Справа № 817/1877/13-а
05 липня 2013 року 15год. 57хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Григоровський Ю.В.
відповідача: представник Драка С.І., Пришко Н.І.
прокурора: Криворучко А.О.
третьої особи відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Сільськогосподарське приватне підприємство "Хлібороб"
до Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області за участю прокуратури Рівненської області
про скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач - сільськогосподарське приватне підприємство "Хлібороб" (далі - СГПП «Хлібороб») звернулося з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000162340/0 від 21.03.2008р. №000152340/0 від 21.03.2008р., які прийняті відповідачем - Дубровицькою міжрайонною державною податковою інспекцією, та зобов'язання відповідача провести бюджетне відшкодування сплаченого ПДВ на загальну суму 18043 грн.
Відповідно до вимог ст.53 КАС України судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Головне управління державного казначейства у Рівненській області.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2009 року позов був задоволений повністю, визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000162340/0 від 21.03.2008року та №000152340/0 від 21.03.2008року. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 року рішення залишено без змін.
Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2013 року постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до Рівненського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось, а матеріалами справи не підтверджено, питання відносно того, яка саме продукція по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва (молока та м'яса у живій вазі) позивачем продана покупцям, за який період, на які суму, в якій кількості.
Під час розгляду справи судом відповідно до вимог ст.55 КАС України у зв'язку з реорганізацією було здійснено заміну первинного відповідача - Дубровицької МДПІ на Дубровицьку МДПІ Рівненської області ДПС (далі - Дубровицька МДПІ), а також третьої особи - Головного управління державного казначейства у Рівненській області на Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області.
Також до участі у справі згідно з вимогами ст. 60 КАС України було допущено прокуратуру Рівненської області.
Під час розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести бюджетне відшкодування сплаченого ПДВ на загальну суму 18043 грн. Заява була судом прийнята.
Позовні вимоги полягають у наступному. На думку позивача податковим органом не надано жодних доказів порушення СГПП «Хлібороб» вимог п.п.6.2.6 п.6.2 ст.5 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закону № 168/97-ВР ). Вважає, що Дубровицька МДПІ безпідставно стверджує в акті перевірки про порушення платником податків п.11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, оскільки у ньому чітко не вказано, що це розповсюджується на операції з реалізації молока та м'яса живою вагою с/г підприємствами і не може бути по цих операціях сум ПДВ, які мали залишатись у сільськогосподарських виробників для підтримки власного виробництва тваринницької продукції, оскільки по цих операціях діє "нульова" ставка.
Крім того, відповідач помилково вказує у податкових повідомленнях-рішеннях про порушення СГПП "Хлібороб" вимог п.п7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, згідно з яким у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
В акті перевірки факти порушення даних вимог платником податків не доведено.
Додатково позивач зазначає, що СГПП "Хлібороб" відповідно до вимог п.п.6.2.6 п.6.2.ст.6, п.11.29. ст.11, п.7.7 ст.7, п.10.1 та п.10.2 ст.10 Закону № 168/97-ВР зобов'язане було включати обороти по операціях з продажу переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі в декларацію по ПДВ №3, а не в будь-яку іншу, що фактично підприємством і здійснювалося.
У позові позивач наводить і ряд інших підстав, зокрема, щодо порушення податковим органом застосування вимог Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, який затверджений постановою КМУ №805 від 12.05.99р., з наступними змінами та доповненнями.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав із наведених у ньому підстав. Додатково пояснив, що первинні бухгалтерські документи, які витребовувались судом на підтвердження проведених господарських операцій з продажу молока та м'яса у живій вазі власного виробництва у 2007 році, на даний час знищені у зв'язку з тим, що строки їх зберігання минули. Просив позов задовольнити та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.
Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення у справі та пояснив, що СГПП «Хлібороб» відносив суми ПДВ по придбаних товарах, пов'язаних з виробництвом молока і м'яса у живій вазі до складу податкового кредиту, чим порушив вимоги п.п.6.2.6 п.6.2 ст.5 та п.11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР. В позові просить відмовити.
