18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 липня 2013 року Справа № 18/5026/1110/2012
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - Коханій О.В. - представник за довіреністю,
від третьої особи - Коханій О.В. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Метон
Трейдинг", м. Черкаси
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
товариства обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго",
с. Березняки, Смілянського району, Черкаської області
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Метон Трейдинг" про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг №СR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року (укладеного між позивачем та третьою особою) в розмірі 1 315 345, 51 доларів США, в тому числі: 1 000 000 доларів США заборгованість по кредиту, 158 205,34 доларів США заборгованість по відсотках та 157 140,17 доларів США заборгованість по штрафних санкціях, а також 7 627 087 грн. 65 коп., з яких: 5 575 780 грн. 00 коп. заборгованість по кредиту, 1 176 998 грн. 61 коп. заборгованість по відсотках та 874 309 грн. 04 коп. заборгованість по штрафних санкціях (з урахуванням заяви від 12 квітня 2013 року за №12-4-10/4560 про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 127-129 т.1)), шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська (вул. Комсомольська), 78 та земельну ділянку площею 1,236 га, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 78.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 липня 2012 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго" та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07 серпня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 вересня 2012 року було зупинено провадження у справі №18/5026/1110/2012 до закінчення розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням зі справи №08/5026/1238/2012, про визнання зобов'язання за договором іпотеки №РL 11-028/28-2 від 11 квітня 2011 року припиненим.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 квітня 2013 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 16 квітня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 квітня 2013 року було зупинено провадження у даній справі до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 26 березня 2013 року зі справи №01/5026/1357/2012.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 червня 2013 року провадження у справі №18/5026/1110/2012 поновлено, продовжено строк розгляду спору до 14 липня 2013 року та призначено розгляд справи на 09 липня 2013 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 09 липня 2013 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12 липня 2013 року на 10 год. 30 хв.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, однак про час та місце проведення судового засідання був повідомлений під розписку в засіданні, що відбулося 09 липня 2013 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що оскільки ухвалою суду від 26 березня 2013 року зі справи №01/5026/1357/2012 встановлено факт переведення боргу товариства обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго" (який виник на підставі кредитного договору №СR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року) на Шрамка О.В., то відповідач не є зобов'язаною стороною за договором іпотеки №PL 11-028/28-2 від 11 квітня 2011 року, оскільки сам договір іпотеки і забезпечене ним зобов'язання є припиненим в силу вимог ст. 523 ЦК України. В той же час відповідач не поручався перед новим боржником по кредитному договору №СR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки ухвалою суду у справі №01/5026/1357/2012 від 26 березня 2013 року про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго" у визнанні кредиторських вимог позивача на загальну суму 15 709 936 грн. 59 коп. було відмовлено.
Суд, заслухавши представника третьої особи, вважає за необхідне клопотання останнього залишити без задоволення, оскільки п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачено припинення провадження у справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Однак склад сторін зі справи №01/5026/1357/2012 відносно яких було прийнято рішення від 26 березня 2013 року не відповідає складу сторін по даній справі.
В судовому засіданні, яке відбулося 12 липня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1110/2012.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з відповідним позовом про звернення стягнення на заставлене майно, позивач зазначав, що у зв'язку з неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго" (позичальником/клієнтом) умов договору про надання банківських послуг №СR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року, позивач має право задовольнити свої вимоги по погашенню заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.15 договору іпотеки).
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 11 квітня 2011 року між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго" (клієнт) було укладено договір про надання банківських послуг №СR 11-015/28-2.
Відповідно до умов вказаного договору банк зобов'язався надати на вимогу клієнта банківську послугу (кредит), а клієнт зобов'язався прийняти банківську послугу та належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку (п. 3 договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позивачем зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору №СR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року, було виконано і надано третій особі банківську послугу - кредит, що підтверджується копіями кредитних заявок (а.с. 52-58 т. 1) та копіями меморіальних ордерів (а.с.162-169 т.1). Пунктами 4, 34 кредитного договору встановлено, що ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту, що складає 1 700 000 дол. США.
Строк повернення кредиту - 30 квітня 2013 року (п. 34.2. договору).
