Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
(вступна та резолютивна частини)
13 червня 2013 року Справа № 814/785/13-а
м. Миколаїв
13:40
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Руденко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_2
до відповідача:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, Черкаська область, 18002
про:визнання протиправним і скасування висновку службового розслідування від 29.10.2012; визнання незаконними і скасування наказів від 03.11.2012 № 1610 і від 15.01.2013 № 13 о/с; поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області на посаді старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ; стягнення середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу,
Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними і скасувати накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області:
- від 03.11.2012 № 1610 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1»;
- від 15.01.2013 № 13 о/с «По особовому складу» про звільнення з ОВС в запас Збройних сил України за п. 64 «Є» (за порушення дисципліни) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 - старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Корсунь-Шевченківського РВ УМВС.
3. Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на службі в органах внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області на посаді старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ з 16.01.2013.
4. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18002) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) 8513,97 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.01.2013 по 13.06.2013.
5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
6. Постанова суду в частині стягнення середнього заробітку, а також в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
13 червня 2013 року Справа № 814/785/13-а
м. Миколаїв
13:40
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Руденко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_2
до відповідача:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18002
про:визнання протиправним і скасування висновку службового розслідування від 29.10.2012; визнання незаконними і скасування наказів від 03.11.2012 № 1610 і від 15.01.2013 № 13 о/с; поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області на посаді старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ; стягнення середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування висновку службового розслідування та наказів Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області (надалі - Управління або відповідач) від 03.11.2012 № 1610 і від 15.01.2013 № 13, поновлення на службі в органах внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області на посаді старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ, виплату середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав на численні порушення, що були допущені відповідачем при проведенні службового розслідування (зокрема те, що розслідування проводилось в період тимчасової непрацездатності позивача), на недоведеність факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, на недотримання відповідачем вимог щодо процедури звільнення, а також на те, що в день звільнення - 15.01.2013 позивач також був тимчасово непрацездатним.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову (т. с. 1, ар. 129-135), в яких зазначив про безпідставність позовних вимог.
В судовому засіданні в якості свідків були допитані начальник СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ старший лейтенант міліції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали, представник відповідача, наполягаючи на законності звільнення ОСОБА_1, просила суд змінити дату звільнення з 15.01.2013 на 18.01.2013.
13.06.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення позивача, його представника і представника відповідача, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд
З 29.07.2008 позивач проходив службу на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Корсунь-Шевченківського районного відділу (надалі - РВ) Управління (т. с. 1, ар. 220).
03.11.2012 начальник Управління затвердив «Висновок службового розслідування по факту порушення службової дисципліни старшим дільничним інспектором міліції СДІМ К-Шевченківського РВ УМВС старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1» (надалі - Висновок, т. с. 1, ар. 138-143).
Як зазначено у Висновку, службове розслідування проводилось в зв'язку з доповіддю т.в.о. начальника РВ керівництву Управління про те, що 26.10.2012 ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби.
03.11.2012 відповідач видав наказ № 1610 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничного інспектора міліції СДІМ К-Шевченківського РВ УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1» (надалі - наказ № 1610, т. с. 1, ар. 9-10).
У наказі № 1610 вказано, що позивач підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України - «за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог Законів України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, наказів МВС України від 07.09.2011 № 657 та від 26.03.2010 № 90 щодо дотримання дисципліни і законності у службовій діяльності, підрив іміджу міліції серед населення, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби по забезпеченню охорони громадського порядку та охорони бюлетенів під час виборів-2012 в період посиленого варіанту несення служби, вчиненні дисциплінарного проступку, який є несумісним із перебуванням на службі в органах внутрішніх справ …».
Посилань на конкретні норми перелічених нормативних актів (крім пункту 9.2 наказу МВС України від 07.09.2011 № 657) наказ № 1610 не містить.
15.01.2013 наказом № 13 о/с «По особовому складу» (надалі - наказ № 13 о/с, т. с. 1, ар. 11) позивач був звільнений з органів внутрішніх справ в запас ЗС України. Підставою для звільнення у наказі № 13 о/с зазначений наказ № 1610.
В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що наказ № 1610 є наказом про накладання дисциплінарного стягнення, а наказ № 13 о/с - наказом про виконання дисциплінарного стягнення.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (надалі - Статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарним проступком, відповідно до статті 2 Статуту, є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Як вказано у частині 1 статті 5 Статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ. Як вказано у частині 10 статті 14 Статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. При цьому, відповідно до частини 15 статті 14 Статуту, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
В період з 26.10.2012 по 08.01.2013 ОСОБА_1, відповідно до довідок про тимчасову непрацездатність (т. с. 1, ар. 12-14), листка непрацездатності (т. с. 1, ар. 15), був звільнений від роботи (служби).
Згідно з частиною 1 статті 15 Статуту, у разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх до розгляду з місцем проходження служби порушника.
Частиною 2 статті 16 Статуту встановлено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Отже, Управління не мала права накладати на позивача дисциплінарне стягнення (видавати наказ № 1610) до закінчення періоду тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 (до січня 2013 року).
Відповідно до частини 2 статті 18 Статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби. Зазначені дисциплінарні стягнення вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Таким чином, наказ № 13 о/с є похідним від наказу № 1610, проте саме ним було припинено публічну службу позивача.
Виходячи з тексту наказу № 1610, позивач допустив три порушення:
1. Самовільно залишив місце несення служби.
2. Порушив пункт 9.2 наказу МВС України від 07.09.2011 № 657.
3. Вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним із перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Стосовно першого порушення (самовільне залишення місця несення служби) суд зазначає таке. Як вказано вище, 26.10.2012 ОСОБА_1 був звільнений від роботи на підставі довідки про тимчасову непрацездатність, що виключає його обов'язок щодо несення служби в цей день. Відповідно, твердження відповідача про самовільне залишення позивачем місця несення служби є безпідставним. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (безпосередній начальник ОСОБА_1) підтвердив отримання 26.10.2012 інформації від позивача про його тимчасову непрацездатність.
Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю (затвердженої наказом МВС України від 07.09.2011 № 657, надалі - Інструкція), працівникові органу внутрішніх справ, за яким закріплена вогнепальна зброя категорично заборонено залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам. У наказі № 1610 вказано, що «… 27.10.2012 близько 08.45 год. перший заступник начальника начальник кримінальної міліції К-Шевченківського РВ УМВС майор міліції ОСОБА_7 прибув за місцем проживання ОСОБА_1, який через квартирку вікна будинку, в якому проживає, … передав табельну вогнепальну зброю майору міліції ОСОБА_7, який у свою чергу цього ж дня о 10.10 год. здав її до чергової частини штабу К-Шевченківського РВ УМВС.». Матеріали службового розслідування містять рапорт ОСОБА_7 (т. с. 1, ар. 161) і пояснення (т. с. 1, ар. 187).
Позивач факт передачі зброї ОСОБА_7 заперечував (т. с. 1, ар, 43) і пояснив, що зброю він здав сам, коли 27.10.2012 на службовому автомобілі разом із ОСОБА_7 прибув до РВ. Письмових доказів того, що зброю, яку 26.10.2012 отримав ОСОБА_1 (т. с. 1, ар. 157), 27.10.2012 здав ОСОБА_7, відповідач не надав.
Суд вважає, що порушення позивачем підпункту 9.2 пункту 9 розділу І Інструкції відповідач не довів. Пояснення ОСОБА_1 з цього приводу узгоджуються з поясненнями т.в.о. начальника РВ Бугаєнка О.С. (т. с. 1, ар. 182-184), в яких вказано таке: «… я дав вказівку начальнику кримінальної міліції ОСОБА_7 виїхати за місцем проживання ОСОБА_1 та вилучити табельну зброю а самого ОСОБА_1 доставити до приміщення РВ. Близько 09.00 год. ОСОБА_1 доставили до РВ де на той час вже перебували працівники інспекції з особового складу. Зброя та посвідчення працівника у ОСОБА_1 вилучено.».
Вилучення зброї за вказівкою начальника не є передачею зброї іншим особам (у розумінні Інструкції).
На думку суду, під вчиненням дисциплінарного проступку, «… який є несумісним із перебуванням на службі в органах внутрішніх справ» Управління мало на увазі зазначене у наказі № 1610: «… в ході службового розслідування опитані жительки м. К-Шевченківський підтвердили розпивання ОСОБА_1 в ніч з 26 на 27.10.2012 алкогольних напоїв та повідомили, що останній після вживання алкоголю керував власним автомобілем, який 27.10.2012 було виявлено з пошкодженнями характерними для дорожньо-транспортної пригоди.». Прізвища опитаних осіб в наказі № 1610 не зазначені. Відповідно до наданих Управлінням копій матеріалів службового розслідування, 27.10.2012 були відібрані пояснення у ОСОБА_5 і ОСОБА_10 (т. с. 1, ар. 180 і 181 відповідно). Суд критично ставиться до цих доказів. Так, пояснення ОСОБА_5 і ОСОБА_10, по-перше, різняться за змістом між собою, по-друге, не узгоджуються з поясненнями голови дільничної виборчої комісії Прус Г.-Л. М. (т. с. 1, ар. 176) і дільничного інспектора міліції Титаренка В.І. (т. с. 1, ар. 177-178). Крім того, в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 дали інші пояснення стосовно подій вечора 26.10.2012, а представник позивача (адвокат ОСОБА_2) надав письмові пояснення ОСОБА_10 (т. с. 2, ар. 61). У цих поясненнях ОСОБА_10 зазначила, що 26.10.2012 вона не вживала алкогольних напоїв разом з ОСОБА_1; а пояснення від 27.10.2012 підписала під тиском працівників міліції, не читаючи.
На підставі викладеного, суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку, який є не сумісним із перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що накази Управління № 1610 і № 13 о/с підлягають визнанню протиправними і скасуванню, а ОСОБА_1 - поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (пункт 24 Положення).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який прийняв постанову, може з власної ініціативи звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини 2 цієї статті.
Суд надав оцінку Висновку, проте вважає, що підстави для задоволення позовної вимоги про визнання Висновку незаконним і його скасування відсутні, оскільки безпосередньо висновком не були порушені права позивача на проходження публічної служби, а завданням адміністративного судочинства України, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними і скасувати накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області:
- від 03.11.2012 № 1610 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1»;
- від 15.01.2013 № 13 о/с «По особовому складу» про звільнення з ОВС в запас Збройних сил України за п. 64 «Є» (за порушення дисципліни) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 - старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Корсунь-Шевченківського РВ УМВС.
3. Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на службі в органах внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області на посаді старшого дільничного інспектора міліції СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ з 16.01.2013.
4. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18002) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) 8513,97 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.01.2013 по 13.06.2013.
5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
6. Постанова суду в частині стягнення середнього заробітку, а також в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України
та підписана суддею 18 червня 2013 року.