"29" січня 2013 р. справа № 2а-6147/10/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
при секретарі судового засідання: Чепурко А. В.
за участю представників:
позивача: - Мартиненко К.І. дов від 07.01.2013
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грааль»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року
у справі № 2а-6147/10/0870
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грааль»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
про визнання податкових повідомлень-рішень та першої та другої податкових вимог нечинними,-
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грааль» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т.2 а.с. 11), просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0007022307/2 від 01.06.10, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 32704,50 грн., в т.ч. 21803,00 грн. - основний платіж, 10901,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0007042307/2 від 01.06.10, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2381,00 грн., в т.ч. 1474,00 грн. - основний платіж, 907,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; першу податкову вимогу № 1/538 від 02.07.2010 та другу податкову вимогу № 2/662 від 18.08.2010.
Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу під час проведеної перевірки про порушення позивачем Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість». Висновок відповідача щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 на суму 33937 грн. не відповідає дійсності, оскільки не взято до уваги той факт, що документи, які підтверджують фінансово-господарську діяльність позивача було вилучено з підприємства співробітниками СУ ГУМВС України в Запорізькій області, крім того, податковий кредит, відображений у рядках 10.1-16.3 декларації з податку на додану вартість, відповідає реєстру отриманих податкових за відповідний період, та підтверджується податковими накладними. Висновок щодо заниження валових доходів на загальну суму 5896 грн. є необґрунтованим з огляду на те, що згідно первинних документів, дані яких відображені в регістрах бухгалтерського обліку, нарахована квартирна плата за 2007 рік складає 271799,69 грн., у т.ч ПДВ, відповідно, скорегований валовий дохід позивача за 2007 рік складає 2266492,24грн., таким чином в декларації з податку на прибуток помилково завищено скорегований валовий дохід підприємства. Податкові вимоги сформовані відповідачем до узгодження податкового боргу.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2010 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що виявлені податковим органом порушення підтверджені матеріалами справи, підприємство мало змогу подати повний перелік необхідних документів для підтвердження сум заявленого податкового кредиту з податку на додану вартість. Щодо винесення податкових вимог суд першої інстанції зазначив, що оскільки адміністративне оскарження податкових-повідомлень рішень до ДПА України не відбулось, позовна заява про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень подана до суду лише 03.08.2010, податкові зобов'язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях № 0007022307/2 від 01.06.10, № 0007042307/2 від 01.06.10, є узгодженими, відтак податкові вимоги сформовані відповідачем на узгоджений податковий борг, є правомірними.
Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.135), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального, матеріального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не з'ясував належним чином всі обставини у справі, зробив необґрунтований висновок про порушення підприємством Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств». Щодо відмови у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення № 0007022307/2 від 01.06.10, судом не прийнято до уваги подані позивачем первинні документи, з яких вбачається, що сума податкового зобов'язання в розмірі 32704,50 грн. за період, що перевірявся, значно завищена відповідачем.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007022307/2 від 01.06.10, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 32704,50 грн., в т.ч. 21803,00 грн. - основний платіж, 10901,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0007042307/2 від 01.06.10, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2381,00 грн., в т.ч. 1474,00 грн. - основний платіж, 907,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Підставою для прийняття означених податкових повідомлень-рішень стали результати розгляду Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області повторної скарги ТОВ «Грааль» на податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 29.12.2009 №0007022307/0, №0007042307/0 (рішення ДПА у Запорізькій області від 20.05.2010 № 2139/10/25-020 - отримано позивачем 27.05.2010) та проведеної в ході розгляду скарги позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грааль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 (акт перевірки від 18.05.2010 №1085/23-08/32119653).
В ході перевірки встановлено порушення підприємством п.3.1 ст.3, п.4.1, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1474,00 грн., в т.ч. за І квартал 2007 року - на 297,00 грн., за І півріччя 2007 року - 6350,00 грн. за 2007 рік - на 1474,00 грн.;
пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 21803,00 грн. за періоди січня 2007 року - січня 2008 року; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ряд.26 декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року у сумі 4640,00 грн.; завищено від'ємне значення рядка 18.2 та рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року у сумі 874,00 грн. за березень 2007 року - у сумі 17,00 грн., за січень 2008 року - у сумі 6604,00 грн.
Отримавши вказані податкові повідомлення-рішення, позивач повторно звернувся до ДПІ у Ленінському районі зі скаргою №1/14 від 14.06.2010 про їх перегляд.
Відповідач листом від 17.06.2010 №9757/10/25-47 повідомив позивача, що підприємством порушено процедуру апеляційного оскарження, а саме: необхідно було оскаржувати ці податкові повідомлення-рішення до ДПА України.
ТОВ «Грааль» звернулося до ДПА у Запорізькій області зі скаргою від 8 липня 2010 року №28 (вхідний №2749/10 ДПА у Запорізькій області від 12 липня 2010 року) про перегляд податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 01.06.2010 №0007022307/2 та №0007032307/2.
ДПА у Запорізькій області листом від 21.07.2010 №7847/7/25-020 повідомило позивача з посиланням на абз.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11 грудня 1996 року №29, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом державної податкової служби від однієї і тієї ж особи з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
У зв'язку з тим, що рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА у Запорізькій області отримано підприємством 27.05.2010, станом на 30.06.2010 у відділі перевірок ризикових операцій відсутня інформація щодо подальшого оскарження рішення ДПА області, у зв'язку з чим донараховані суми були проведені до КОР.
Перша податкова вимога від 02.07.2010 №1/538 та друга податкова вимога від 18.08.2010 №2/662 по підприємству ТОВ "Грааль" сформовані в автоматичному режимі згідно даних особових рахунків платника, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної служби оперативного обліку податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом ДПА України від 02.04.1999 № 174, що передбачено п.4.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.01 № 266.
