12 липня 2013 року Справа № 925/769/13
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: Циганенко О.С. - за довіреністю;
від відповідача: Єрьоменко В.В. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна Нива" про стягнення 2 867 406,79 грн.,
Пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 867 406,79 грн. по договору дистрибуції № 4 від 03.01.2012 року, на які позивач не отримав товар від відповідача. У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просить його задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з мотивів, що спірні кошти відповідачем від позивача були отримані з невідомої підстави, але не на виконання договору дистрибуції № 4 від 03.01.2012 року; ні кошти, ні товар на них не повинні сплачуватися і поставлятися відповідачем, оскільки для цього не було належної вимоги позивача.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона спирається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається наступне:
03 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібна Нива" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" (Дистриб'ютор) було укладено договір № 4 (а.с. 8-12) у відповідності до якого відповідач (Постачальник) надав позивачу (Дистриб'ютору) право не ексклюзивної Дистрибуції - право продажу Продукції на визначеній у додатку № 1 до договору Території дистрибуції, при цьому за відповідачем (Постачальником) залишилось право особисто або через інших осіб реалізовувати на зазначеній території дистрибуції аналогічну продукцію, а також зобов'язався поставити , а позивач (Дистриб'ютор) зобов'язався прийняти і оплатити продукцію - Торгових марок : "Холодний Яр", "Славна ягідка", "Проста", а саме горілки та горілки особливі, настоянки, настоянки гіркі, а також взяв на себе зобов'язання по розповсюдженню продукції виключно на території дистрибуції ( п. 1.1 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому разі до повного виконання усіх зобов'язань сторонами за даним договором ( п. 10.1 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору відповідач (Постачальник) відвантажує продукцію протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відповідної заявки на адресу складу позивача (Дистриб'ютора), вказану в заявці.
Укладений сторонами договір суд оцінює як договір комісії, який відповідає ст. 1011, 1012 ЦК України про те, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
У відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За доводами позивача на виконання умов договору дистриб"юції № 4, а саме п. 4.3 договору, позивачем ( Дистриб'ютором) було розміщено заявки на поставку продукції, які були погоджені з відповідачем (Поставщиком) шляхом виставлення рахунків на оплату замовленої позивачем (Дистриб'ютором) продукції:
- рахунок № 154 від 05.11.2012 року на суму 1 000 000,00 грн. ( а.с. 33);
- рахунок № 155 від 06.11.2012 року на суму 1 000 000,37 грн. ( а.с. 36);
- рахунок № 162 від 26.11.2012 року на суму 1 000 000,02 грн. ( а.с. 39) з переліком видів алкогольної продукції та їх кількості, які відповідач збирався поставити позивачу.
Позивачем було здійснено оплату згідно зазначених рахунків на загальну суму 3 000 000,39 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких є в матеріалах справи:
- платіжне доручення № 301457 від 05 листопада 2012 року на суму 1 000 000,00 грн. ( а.с. 34);
- платіжне доручення № 301473 від 06 листопада 2012 року на суму 1 000 000,37 грн. ( а.с. 37);
- платіжне доручення № 302243 від 28 листопада 2012 року на суму 1 000 000,02 грн. ( а.с. 40).
Призначення платежів за всіма оплатами містять посилання на вищевказані рахунки відповідача № 154,155,162.
Отримання вказаних коштів від позивача відповідач не заперечив.
За твердженням позивача, відповідач не виконав перед позивачем зобов'язань щодо поставки продукції, вартість якої була оплачена, але не поставлена відповідачем в терміни визначені договором, становить 2 867 406,79 грн., оскільки в погашення частини суми боргу позивач зарахував здійснені поставки відповідачем продукції після отримання ним коштів.
07 травня 2013 року на адресу відповідача позивач направив вимогу № 272 (а.с. 42 том 1) про сплату боргу в сумі 2 867 406,79 грн. з підстав втрати інтересу до прийняття виконання відповідачем за договором між сторонами. Направлення вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією (а.с. 44), але відповідач відповіді на дану претензію не надав, з чого і виник спір.
Відмова від прийняття виконання за договором є правом позивача та відповідає положенням ст. 612 ЦК України, якою передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. У відповідності до ст. 22 ГПК України збитками є витрати, які особа понесла або мустить понести для відновлення свого права. В даному випадку збитками позивача є кошти, які він втратив, сплативши відповідачу та не отримавши на них продукції, що дає підстави позивачу вимагати стягнення коштів у примусовому порядку.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 867 406,79 грн., які позивач просить стягнути з відповідача примусово.
Суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, виходячи з такого:
З матеріалів справи не вбачається і позивач заперечує ту обставину, що між сторонами були інші стосунки, ніж виконання договору дистриб"юції № 4, в період яких позивач сплатив відповідачу спірні кошти. Крім того, рахунки, які були виставлені відповідачем позивачу на оплату, містять посилання на той товар, який був предметом договору дистриб"юції № 4. Відсутність спеціальної вимоги позивача про поставку товару не дає права відповідачу не здійснювати протягом невизначеного терміну поставку повністю оплаченого за рахунками № 154, 155,162 товару, оскільки суд вважає, що виставлення постачальником рахунку із визначеною сумою, видом та вартістю товару є доказом негайної готовності відповідача здійснити цю поставку. Крім того, за умовами п. 1.5, 1.6. договору дистриб"юції № 4 між сторонами виникли договірні стосунки, які передбачають щотижневі та щомісячні відносини між сторонами з приводу вибірки продукції для реалізації та звітування про проведену реалізацію, що передбачає надзвичайно оперативні взаємовідносини по оплаті та поставці продукції.
Крім того, відповідач підписав із позивачем акт звірки розрахунків за період з 01.01.2011 року по 13.05.2013 року включно (а.с. 19) із визначеним сальдо на користь позивача в розмірі 2 867 406,79 грн., що складає суму позовних вимог. Надання суду відповідачем нового акту звірки (який не підписано позивачем) на суму боргу в розмірі лише 2 004 267,69 грн. ( а.с. 98 том 1) не спростовує доводів позивача про існування боргу у заявленому в позові розмірі, оскільки для складення свого акту звірки відповідач взяв менший період, але рух грошових коштів та поставок товару в обох актах є однаковим.
Відповідач не надав суду переконливих доказів того, що сплата 3 000 000,39 грн. відбулася не на виконання договору дистриб"юції між сторонами, а на виконання інших зобов'язань, вид яких представник відповідача відмовився визначати.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений договором строк.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача 2 867 406,79 грн.
На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 57 348,14 грн. судового збору.
Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна Нива" (ідентифікаційний код 32480414, Черкаська область, Кам"янський район, с. Косарі, вул. Кірова, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Савсервіс-Мова" (ідентифікаційний код 30776789, м. Київ, вул. Краснова, 27) -- 2 867 406,79 грн. заборгованості та 57 348,14 грн. судового збору.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 16 липня 2013 року
Суддя Н.М. Спаських