Бурхан С.М.
суддів Шевченко О.Ю., Трофимової Н.А.
при секретарі Малоок Л.В.
за участю прокурора Скрипник Д.О.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження № 12013040430000337 по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Росії, м. Барнаул, Алтайського краю, українки, громадянки України, освіта вища, пенсіонерки, раніше не судимої, постійного місця реєстрації не маючої, тимчасово проживаючої АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_2, 28.12.2012 року, близько 15.00 години, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання, яке розташоване АДРЕСА_2, в ході сварки, яка виникла між нею та її співмешканцем - ОСОБА_3, 1956 року народження, на ґрунті побутових проблем, після того, як ОСОБА_3 вдарив її в область спини сокирою, прийшовши в стан сильної агресії, вирвала у останнього з рук вищевказану сокиру та маючи намір, спрямований на позбавлення життя людини, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючих їх подальшого настання, умисно, цілеспрямовано, утримуючи вищевказану сокиру в своїй правій руці, нанесла її обухом не менше двох ударів ОСОБА_3 в праву скроневу область голови.
Побачивши, що від її дій у ОСОБА_3 з голови пішла кров, вона покинула вищевказану сокиру на місці скоєння злочину та в подальшому зникла з місця пригоди.
30.12.2012 року близько 06.00 години, ОСОБА_2, бажаючи приховати сліди скоєного нею злочину, прийшла у вищевказаний будинок, де за допомогою вищевказаної сокири розділила труп ОСОБА_3 на дві частини, розрубавши його в поперечній області, та частинами знесла їх в погріб, який розташований на території вищевказаного домоволодіння.
Своїми навмисними діями ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичного експерту № 41-Е-Д від 22.03.2013 року, заподіяла потерпілому ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з багатоуламковими переломами кісток склепіння черепу в правій скроневій ділянці, крововиливами під м'які мозкові оболонки в правій скроневій ділянці, множинними розривами твердої мозкової оболонки, раною на шкірі в правій скроневій ділянці голови з переходом на праву вушну раковину та крововиливами в м'які покривні тканини голови навколо рани, яке знаходиться в прямому причинному зв'язку з причиною смерті та відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя стосовно до живих осіб.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України визнала повністю, судовій колегії показала, що до знайомства з померлим ОСОБА_3 вона проживала в м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, а потім продала будинок та переїхала жити до ОСОБА_3 в с. Широке, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області. Померлий ніде не працював та пенсію не отримував. Згодом ОСОБА_3 забрав у неї гроші від продажу її будинку, паспорт, пенсійну картку та постійно чіплявся до неї та бив. 28.12.2012 року вона пішла на базар м. Верхівцеве, звідки повернулась близько 15:00 години та разом з ОСОБА_3 стала вживати спиртне, в процесі чого між нею та померлим виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 почав її бити по голові та по обличчю. Від його ударів вона не падала, оскільки сиділа на ліжку. Потім, ОСОБА_3 взяв в коридорі сокиру та тильною її стороною наніс їй один удар по спині. Коли ОСОБА_3 замахнувся і спробував нанести їй удар сокирою по голові, вона вихватила у нього з рук сокиру, внаслідок чого померлий сів на ліжко, а вона, тримаючи сокиру в правій руці, зі злістю, нанесла йому один удар обухом сокири в праву скроневу область голови, від якого ОСОБА_3 впав обличчям на подушку, а на голові у нього з'явилася кров. Вона дуже злякалась та втекла до своїх знайомих, в яких ночувала дві ночі. Коли вибігла з дому, то двері будинку на замок не зачиняла. Про скоєне знайомим вона не розповідала. 30.12.2012 року вранці, коли на вулиці ще було темно, вона повернулась до будинку ОСОБА_3, щоб довідатись чи живий він. Коли зайшла до будинку, то ОСОБА_3 був мертвий і лежав в тому ж положенні, в якому вона його залишила. Злякавшись того, що прийде його сестра та побачить все це, вона вирішила витягти тіло померлого з будинку та сховати його в погріб, однак труп померлого вона змогла дотягла лише до порогу. Вона не тямила, що тоді робить. Зрозумівши, що витягти труп з будинку у неї не вистачить сил, вона, взявши сокиру, розрубала нею тіло ОСОБА_3, після чого по частинам віднесла його до погребу, де сховала в ніші для картоплі та присипала землею. Потім замочила у відрі з водою свої штани з плямами крові і повернулась до своїх знайомих, в яких проживала останній час.
Незважаючи на те, що обвинувачена винною себе визнала повністю, судова колегія вважає, що її вина у скоєнні злочину, при обставинах, вказаних в описовій частині вироку, встановлена сукупністю доказів, досліджених та перевірених судовою колегією.