Представник третьої особи - Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області у судове засідання не прибув, надав письмове пояснення, згідно з яким відповідно до висновку Дубровицької МДІІІ від 27.08.2007 року платіжним дорученням №17 від 29.08.2007року було відшкодовано ПДВ за червень 2007року в сумі 9055грн.00коп. згідно декларації №6646; відповідно до висновку Дубровицької МДПІ від 20.09.2007року та відповідно до платіжного доручення №21 від 20.09.2007року було відшкодовано ПДВ за липень 2007року в сумі 10245грн.00коп. згідно декларації №8047.
Представник органу прокуратури, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення на адміністративний позов, просив у позові відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, третьої особи, органу прокуратури, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи Дубровицькою МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.06р. по 30.09.07р., про що складено акт від 21.03.08 року №71/23-30715726 (а.с.17-21).
За результатами перевірки податковим органом встановлено ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі: завищення бюджетного відшкодування на 18043,00 грн. (в т.ч. за червень 2007р. на суму 8322,00 грн. та за липень 2007р. на суму 9721,00 грн.), яке отримано на розрахунковий рахунок; заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ загальних декларацій по ПДВ №3 за 2007р. в сумі 982,00 грн.
На підставі матеріалів перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000162340/0 від 21.03.08р., яким платнику податку зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 18043грн.00коп. та застосовано штрафні санкції в сумі 9021грн.50коп. (а.с.16 - зворотна сторона); податкове повідомлення-рішення №000152340/0 від 21.03.08р., яким визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 1473грн.00коп., в т.ч. 982грн.00коп. за основним платежем та 491грн.00коп - штрафні санкції (а.с.16).
Судом встановлено, що СГПП "Хлібороб" зареєстровано розпорядженням голови Дубровицької районної державної адміністрації №530 від 31.12.99р. як сільськогосподарський товаровиробник з метою виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, зберігання та реалізації як рослинного так і тваринного походження (а.с.10-11,14). Позивач у періоді, що перевірявся, був платником фіксованого сільськогосподарського податку та податку на додану вартість згідно свідоцтва від 16.02.2000 року № 24551379 (а.с.32).
Для сільськогосподарських товаровиробників законодавчими актами встановлений спеціальний режим оподаткування, тобто порядок звільнення від сплати до бюджету сум податку на додану вартість, нарахованих до сплати в результаті здійснення окремих видів операцій.
З 01 січня 1999 року увійшов в дію Закон України від 18.02.99 р. № 442-ХІV «Про внесення змін в статтю 11 Закону № 168/97-ВР», яким встановлено, що по операціях з реалізації окремих категорій продукції, а саме: молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, виготовлених у власних переробних цехах сільськогосподарських підприємств, податок на додану вартість, який повинен сплачуватись в бюджет, повністю залишається в розпорядженні цих сільськогосподарських товаровиробників та направляється на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва разом з коштами, отриманими від переробних підприємств як дотація - ця норма розповсюджується на всіх сільськогосподарських товаровиробників.
Відповідно до пп. 6.2.6 п. 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР до 01 січня 2008 року поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою. Операції з придбання товарів (робіт, послуг) необхідні для виробництва продукції тваринництва (молока та м'яса) оподатковуються за 20 % ставкою.
Здійснюючи свою господарську діяльність, позивач за результатами її здійснення подавав фінансову та податкову звітність до органів податкової служби.
Так позивачем подано до податкового органу - Дубровицької МДПІ три декларації по додатку на додану вартість:
№1 - декларація з ПДВ (скорочена) сільськогосподарського підприємства відповідно до п.11.21 Закону про ПДВ по операціях з продажу худоби, птиці, молока вовни.
№2 - декларація з ПДВ (скорочена) сільськогосподарського товаровиробника відповідно до п.11.29 Закону про ПДВ по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни), в тому числі і продукції виробленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції;
№3 - загальна декларація з ПДВ по операціях з продажу підакцизної продукції, продукції не власного виробництва (придбаної).
