Справа: № 2309/1025/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Зінченко М.Г. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
10 липня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Катеринопільського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до УДВС відділу примусового виконання рішень ГУЮ у Черкаській області про визнання протиправними дій щодо прийняття постанови від 30.12.2011 року про закінчення виконавчого провадження № 27820303; визнання незаконною та скасування даної постанови; зобов'язання відновити виконавчого провадження.
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14.11.2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УДВС відділу примусового виконання рішень ГУЮ у Черкаській області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.
Як вбачається з матеріалів справи, що 25.07.2011 на підставі виконавчого листа від 01.07.2011 року, виданого Катеринопільським районним судом Черкаської області, відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до зазначеної постанови УПСЗН Катеринопільської РДА зобов'язали провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки, у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат за кожен рік, відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої бюджетними законами на відповідний рік.
В матеріалах справи наявна копія вимоги державного виконавця ППВР ГУЮ у Черкаській області від 16.08.2011 року за № 5000/0901 щодо зобов'язання УПСЗН Катеринопільської РДА в термін до 25.08.2011 року чи виконано рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09.09.2010 року.
У зв'язку з невиконанням рішення суду, 16.08.2011 року державним виконавцем ППВР ГУЮ у Черкаській області винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 1360 грн.
25.08.2011 року УПСЗН Катеринопільської РДА своїм листом № 1886 повідомили відповідача про поважність невиконання вимог ДВС в зв'язку з відсутністю прийняття Урядом відповідних рішень та нормативно-правових актів, які стосуються соціальних гарантій, необхідних для даних виплат, а також належного додаткового фінансового забезпечення розпорядником коштів вищого рівня.
30.12.2011 року зазначене вище виконавче провадження закінчено на підставі п. 11 ст. 49 та ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документу до суду в зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника).
В зв'язку з відсутністю будь-яких відомостей з приводу виконання зазначеного вище судового рішення, позивач 07.09.2012 року звернувся до ГУЮ у Черкаській області для надання відповідної інформації.
17.09.2012 року згідно супровідного листа № 10255/03-0130 на адресу позивача було направлено копії постанови від 25.07.2011 року про відкриття виконавчого провадження та від 30.12.2011 року про його закінчення, які отримані ОСОБА_2 лише 19.09.2012 року.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлено цим Законом неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, які спрямовані на завершення виконавчого провадження.
Частиною. 1, 2 ст. 75 Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішень. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до положень п. 11 ст.49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав: у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону» (повернення виконавчого документу до суду в зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника).
За ч. 3 ст. 49 Закону про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення. В свою чергу, в спірній постанові держаним виконавцем не вказано, які дії були проведені ним у відповідності до ст. 75 Закону, що зробив боржник по виконання рішення суду, на підставі яких саме доводів державний виконавець дійшов висновку про можливість закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» вказано, що державний орган влади не має права посилатись на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. Не виконавши рішення
суду, національні органи влади перешкодили заявникові одержати гроші, які він підставно очікував одержати. Відсутність коштів не може виправдовувати такий недолік.
Таким чином, спірна постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною.
Матеріали справи не містять жодного підтвердження виконання УПСЗН Катеринопільської РДА рішення суду в повному обсязі, а тому судова колегія повністю погоджується з доводами суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача по прийняттю постанови від 30.12.2011 року про закінчення виконавчого провадження № 27820303 та визнання даної постанови в зав'язку з цим незаконною і її скасування.
Також Катеринопільським районним судом Черкаської області правомірно зобов'язано УДВС відділу примусового виконання рішень ГУЮ у Черкаській області поновити виконавче провадження № 27820303, оскільки без цього не відбудеться повного захисту порушених прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи встановлені правильно, з'ясовані повно та об'єктивно, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 3, 15, 17, 19, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області - залишити без задоволення.
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14.11.2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Ісаєнко Ю.А.