Згідно п. 6 кредитного договору банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно у безготівковій формі. Розмір плати визначається сторонами в договорі та/або заяві про надання банківської послуги відносно кожної з банківських послуг, надання якої було письмово погоджене між сторонами.
Так, із кредитних заявок на отримання кредиту вбачається, що сторонами було погоджено процентну ставку за користування кредитними коштами у доларах США в розмірі LІBOR+13,5% річних, у гривнях процентна ставка змінювалася та складала 14,75%, 16,90%, 19% та 20% річних.
В п.1. кредитного договору надано визначення терміну LІBOR - це фіксована індикативна процентна ставка, яка розраховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозиції ресурсів в валюті долари США банків - членів британської банківської асоціації (ВВА LІBOR Соntributor Panel Banks); визначається на 11.00 годин рівно за лондонським часом для валюти долари США на строк в один місяць згідно даних інформаційної системи REUTERS на відповідну дату; розмір (значення) фіксується у перший банківський день кожного місяця і застосовується при розрахунку процентної ставки протягом періоду до першого банківського дня місяця, що є наступним за кожним таким місяцем; протягом строку дії договору може становити будь - яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Пункт 9 кредитного договору передбачає, що банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначені банком частині за умови наявності/настання випадку невиконання умов договору. В таких випадках виконання боргових зобов'язань повинно бути здійснене клієнтом протягом 3 банківських днів з дня пред'явлення банком клієнту відповідної письмової вимоги про це.
На виконання п. 9 кредитного договору та відповідно до ст. 530 ЦК України, 08 червня 2012 року за вих. № 08-12-12-4/4325 позивач направив клієнту (третій особі) досудову вимогу від 08 червня 2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач вимагав від клієнта погасити всю заборгованість за кредитним договором протягом семи календарних днів з дня пред'явлення даної вимоги.
Однак в порушення умов кредитного договору та вимог чинного законодавства клієнт (товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго") не здійснив погашення всієї суми заборгованості у встановлені строки.
Згідно п. 15. кредитного договору за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором, клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у договорі, а саме: за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені договором строки, клієнт зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних винагород, що підлягають сплаті відповідно до договору.
В подальшому договором про зміну за №1 від 07 березня 2012 року сторонами було внесено зміни до договору про надання банківських послуг №СR 11-015/28-2, зокрема було змінено графік повернення траншів (п.28 договору викладено в новій редакції).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 575 ЦК України визначено окремі види застав, зокрема іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
З метою забезпечення виконання позичальником/клієнтом своїх зобов'язань, згідно умов договору про надання банківських послуг №СR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року між банком (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Метон Трейдинг" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 11 квітня 2011 року за №PL 11-028/28-2.
Предметом іпотеки за цим договором є нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська (вул. Комсомольська), 78, а саме: приміщення кафе з прибудовами (літ. А-ІІ, А'-І, а, площею 389,4 кв.м. та земельна ділянка площею 1,236 га, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 78.
Заставна вартість предмета іпотеки складає 5 322 000 грн. 00 коп, що в перерахунку за валютним курсом НБУ на дату укладення договору іпотеки становить 688 198, 43 дол. США (п. 25 договору іпотеки).
В пункті 11 договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір банку (і) за рішенням суду, або (і) на підставі виконавчого напису нотаріуса, або (і) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, або (і) в іншому випадку, передбаченому чинним законодавством України.
Згідно п. 15. договору іпотеки у разі порушення боргових зобов'язань та/або умов договору іпотеки та наміру банку звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, банк направляє/надсилає клієнту/іпотекодавцю письмове(і) повідомлення про порушення за формою наведеною в п. 20 договору іпотеки. В повідомленні про порушення, зокрема, зазначається стислий зміст порушених зобов'язань/умов, загальний розмір невиконаних вимог, а також вимога про виконання порушених зобов'язань у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання повідомлення про порушення. Якщо протягом встановленого в повідомленні про порушення строку вимога про виконання порушеного зобов'язання залишається без задоволення, банк вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Сторони домовились, що положення, викладені вище в цьому пункті, не є перешкодою для реалізації права банку звернутись в будь - який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку, а також не перешкоджають банку здійснювати право щодо вимоги дострокового виконання клієнтом боргових зобов'язань, а також право звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку без попереднього повідомлення клієнта/іпотекодавця шляхом направлення/надіслання вимоги про усунення порушення.
Керуючись п. 15 договору іпотеки 22 червня 2012 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про порушення від 22 червня 2012 року за №08-12/4629, в якому вимагав від відповідача виконати порушене зобов'язання у тридцятиденний строк з моменту направлення відповідачу зазначеного повідомлення та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
З матеріалів справи також вбачається, що 07 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (банк), громадянином Шрамком Олексієм Володимировичем (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Нафтаенерго" (боржник) було укладено договір поруки № SR 11-027/28-2/1, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, та прийняти на себе права та обов'язки боржника в повному обсязі таких зобов'язань на умовах визначених в цьому договорі (п. 1.1. договору поруки).
Під кредитним договором розуміється договір про надання банківських послуг CR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року укладений між банком та боржником, з усіма існуючими та майбутніми змінами, доповненнями та додатками, тобто договір на підставі якого банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на майно відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Нафтаенерго" умов вказаного кредитного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки, порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку як встановлено у кредитному договорі.
Згідно п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині. Кредитор має право вимагати від поручителя прийняти на себе всі права та обов'язки клієнта за кредитним договором в порядку та на умовах визначених цим договором.
Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом 1-го (одного) банківського дня з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора, якщо інше не передбачено цим договором. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю у вимозі. За вимогою кредитора погашення боргових зобов'язань може бути здійснено на рахунок боржника (п. 3.2).
Обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою вказаною в цьому договорі чи вручив вимогу особисто поручителю, що підтверджуєься підписом поручителя про отримання (п. 3.6. договору поруки).
У пункті 3.7. договору поруки визначено, що після отримання повідомлення про порушення поручитель зобов'язаний виконати вказану вимогу у зазначений в повідомленні строк або підписати отримане повідомлення і повернути його кредитору, що свідчить про прийняття на себе прав та обов'язків клієнта за кредитним договором.
Отже, поручитель - громадянин Шрамко О.В. мав право діяти альтернативно.
01 серпня 2012 року боржник (товариство обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго") отримав від публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" копію повідомлення від 22 червня 2012 року про порушення, яке вже було підписано громадянином Шрамком О.В. та публічним акціонерним товариством "ОТП Банк".
Таким чином слід дійти висновку, що з 22 червня 2012 року поручитель Шрамко О.В. прийняв на себе всі права та обов'язки клієнта банку - товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго" за кредитним договором № CR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року.
Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Частина 2 ст. 628 ЦК України передбачає, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Тобто фактично відбулось переведення боргу, оскільки сторони узгодили умовами договору поруки також заміну боржника - клієнта банку, що відбулася за згодою кредитора (банку).
При цьому судом враховано правові висновки, що викладені в постанові Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2013 року у справі №01/5026/1357/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго".
На момент прийняття рішення зі спору, вищенаведений трьохсторонній договір від 07 березня 2012 року є чинним і в установленому законом порядку не був визнаний недійсним.
Як зазначалося вище, виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго" за договором про надання банківських послуг №СR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року було забезпечено іпотечним договором від 11 квітня 2011 року за №PL 11-028/28-2, згідно умов якого банк має право у разі невиконання клієнтом (товариством обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго") боргових зобов'язань (повернення кредиту) одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (ч. 1 ст. 523 ЦК України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки, як уже зазначалося вище, судом було встановлено факт переведення боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Нафтаенерго" за договором про надання банківських послуг №СR 11-015/28-2 від 11 квітня 2011 року на іншу особу - Шрамко О.В., а відповідач не поручався за нового боржника, то з урахуванням вимог ч. 1 ст. 523 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку" позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 315 345, 51 доларів США, в тому числі: 1 000 000 доларів США заборгованість по кредиту, 158 205,34 доларів США заборгованість по відсотках та 157 140,17 доларів США заборгованість по штрафних санкціях, а також 7 627 087 грн. 65 коп., з яких: 5 575 780 грн. 00 коп. заборгованість по кредиту, 1 176 998 грн. 61 коп. заборгованість по відсотках та 874 309 грн. 04 коп. заборгованість по штрафних санкціях, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягають.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 17 липня 2013 року.
Суддя А.В.Васянович