За змістом пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР до 1 січня 2008 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З метою підтримки сільськогосподарських виробників тваринницької продукції та своєчасного перерахування їм дотацій за поставлені переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР Кабінет Міністрів України своєю Постановою №805 від 12.05.99р. (з подальшими змінами та доповненнями) затвердив Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №805).
Під сумами дотацій (в розумінні норм пп. 6.2.6 п.6.2. ст. 6 та п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР), що спрямовуються для виплати сільськогосподарським товаровиробникам, розуміються суми ПДВ, які повинні сплачуватися до бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молочну продукцію та м'ясопродукти, а не суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету самими сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Відтак право на отримання дотацій та право на залишення сум ПДВ від операцій з продажу молока та м'яса у живій вазі є різними поняттями.
Виходячи зі змісту абзацу першого п. 11.21 ст.11 Закону № 168/97-ВР сільськогосподарські підприємства не залишають у себе жодних сум ПДВ, а лише отримують від переробних підприємств дотацію.
Як зазначалося вище абзац другий п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР передбачає, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сільськогосподарські підприємства не можуть залишати у своєму розпорядженні суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за реалізовані ними молоко та м'ясо в живій вазі і спрямовувати ці суми на підтримку власного виробництва тваринницької продукції, оскільки згідно до пп. 6.2.6 ст. 6 Закону № 168/97-ВР операції з поставки сільськогосподарськими підприємствами переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
Державною податковою адміністрацією України наказом від 30 травня 1997р. N 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213) затверджено Порядок (далі - Порядок №166) заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005р. за N 702/10982 та діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Абзацом 4 пункту 1.2 Порядку №166 визначено, що платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168/97-ВР ) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Виходячи з системного аналізу пп. 6.2.6 п.6.2 ст. 6 та п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР суд дійшов висновку, що позивач як сільськогосподарське підприємство під час продажу молока і м'яса живою вагою не сплачував до бюджету і не залишав у себе сум ПДВ, а тому операції з поставки молока та м'яса в живій вазі на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, пов'язаний з придбанням товарно-матеріальних цінностей для виробництва зазначених товарів, не підлягають відображенню в спеціальній декларації № 1, а відображаються у декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (загальна).
Ні у Законі № 168/97-ВР, ні у Порядку № 805, ні у Порядку № 166 не передбачено норми, згідно з якою суми ПДВ, сплачені (нараховані) сільськогосподарськими товаровиробниками по операціях з придбання товарів (послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою, включаються виключно до скороченої податкової декларації № 1, а не до загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Таким чином, на думку суду, позивач під час заповнення загальних декларації з ПДВ правомірно керувався Порядком заповнення та подання декларації з ПДВ (наказ ДПА України від 30.05.97 р. N 166, із змінами і доповненнями), а не Порядком нарахування, виплати і нарахування, коштів спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затверджений Постановою КМ України від 12.05.1999 року № 805, оскільки Порядок 805 не регулює питання відображення операцій з реалізації молока та м'яса переробним підприємствам та по придбанню товарів (робіт, послуг), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі у деклараціях з ПДВ, а як вбачається із п. 1 Порядку № 805, цей документ визначає механізм нарахування і виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі.
Отже операції з поставки молока та м'яса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, пов'язаний з придбанням ТМЦ для виробництва зазначених товарів, підлягають відображенню в декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідач ототожнив право сільськогосподарського підприємства на одержання від переробних підприємств дотацій та право акумуляції самим сільськогосподарським підприємством суми пільгового сільськогосподарського ПДВ, а тому податкове повідомлення - рішення №0000162340/0 від 21.03.2008р., прийняте Дубровицькою МДПІ з порушенням норм чинного на той час законодавства України, а відтак підлягає скасуванню.