Першу податкову вимогу від 02.07.2010 № 1/538 (на загальну суму 35413,33 грн.) та другу податкову вимогу від 18.08.2010 № 2/662 (на загальну суму 35248,54 грн.) про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями (згідно актів перевірок №4144/23-07/32119653 від 21.12.2009 та №1085/23-08/32119653 від 18.05.2010) направлені у відповідності до пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". 16.07.2010 перша податкова вимога № 1/538 була вручена особисто головному бухгалтеру ТОВ "Грааль", друга податкова вимога №2/662 - надіслана підприємству листом з повідомленням про вручення і отримана 02.09.2010.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0007042307/2 від 01.06.10, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2381,00 грн., в т.ч. 1474,00 грн. - основний платіж, 907,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Як зазначено податковим органом, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 встановлено заниження валових доходів на загальну суму 5896,00 грн., в тому числі, за І квартал 2007 року на 1186 грн., за півріччя 2007 року на 25 401 грн., за 2007 рік на 5896 грн.
На формування показників, відображених у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)», за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 в загальній сумі 328300,00 грн. мало вплив здійснення операцій з надання послуг з проживання. Висновок про заниження валового доходу в розмірі 5896,00 грн. за 2007 рік зроблений податковим органом на підставі таких документів: декларації з податку на прибуток підприємств за звітні податкові періоди, первинні документи (угоди), бухгалтерські регістри по рахункам 311 «розрахунковий рахунок», 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», а також даних про рух грошових коштів по рахунку позивача, актів виконаних робіт.
За даними платника податку в декларації з прибутку підприємств за 2007 рік скоригований валовий доход становить 220598 грн., за даними перевірки, що відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства - 226494 грн.
Під час перевірки повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2007 по 31.13.2008 податковим органом не встановлено їх завищення або заниження.
Проте, такий висновок податкового органу колегія суддів вважає помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам.
За даними податкових декларації з податку на прибуток підприємств за 2007 рік. І квартал 2008 року загальна сума задекларованих підприємством валових витрат - 328061 грн.
З наявних в матеріалах справи доказів, первинних документів, наданих позивачем, фактично вбачається заниження позивачем валових витрат за вказаний період. Згідно поданих позивачем пояснень загальна сума валових витрат за період, що перевірявся податковим органом, складає 358625,30 грн.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що висновок про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 1474,00 грн. зроблений при неповному з'ясуванні всіх обставин під час проведеної перевірки, оформленої актом від 18.05.2010 №1085/23-08/32119653.
Згідно пп. «б» пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 вказаного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідач безпідставно зробив висновок про заниження позивачем податку на прибуток та необґрунтовано виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення з цього приводу.
Щодо податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №0007022307/2 від 01.06.2010 колегія суддів зазначає наступне.
В акті перевірки від 18.05.2010 №1085/23-08/32119653 податковим органом зафіксовано встановлений факт завищення підприємством податкового кредиту за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 на загальну суму 33937,00 грн.
Податковий орган виходив з того, що підприємством порушено пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як зазначено податковим органом, листом від 14.09.2009 № 1570/10-23-07 підприємству направлений запит про надання пояснень та їх документального підтвердження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Грааль» за період з 01.07.2006 по 31.03.2008.
Підприємство листом від 18.09.2009 повідомило про неможливість надання документів для перевірки, оскільки співробітники СУ ГУМВС України в Запорізькій області провели виїмку первинних бухгалтерських документів 03.07.2009.
Податковим органом від СУ ГУМВС України в Запорізькій області листом № 6/5689 від 15.10.2009 отримані документи підприємства, які були досліджені, і виходячи з яких, перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 встановлено, що на формування показників, відображених в рядку 10.1 Декларацій з податку на додану вартість «придбання з податком на додану вартість товарів (робіт, послуг)», мало вплив здійснення операцій із придбання товарів (робіт, послуг), адміністративних та загально виробничих витрат, тепло-, газо-, водо-, електропостачання, показники у рядку 10.1 Декларацій завищені всього у сумі 33937,00 грн.
Разом з тим, в акті перевірки відсутня інформація щодо витребування у підприємства інших, наявних у нього первинних документів.
Приймаючи до уваги, що позивачем до суду надані документи на підтвердження правомірності відображення відповідних сум у складі податкового кредиту відповідних податкових (звітних) періодів: податкові накладні, рахунки, рахунки-фактури, акти приймання-передачі, платіжні документи, виходячи з яких вбачається невідповідність висновків податкового органу, відображених в акті від 18.05.2010 №1085/23-08/32119653, відомостям, які містяться у вказаних документах, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту у зв'язку з непідтвердженням сум податку на додану вартість відповідними податковими накладними зроблені при неповному з'ясуванні обставин.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0007022307/2 від 01.06.2010 не є правомірним та обґрунтованим.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України на відповідача покладений обов'язок доказування щодо правомірності свого рішення, разом з тим наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності не свідчать про доведення відповідачем правомірності дій щодо донарахування позивачеві відповідних сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Щодо правомірності винесення першої та другої податкових вимог колегія суддів також не погоджується з судом першої інстанції.
За наведених обставин та правових норм, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, а відтак, при визнанні протиправним та скасуванні податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню і податкові вимоги.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грааль» задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у справі № 2а-6147/10/0870 - скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення № 0007022307/2 від 01.06.10, № 0007042307/2 від 01.06.10, першу податкову вимогу № 1/538 від 02.07.2010, другу податкову вимогу № 2/662 від 18.08.2010.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко