Справа № 2-320
2009 рік
17 березня 2009 року Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі : головуючої - судді Олексюк Т.І.
при секретарі - Савчук О.М.
з участю: позивача - ОСОБА_1
відповідача - Станчук М.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кіцмань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 травня 2008 року його викликали на засіданні адміністративної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , де розглядалась заява ОСОБА_2 , у якій вона звинувачувала його в тому, що 15.05.2008 року в присутності громадян він ображав її нецензурними словами. Але з 14 травня 2008 року він був у відрядженні в АДРЕСА_1 на обласних змаганнях з водного туризму, тому не міг вчинити згаданого правопорушення. Він являється депутатом Кіцманської районної ради і поширені ОСОБА_2 відомості не відповідають дійсності, ганьблять його честь та гідність, ділову репутацію в очах виборців, тому проси зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірні факти у районній газеті «Вільне життя». Окрім того, просив стягнути моральну шкоду, заподіяну неправомірною діяльність ОСОБА_2 , яка виразилась у приниженні його честі, гідності та ділової репутації, і яку оцінює в 1000 гривень і яку просив стягнути з відповідачки.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги з наведених підстав, пояснивши також, що між ним та відповідачкою виникали раніше спірні питання з приводу фінансування по газифікації, що призводило до образ. Приниження його честі та гідності з боку відповідачки полягає в тому, що вона написала заяву, яка розглядалась на засіданні адміністративної комісії. Неприязні стосунки між ними тривають більше 15 років.
Відповідачка ОСОБА_2 позову не визнала, вказуючи, що 12 травня 2008 року збирались кошти на газифікацію будівників села. 15 травня 2008 року вона чула, як у телефонній розмові між сільським головою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 останній ображав її нецензурною лайкою. Вона хотіла звернутись в суд, але написала з цього приводу заяву до сільського голови. Чому її заява розглядалась на адміністративній комісії їй не відомо.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони тривалий час перебувають в неприязних стосунках, що підтверджується поясненнями сторін та показаннями свідка ОСОБА_3 , який також показав, що між сторонами виникали суперечки через газифікацію будинків села, коли виникла необхідність у додаткових витратах, тоді йому зателефонував позивач і в адресу ОСОБА_2 сказав образливі слова. ОСОБА_2 написала заяву і він запросив їх на засіданні адмінкомісії, членами якої є мешканці села, лише з метою примирення.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» під поширенням відомостей слід розуміти опублікування у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення у характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Відповідно до п. 8 та п. 17 цієї ж Постанови за загальним правилом відомості, що порочать особу, повинні спростовуватись у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення (оголошення на сході громадян та ін.). Відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов'язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред'явлено позов.
Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила, у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Згідно п. 3 та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з перебуванням під слідством і судом. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації. При цьому слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи тривалість неприязних між сторонами відносин, факт звернення відповідачки ОСОБА_2 із заявою до голови виконкому сільської ради обґрунтованим, що підтверджено свідком ОСОБА_3 , відсутність факту заподіяння позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, безпідставність вимоги про спростування відомостей, поширених ОСОБА_2 у районній газеті, суд вважає заявлені вимоги необґрунтованими.
Враховуючи наведене, ст.ст. 3, 16, 23, 277, 280, 1167 ЦК України, п. п. 2, 3, 5, 8, 9, 11, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, п. п. 2, 3, 5, 8, 10, 11, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», к еруючись ст.ст. 10, 11, 15, 31, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. При поданні заяви на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд.
Суддя :