Свідок ОСОБА_4 судовій колегії показав, що очевидцем скоєного злочину він не був. 29 грудня 2012 року до них додому прийшла обвинувачена та сказала, що ОСОБА_3 поїхав до свого брата. Його співмешканка запропонувала ОСОБА_2 пожити у них, поки не приїде померлий. Проте, що сталося, обвинувачена їм не розповідала.
Свідок ОСОБА_5 судовій колегії показала, що очевидцем скоєного злочину вона не була. 29 грудня 2012 року до них прийшла ОСОБА_2 та сказала, що ОСОБА_3 поїхав до брата, а їй нічим топити хату. Вона запропонувала ОСОБА_2 пожити у них поки не приїде ОСОБА_3. У обвинуваченої був синяк під оком та рани на голові. Обвинувачена проживала у них до 06 лютого 2013 року. Як їй відомо, померлий ображав обвинувачену, вона часто бачила на ній побої та синяки. Проте, що сталося, обвинувачена їм не розповідала.
З даних протоколу огляду місця події від 06 лютого 2013 року - території домоволодіння АДРЕСА_2 встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії на скляній банці було виявлено та вилучено два сліди пальців руки, в кухонній кімнаті виявлені сліди бурого кольору, предмети одягу, які знаходились у відрі з водою, а в приміщенні погрібу був знайдений труп чоловіка /а.с. 8-14/.
З даних протоколу огляду трупа від 06 лютого 2013 року встановлено, що в ході проведення даного огляду, у приміщенні погрібу виявлений труп - це тіло ОСОБА_3, яке складається з двох роздільних частин. В ході проведення огляду трупу були виявлені та зафіксовані ушкодження, які на ньому малися та були видимі на момент огляду. /а.с. 18-20/
З даних протоколу проведення слідчого експерименту від 08 лютого 2013 року за участю обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії ОСОБА_2 вказала на всі обставини скоєного нею вбивства потерпілого ОСОБА_3 та показала, де, при яких обставинах, чим, яким способом та куди вона нанесла удар померлому. Також вказала, як вона, за допомогою сокири перерубала труп ОСОБА_3 та куди потім його сховала. /а.с. 50-59/
З даних судово-імунологічної експертизи № 169 від 28 лютого 2013 року встановлено, що на доставлених на дослідження вирізі зі штори (об № 1), вирізі з ковдри (об. № 2), вирізі зі шпалери з дальньої стіни кухні (об. № 6), вирізі штори з кухні біля пічки (об № 7), вирізі шпалери з кімнати (об. № 9), плащі (об. № 10,11), встановлена наявність крові людини. В зіскобу з лутки дверей 9об № 8) знайдена кров, видова приналежність якої не встановлена.
Одержаний результат дослідження не виключає можливості походження даних слідів від ОСОБА_3, 1956 року народження, в зразках біоматеріала якого виявлений тільки антиген Н. /а.с. 64-68/.
З даних висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 03/01-16 від 07 березня 2013 року встановлено, що два сліди пальців рук, вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2, придатні для ідентифікації особи.
Слід на липкій стрічці № 1 залишений вказівним пальцем правої руки, а другий слід - вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. /а.с. 87-91/.
З даних висновку судово-медичної експертизи № 41-Е-Д від 22 березня 2013 року встановлено, що у ОСОБА_3 виявлена відкрита черепно-мозкова травма з багатоуламковими переломами кісток склепіння черепу в правій скроневій ділянці, з крововиливами під м'які мозкові оболонки в правій скроневій ділянці, множинними розривами твердої мозкової оболонки, раною на шкірі в правій скроневій ділянці голови з переходом на праву вушну раковину та крововиливами в м'які покривні тканини голови навколо рани
Виявлене при судово-медичній експертизі трупа пошкодження є прижиттєвим та могло утворитись незадовго до настання смерті, при тупій травмі, від дії тупого твердого предмету ( або його частини), який діяв з великою силою ( великим прискоренням) та мав значну вагу, жорстку конструкцію, знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті та відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя стосовно живих осіб
Смерть ОСОБА_3 могла настати у грудні 2012 року.
Враховуючи дані протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченої ОСОБА_2 можна стверджувати про невідповідність між даними, вказаними нею та даними, отриманими під час проведення судово-медичної експертизи трупа (при судово-медичній експертизі була виявлена відкрита черепно-мозкова травма, отримана внаслідок кількаразової ударної дії, в момент спричинення, виявлених при судово-медичній експертизі трупа пошкоджень, потерпілий вірогідно міг знаходитись в положенні лежачи або близькому до такого, хоча не виключається можливість отримання першого удару в вертикальному або близькому до такого положення). /а.с. 102-104/.
