88000, м.Ужгород, вул.Довженка, 7
Справа № 22-1151/ 06 Головуюча у першій інстанції: Писанець К.К.
Доповідач: Фазикош Г.В.
03.11.2006 р. м. Ужгород
Колегія суддів цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючої: Фазикош Г.В.,
суддів: Павліченко С.В., Куштана Б.П.,
при секретарі: Талпа С.М.,
з участю :
представника позивача - ОСОБА_1;
відповідачки - ОСОБА_2, що діяла від свого імені та від імені відповідачки ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 травня 2006 року по справі за позовом ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, -
16 травня 2006 року Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення по справі за позовом ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким заявлені позовні вимоги задовольнив повністю та стягнув з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість по пені в розмірі 5199 грн. 47 коп. та сплачене позивачем державне мито.
Не погодившись із даним рішенням, відповідачі подали на нього апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати як неправомірне. Свою позицію мотивують тим, суд першої інстанції не з'ясував дійсних обставин справи, а саме щодо наявності кредитних відносин між сторонами та щодо належності позивачеві коштів в сумі 51895 грн.26 коп.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнала та подала на неї заперечення, в якому просить скаргу відхилити , а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Свою позицію мотивує тим, що доводи апелянтів стосуються тих правовідносин, що були предметом розгляду не даної справи, а справи за №2-292/05, що завершилась ухваленням 12.05.2005 року Ужгородським міськрайонним судом мирової угоди. Відповідно до цієї мирової угоди відповідачі повинні були повернути позивачеві кошти в сумі 51895 грн.26 коп. на протязі п'яти днів з дня набрання ухвалою суду від 12.05.2005 року законної сили. Це зобов'язання відповідачі не виконали, тому до них і було пред'явлено позов про стягнення пені, що була передбачена пунктом 6 відповідної мирової угоди.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції відповідачка підтримала свою апеляційну скаргу і просила її задовольнити в повному обсязі. Представниця позивача апеляційну скаргу не визнала і просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали даної справи та матеріали цивільної справи № 2-292/05, що була розглянута Ужгородським міськрайонним судом між тими ж сторонами, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм правильну правову кваліфікацію.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.ЗОЗ, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16 травня 2006 року по справі за позовом ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання - залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: