04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"09" липня 2013 р. Справа№ 5011-41/6916-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Рєпіної Л.О.
Суліма В.В.
За участі представників:
від позивача: Нінічук О.В. - представник
від відповідача: Курганова А.В. - представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення господарського суду міста Києва по справі № 5011-41/6916-2012 від 11.03.2013 (повний текст рішення складено і підписано 18.03.2013) (суддя - Спичак О.І.)
за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
до Національної телекомпанії України
про стягнення 4 953 560,00 грн.
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 4 953 560,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2013 року у справі № 5011-41/6916-2012 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить, скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, а тому посилання суду на відсутність у діях відповідача вини є безпідставним.
Апелянт також зазначає на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги посилання відповідача на відсутність грошових коштів на задоволення вимог позивача, оскільки відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Крім того, позивач зазначає, що оскільки належними та допустимими доказами підтверджується завдання позивачу збитків на суму 4 953 560,00 грн. на трансляцію телевізійних програм Національної телекомпанії України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 04.06.2013.
Представник відповідача 30.05.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2013 у справі № 5011-41/6916-2012 без змін.
Свій відзив відповідач обґрунтовує відсутністю між сторонами договірних відносин щодо трансляції позивачем сигналу відповідача, а також Попереднім договором щодо укладення договору поза межами державного замовлення від 20.08.2011 укладеним між сторонами, яким передбачено, що сторони не несуть відповідальності у разі ненастання подій, передбачених п. 1 Попереднього договору.
У судовому засіданні 04.06.2013 оголошено перерву до 02.07.2013, зобов'язано позивача надати деталізований розрахунок надання телекомунікаційних послуг відповідачу у спірний період.
25.06.2013 від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких відповідач зазначає на недоведеності факту надання відповідачеві телекомунікаційних послуг поз мажами державного замовлення після 19.08.2011, а також на зміну позивачем у апеляційній скарзі предмету та підстав позову.
01.07.2013 від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі з клопотанням про долучення додаткових доказів, що підтверджують позовні вимоги.
У судовому засідання 02.07.2013 оголошено перерву до 09.07.2013.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню з наступних підстав:
19.08.2011 Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до відповідача з листом вих. 3981/9-06 в якому зазначив, що оскільки позивач не має правових підстав для надання телекомунікаційних послуг відповідачу поза межами державного замовлення з 20.08.2011 то він буде вимушений вжити заходів щодо їх припинення.
20.08.2011 між Національною телекомпанією України (замовник) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (виконавець) було укладено Попередній договір щодо укладення договору поза межами державного замовлення (надалі - Попередній договір).
За умовами Попереднього договору сторони погодили у строк до 31.12.2011 року укласти Договір на розповсюдження (трансляцію) телепрограм замовника в обсязі, що перевищує загальний обсяг мовлення передбачений державним замовленням, за період з 20 серпня по 31 грудня 2011р. виключно за умови та у разі:
- після повного виконання Замовником своїх грошових зобов'язань Договору №9-26/9 від « 23» червня 2011 року;
- фактичного надходження в повному обсязі необхідних коштів на спеціальний реєстраційний рахунок Замовника за КПКВ 1701150 та збільшення достатніх обсягів кошторисних призначень на очікуваний загальний обсяг мовлення поза межами державного замовлення;
- затвердження Головним розпорядником (Державним комітетом телебачення і радіомовлення України) у встановленому діючим законодавством порядку відповідних змін до кошторисів видатків Замовника, відповідно ст. 48 Бюджетного кодексу України «Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу)», та після проведення Замовником необхідних попередніх процедур, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель»;
- після проведення Замовником необхідних попередніх процедур, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель».
У свою чергу, Національна телекомпанія України розглянувши лист позивача від 19.08.2011 № 3981/9-06 направила позивачу лист № 8-01-17/2460 від 29.08.2011, у якому зазначила, що нею вживаються всі можливі заходи щодо вирішення проблемних питань, а також містилось прохання поставитись з розумінням до тимчасової неврегульованості правових підстав надання послуг трансляції та не припиняти мовлення Першого Національного як єдиного державного телевізійного каналу.