З даних висновку судово-медичної експертизи № 240-МК від 12 квітня 2013 року встановлено, що пошкодження на фрагменті склепіння черепу від трупа ОСОБА_3, 1956 року народження, могли бути заподіяні обухом, представленої на експертизу, сокири /а.с. 116-118/
Таким чином, оскільки всі досліджені судовою колегією докази логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного, не містять протиріч, судова колегія, оцінивши їх окремо та в сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченої доказана у повному обсязі.
Даючи оцінку показанням обвинуваченої ОСОБА_2 в частині кількості нанесених нею ударів обухом сокири потерпілому в область голови, судова колегія виходить з того, що висновок судово-медичної експертизи № 41-Е-Д від 22.03.2013 року (а.с. 102-104) вказує на невідповідність між даними, вказаними ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту (а.с. 50-59) та даними, отриманими під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3, при проведенні якої була виявлена відкрита черепно-мозкова травма, отримана внаслідок кількаразової ударної дії, в момент спричинення, виявлених при судово-медичній експертизі трупа пошкоджень, потерпілий вірогідно міг знаходитись в положенні лежачи або близькому до такого, хоча не виключається можливість отримання першого удару в вертикальному або близькому до такого положення (а.с. 102-104).
Крім того, на думку судової колегії, доводи обвинуваченої ОСОБА_2 у тому, що нею був нанесений один удар обухом сокири померлому ОСОБА_3 в область голови в момент, коли той намагався нанести їй повторно удар сокирою, з урахуванням висновку вищевказаної судово-медичної експертизи, є безпідставними, а тому судова колегія не приймає їх до уваги та бере за основу обвинувачення дані судово-медичної експертизи № 41-Е-Д від 22.03.2013 року (а.с. 102-104).
Даючи оцінку свідченням допитаних по кримінальному провадженні осіб, в сукупності з зібраними по кримінальному провадженню доказами, судова колегія вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України - навмисне вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Призначаючи покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 65 КК України, судова колегія враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, особу обвинуваченої, її вік, обставини, при яких був скоєний даний злочин, особистість померлого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_2 характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра не значиться, скоєний нею злочин відноситься до особливо тяжких злочинів, раніше не судима, померлий ОСОБА_3, з яким обвинувачена проживала в цивільному шлюбі, як встановлено в ході судового слідства, характеризувався з негативної сторони.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України, судова колегія відносить повне визнання вини та щире каяття.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судова колегія відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З метою виправлення та перевиховання обвинуваченої, а також попередження скоєння нових злочинів з її боку, з урахуванням її похилого віку, характеру скоєного злочину та сукупності пом'якшуючих обставин, судова колегія вважає, що їй необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний термін, передбачений санкцією статті, за якою вона визнана винною.
У зв'язку з тим, що потерпіла ніяких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не заявляла, судовою колегією дане питання не обговорювалось.
Питання про речові докази, а саме: лопата, 2 вирізи штор зі слідами РБК, 2 вирізи шпалер зі слідами РБК, виріз з ковдри зі слідами РБК, картонна коробка зі слідами РБК, зіскоб РБК з лутки дверей, плащ зі слідами РБК, 2 молотка, 1 сокира, пилка по дереву, жіночі джинси синього кольору, жіночий халат коричневого кольору, сокира, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів при Верхньодніпровському РВ ГУМВС України в Дніпропетровської області, два сліди пальців руки, підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України
Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 03/01-16 від 07.03.2013 року в розмірі 244 гривні 50 копійок, підлягають вирішенню по правилам ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст.100, 124, 369- 371,373 -376 КПК України, судова колегія,
ОСОБА_2 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК УКРАЇНИ та призначити їй покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попереднім - тримання під вартою.
Зарахувати до терміну покарання знаходження ОСОБА_2 під вартою, та вираховувати з моменту її затримання - 06 лютого 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України у Дніпропетровській області судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № № 03/01-16 від 07.03.2013 року в розмірі 244 (двісті сорок чотири) гривні 50 копійок.
Речові докази по справі - лопата, 2 вирізи штор зі слідами РБК, 2 вирізи шпалер зі слідами РБК, виріз з ковдри зі слідами РБК, картонна коробка зі слідами РБК, зіскоб РБК з лутки дверей, плащ зі слідами РБК, 2 молотка, 1 сокира, пилка по дереву, жіночі джинси синього кольору, жіночий халат коричневого кольору, сокира, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів при Верхньодніпровському РВ ГУМВС України в Дніпропетровської області, після набрання вироком законної сили - знищити;
два сліди пальців руки - зберігати в матеріалах справи.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Згідно ч.6 ст. 376 КК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: Бурхан С.М.
Судді: Шевченко О.Ю.
Трофимова Н.А.