Крім того, оскільки судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення №0000162340/0 від 21.03.2008р. прийнято із порушенням вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави вважати, що позивач безпідставно збільшив позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість загальних декларацій по ПДВ №3 за 2007 рік в сумі 982грн.00коп., в тому числі: за травень 2007 року - 314грн.00коп. та червень 2007 року - 542грн. 00коп., за липень 2007 року - 15грн.00коп., за серпень 2007 року - 75грн.00коп., за вересень 2007 року - 36грн.00коп.
Відтак прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №000152340/0 від 21.03.2008р. слід скасувати у повному обсязі.
Стосовно обов'язку дослідження доказів на підтвердження господарських операцій з реалізації позивачем продукції власного виробництва - молока та м'яса в живій вазі суд зазначає наступне. Види типових документів та строки їх зберігання передбачені Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Головного архівного управління при КМ України № 41 від 20.07.98 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до п.315 Додатку до цього Переліку первинні документи та додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах, повинні зберігатися протягом 3 років. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій, здійснених протягом 2007 року, на даний час не збереглися, надати їх для огляду у судове засідання можливості немає.
У зв'язку з цим та з метою виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 18.04.2013 року у судове засідання від 10.07.2013 року прибула представник відповідача - начальник відділу податкового контролю Пришко Н.І., яка з 3 по 17 березня 2008 року проводила виїзну позапланову перевірку позивача та складала акт від 21.03.2008 року №71/23-30715726. Остання у судовому засіданні підтвердила, що СГПП «Хлібороб» було реалізовано продукції власного виробництва (молока та м'яса у живій вазі) переробним підприємствам за період з квітня 2007 року по вересень 2007 року, тобто з початку дії постанови КМ України №596 від 28.03.2007р. (стор.10,11 акту, додаток 7 до акту): квітень -102938грн., травень - 142092 грн., червень - 179314грн., липень - 162636грн.; серпень - 64169грн., вересень - 124092грн.
Крім того, представник відповідача підтвердила відповідність первинним документам таких відомостей:
- по загальній виручці (об'єктом оподаткування ПДВ), що вказана в додатку до Акту перевірки (Розрахунок сум податкового кредиту декларацій по ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), яка відображається в деклараціях №1,№2,3 за квітень - вересень 2007 року) - підсумок виручки по трьох деклараціях (квітень - 385832 грн., травень - 169202грн., червень - 190829грн. липень - 180991 грн., серпень - 73469грн., вересень - 171062грн. та з виручкою в декларації №2;
- по загальній сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість та в розрізі декларацій і по податкових періодах з квітня по вересень 2007 року (стор. 8-9 Акту перевірки, таблиця 1, гр. 6);
- по механізму розподілу податкового кредиту між трьома деклараціями встановленого у вище названому додатку до Акту перевірки: по питомій вазі виручки, відображеній в кожній із трьох декларацій, в загальній виручці.
Зазначені обставини були встановлені ревізором на підставі первинних документів, які надавалися позивачем для ревізорів податкового органу під час проведення ревізії у березні 2008 року. З цими обставинами погодилися у судовому засіданні представники відповідача та прокурор.
Оскільки зазначені обставини визнаються сторонами та у суду не виникає сумнівів щодо їх достовірності, то відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України ці обставини можуть не доказуватися перед судом.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених підстав суд дійшов висновку, що позивач на підставі належних та допустимих доказів довів обґрунтованість позовних вимог, у той час як відповідач не довів правомірності винесених податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи повноваження, передбачені ст.162 КАС України, суд згідно зі ст.11 КАС України виходить за межі позовних вимог та приймає рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000152340/0 від 21.03.2008року та №000162340/0 від 21.03.2008року.
Витрати по сплаті судового збору стягуються на користь позивача відповідно до вимог статті 94 КАС України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції від 21.03.2008 року № 0000162340/0 та від 21.03.2008 року № 0000152340/0.
Присудити на користь позивача Сільськогосподарське приватне підприємство "Хлібороб" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Борискін С.А.