22.12.2011 позивачем направлено відповідачу лист №6096/4-06 від 22.12.2011 разом з Додатковою угодою № 2 до Договору №9-26/9 від 23.06.2011, у відповідності до умов якої передбачено збільшення ціни Договору до 14 953 830,52 грн., продовження терміну дії Договору та строку надання послуг до 31.12.2011р.
Відповідач листом №8-11-19/15 від 11.01.2012 року повідомив позивача про те, що пропозиція про укладення Додаткової угоди №2 до Договору №9-26/9 від 23.06.2011 не може бути прийнята, оскільки вона порушує вимоги чинного законодавства України.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, сторонами не була досягнута згода стосовно укладення основного договору на підставі Попередньої угоди від 20.08.2011.
Як закріплено нормами ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням: господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2012 у справі № 5011-9/325-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2012, встановлено, що позивач фактично продовжував надавати послуги відповідачу щодо розповсюдження (трансляцій) програм останнього, а отже відповідачем приймались послуги позивача, однак відповідачем акти виконаних робіт не підписувались, оплата за надані в період з 20.08.2011 по 31.12.2011 послуги відповідачем не проводилась.
Враховуючи наведені обставини позивач просив стягнути з відповідача фактичні збитки, які виникли у зв'язку з наданням відповідачу послуг у позадоговірний період в сумі 4 953 560,00 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, що на підставі п. 7 Попереднього договору від 20.08.2011 у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати збитки позивача з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 Попереднього договору Сторони погодили, що розмір відповідальності замовника (відповідача) за цим Договором в буд-якому випадку обмежується сумою, що не повинна перевищувати вартості послуг визначених на підставі діючих тарифів виконавця (позивача). Сторони не несуть відповідальності у разі не настання подій передбачених у п. 1 Попереднього договору.
З аналізу зазначеного пункту Попереднього договору не вбачається, що відповідач не несе відповідальності за збитки завдані позивачу, які виникли з позадоговірних відносин, якими по своїй суті є надання послуг з 20.08.2011 по 31.12.2011 на прохання відповідача, яке викладене у листі Національної телекомпанії України № 8-01-17/2460 від 29.08.2011.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Як вбачається з матеріалів справи до складу збитків позивачем зараховано вартість спожитої електроенергії, витрати на матеріали, запчастини, комунальні послуги та витрати на оплату праці загалом на суму 4 038 010,00 грн., крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму податку на додану вартість, податку на прибуток та сплачені дивіденди на суму 915 550,00 грн.
Дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що грошові кошти в сумі 915 550,00 грн., витрачені позивачем, було сплачено саме з метою забезпечення трансляції сигналу відповідача.
Натомість законним та обґрунтованим є твердження позивача про наявність у Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення збитків в сумі 4 038 010,00 грн. які виникли у зв'язку з виконанням прохання позивача про продовження трансляції сигналу відповідача у період з 20.08.2011 по 31.12.2011.
Щодо посилань відповідача, що у своїй апеляційній скарзі позивач змінив підстави позову колегія суддів зазначає, що як в апеляційній скарзі так і позовній заяві зазначено, що у спірний період відповідачу надавались послуги, які завдали позивачу матеріальних збитків, а тому твердження відповідача про зміну підстав позову є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач своїми діями спричинив позивачу матеріальні збитки, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з Національної телекомпанії України до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення підлягає стягненню 4 038 010,00 грн. збитків.
Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2013 року у справі № 5011-41/6916-2012 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 по справі № 5011-41/6916-2012 скасувати.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, ЄДРПОУ 23152907) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, ЄДРПОУ 01190043) 4 038 010,00 (чотири мільйони тридцять вісім тисяч десять грн. 00 коп.) грн. збитків, 52 482,57 (п'ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят дві грн. 57 коп.) грн. судового збору за подання позовної заяви та 28 051,03 (двадцять вісім тисяч п'ятдесят одну грн. 03 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Матеріали справи № 5011-41/6916-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Рєпіна Л.О.
Сулім В.В.