Постанова від 15.04.2013 по справі 2а/0470/11184/12

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р. Справа № 2а/0470/11184/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - Мадалиць В.В. та представника відповідача - Степанова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі

м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної

податкової служби

до Приватного підприємства «КМТ - Титан»

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «КМТ - Титан» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 12798 грн. 19 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 03.12.2012 року відповідач має узгоджену суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 12798 грн. 19 коп, проте, у встановлені строки її не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворився податковий борг на вказану суму. Податковий борг відповідачем не сплачений, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що податковий борг Приватного підприємства «КМТ - Титан» встановлений податковим повідомленням - рішенням № 0002132302/0 від 28.12.2010 року був погашений шляхом зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, що передбачено п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «КМТ - Титан» до травня 2011 року перебувало на обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, а з травня 2011 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2010 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку ПП «КМТ - Титан» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки було прийнято акт № 2596/23-2/304675279 від 14.12.2010 року, яким встановлено заниження відповідачем податку на додану вартість. На підставі акту № 2596/23-2/304675275 від 14.12.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002132302/0 від 28.12.2010 року, яким визначено зобов'язання ПП «КМТ - Титан» з податку на додану вартість 12625 грн. 50 коп.

На підставі ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкову вимогу № 399 від 15.04.2011 року на суму 12798 грн. 19 коп.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

18.04.2011 року ПП «КМТ - Титан» надало до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, яка була надіслана до контролюючого органу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У рядку 20.1 розділу ІІІ вказаної податкової декларації відповідач зазначив, що здійснює зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 12625 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 49.3. ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Факт отримання податкової декларації позивачем підтверджується підписом уповноваженої особи отримувача на повідомленні про вручення.

Після отримання податкової декларації та розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, податковим органом не було надіслано на адресу ПП «КМТ - Титан» письмової відмови у прийнятті податкової декларації, а отже даний факт свідчить про прийняття податкової декларації контролюючим органом.

Крім того, судом встановлено, що сума боргу з податку на додану вартість, яка визначена податковим повідомлення - рішенням № 0002132302/0 від 28.12.2010 року складає 12625 грн. 50 коп., а не 12965 грн. 50 коп., як зазначено позивачем у позові.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, приймаючи до уваги наявність у відповідача від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 12625 грн. 50 коп., дії відповідача відповідали положенням п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та податковий борг нарахований згідно з податковим повідомленням - рішенням № 0002132302/0 від 28.12.2010 року був погашений. Проте, позивачем не було враховано факт подання відповідної податкової декларації до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська та факт відсутності податкового боргу при подачі позовної заяви щодо його стягнення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 22.04.2013 р.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 22.04.2013р. Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко

Попередній документ
32443097
Наступний документ
32443099
Інформація про рішення:
№ рішення: 32443098
№ справи: 2а/0470/11184/12
Дата рішення: 15.04.2013
Дата публікації: 18.07.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: